Реферат: Роль образу Мерліна в роботах Томаса Мелорі
Край он покинул родной и, тобой за моря увезенный,
К нимфам попал во дворец, как ты мне рассказывал раньше. "6
Виходячи зі всього наведеного вище ми можемо прийти до висновку, що у Гальфріда Монмутського в "Житті Мерліна" образ Мерліна грає роль старого який прожив величезну кількість років знає, що було і що буде, тобто, він стає для середньовічного віруючого в містику читача тією знахідкою, спираючись на яку в кінці Гальфрід попереджає про те, що створить ще цікавішу працю:
"Лавры сплетите - вручить их Гавфриду из Монемуты,
Ибо он ваш, ибо он и прежде ваши сраженья,
Ваших вождей воспевал и оставил книжку, что ныне
Славится в мире во всем под названьем <Деянья бритонов>"7
На відміну від Гальфріда у Томаса Мелорі в творі "Смерть Артура", який був написаний у першій чверті XV ст., а опублікований у 1485р. Уильямом Кекстоном, ми вже зустрічаємо зовсім іншого Мерліна. Мерлін Гальфріда Монмутського знає все, але не втручається в пригоди які повинні статися. У творі ж Мелорі вже на початку Мерлін допомагає Утеру Пендрагону з "одруженням", в результаті якого був зачатий Артур. Але за цю допомогу він ставить умову:
"Когда родится это дитя, повелите отдать его мне тайно через задний замковый выход некрещеным. … И отдайте его первому нищему, что встретится вам у задних ворот замка". Так передано было дитя Мерлину, а тот отнес его к сэру Эктору, окрестив у святого отца и нарекши его Артуром."8 .
Мерлін разом з найзначнішим землевласником сіром Ектором, виховує з молодих років Артура. Потім він допомагає Артуру після сходу на трон підкорити королів, що збунтувалися, спочатку радою:
"Живут за морем два брата, оба короли и оба искусные воины. Одного из них зовут Бан, король Бенвика, другого же Борс, король Галлии, иначе сказать - Франции. А посему мой совет таков: пусть наш король и повелитель пошлет к королям Бану и Борсу двух надежных рыцарей с письмами, искусно составленными, и пригласит их явиться ко двору короля Артура и помочь ему в его войнах"9 .
А потім і працею:
"Переправился Мерлин через море, и было у них в пути всего вдоволь, и на суше и на воде. Ио как подошли они к берегу моря, Мерлин отослал обратно всех пеших стрелков и взял с собою лишь десять тысяч верхами, все больше бывалых воинов"10 .
Окрім цього він не раз демонструє дива красномовства:
"Неужто тебе еще мало? Ныне из шестидесяти тысяч ты разве пятнадцать тысяч оставил живых. И потому настало время трубить отбой, ибо Господь гневается на тебя за твою неуемность. Вон там стоят одиннадцать королей, и тебе сейчас не сломить их, а помедлишь еще немного, то удача твоя от тебя отвернется, их же - будет возрастать. А потому отходите с поля боя и расположитесь на отдых, а добрых ваших рыцарей наградите золотом и серебром, ибо они это заслужили. "11
Отож, він зупиняє Артура від продовження битви з 11 королями посередині битви. Також не будемо забувати, що впродовж всього твору Мерлін демонструє дива чаклунства та дипломатичного таланту, чого ми не помічаємо у Гальфріда Монмутського:
"Тут захотел рыцарь зарубить Артура из страха перед гневом его и взмахнул мечом. Но Мерлин тогда навел на него чары, и тот упал на землю в глубоком сне. "12 .
"Пусть будет разыскана вся добыча, взятая в этом сражении, и, когда вся она окажется в ваших руках, пусть будут щедро наделены ею эти два короля, Бан и Борс, дабы и они могли наградить от этих богатств своих рыцарей; тогда в нужде вашей люди из чужих стран станут с большей охотой приходить к вам на службу. "13
На відміну від Гальфріда, треба зазначити, що в Мелорі Мерлін показаний і з поганого боку, бо саме через нього і почалася війна одинадцяти королів з Артуром. Ніхто окрім Мерліна і сіра Ектора не знали, що Артур син Утера покійного короля, навіть його рідна мати:
"… когда родилось дитя, отдали его на воспитание Мерлину. А я никогда больше не видела ребенка и не знаю даже имени его; потому не смогла бы его признать. "14 .
Тобто він стає зачиначем громадянської війни, оскільки не повідомив про династичні права Артура, що могло запобігти цій війні. В кінці як покарання за скоєне за життя, Мерлін був похований живцем.
Отже з вищесказаного можна прийти до таких висновків:
1) Образ Мерліна виникає в Гальфріда Монмутського, а потім набуває суспільно літературного характеру, а оскільки суспільство це поняття історичне, то услід за ним змінюється і образ Мерліна.
2) З образу благочестивого старого віщуна відлюдника він перетворюється в Мелорі в мага-діяча, що активно втручається у всесвіт, і що намагається створити мирну і процвітаючу державу не дивлячись ні на що і не гидуючи жодними засобами.3) Якщо у Гальфріда Монмутського Мерлін грає роль нововведення і героя який повинен зацікавити читача, то в Мелорі він грає роль своєрідного "сірого кардинала", або якогось єднального елементу що з'являється скрізь і знає все. Після зникнення Мерліна оповідання переходить від двору Артура на персональні пригоди окремих лицарів.
Примітки
1. Ненний. История бриттов. - http://www.vostlit. info/Texts/rus/Nennius/framenenn. htm
2. Веселовский А.Н. Славянские сказания о Соломоне и Китоврасе и западные легенды о Морольфе и Мерлине. М.1872. С.305
3. Гальфрид Монмутский. История бриттов. Жизнь Мерлина / пер. с англ. Бобовичь. - М.: Наука, 1984. С.138
4. Гальфрид Монмутский. История бриттов. Жизнь Мерлина / пер. с англ. Бобовичь. - М.: Наука, 1984. С.139
5. Гальфрид Монмутский. История бриттов. Жизнь Мерлина / пер. с англ. Бобовичь. - М.: Наука, 1984. С.146