Реферат: Роль позашкільної роботи з української мови та літератури
Потребують урізноманітнення форми гурткової роботи. Найефективнішими є короткі, захоплюючі розповіді вчителя про мову, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з живої розмовної або книжної мови, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабораторні роботи, мовні ігри. Корисними будуть також синонімічні переклади, твори на літературні, лінгвістичні теми, і складання, загадок, віршів, гумористичних творів, ігри для розвитку поетичних умінь, спостережливості, виголошення доповідей тощо.
З гуртківцями старших класів слід періодично проводити навчальні конференції, заняття-диспути. Диспут - цінна форма занять, тому що знання, здобуті в процесі зіткнення думок, відрізняються високою мірою стійкості, узагальнення. Тема диспуту має зацікавити учнів, а саме заняття потребує ретельної підготовки. Необхідно, щоб гуртківці були ознайомлені з фактичним матеріалом, різними точками зору, гіпотезами, інакше робота не дасть бажаного ефекту.
Життя вимагає також удосконалення, урізноманітнення видів гурткової, роботи, їх, профорієнтаційної спрямованості. Безперечно, корисними у цьому плані будуть екскурсії гуртківців, зустрічі з передовими письменниками, мовознавцями, педагогами-новаторами, і після цього практикувати написання різних видів робіт із наступним надсиланням їх до газет, журналів, на радіо, телебачення.
На заняттях з мови і засіданнях гуртка до останнього часу учням майже не давали елементарних відомостей про жанри гумору та сатири.
Гурткові заняття мають ознайомити учнів з особливостями сатири, гумору, саме мовною їх специфікою. Доцільне самостійне складання учнями гумористичних віршів, афоризмів, фраз, пародій, дописування творів за даним початком, придумування підписів до карикатур тощо.
Прикладом методу стимулювання є. зіставлення наукових і життєвих тлумачень мовних явищ. Наприклад, учням можна запропонувати порівняти зразки наукової і побутової етимології.
Метод-стимулюючого впливу змісту навчання це - створення ситуації новизни актуальності, наближення змісту навчання до найважливіших відкриттів у науці, до кращих надбань, культури, мистецтва, явищ су спільно-політичного життя. Необхідно ознайомлювати гуртківців з машинними мовами, психолінгвістикою, соціолінгвістикою, роллю мови в політичному, культурному житті країни. З цією ж метою доцільно на гурткових заняттях звертатися до матеріалів преси, теле- і радіопередач.
До методів стимулювання, мотивації навчання зараховують метод створення ситуації дискусії, який особливо цінний на гурткових заняттях. Серед прийомів, що ставлять учнів у активну позицію на гурткових заняттях, можна назвати такі, як: рецензування відповідей (доповідей) товаришів, вільний вибір завдань, створення ситуації обміну інформацією, само аналізу, ситуації, що стимулюють ставити запитання, захищати свою думку.
На гурткових заняттях необхідне широке застосування проблемного викладу матеріалу, частково-пошукового, дослідницького методів навчання.
Цінність проблемного викладу полягає в тому, що гуртківці усвідомлюють способи розв'язання проблеми, ознайомлюються з основами науки, евристичного мислення, способами творчої, пошукової роботи.
Частково-пошуковий метод, який вимагає від школярів більшої пізнавальної активності, доцільно використовувати на заняттях з учнями 7-8-х класів. Керівник гуртка сам створює ситуацію дискусії, формулює суперечність. Потім шляхом евристичної бесіди скеровує пошук учнів визначає його етапи. Проте він не показує самого розв'язання проблеми, учні повинні колективно знайти правильне рішення, зробити висновки, перевірити їх.
Дослідницький метод (8-9-м класи) готує учнів до виконання завдань на найвищому рівні самостійності. Учні самі відшукують суперечність у мовних явищах, формулюють гіпотезу, шукають шляхи розв'язання проблеми.
Важливе значення для вдосконалення змісту і методики гурткових занять має систематичне застосування логічних методів (прийомів) навчання: аналізу, виділення головного, порівняння, узагальнення, конкретизації, доведення, визначення і пояснення понять.
Метод аналізу передбачає осмислене сприйняття інформації, виділення суттєвих ознак, усвідомлення й пояснення зв'язків мовних одиниць, їх синтез.
Метод виділення головного має такі компоненти: вичленування предмета думки, поділ інформації на логічні частини, їх порівняння; знаходження вузлових слів, понять, групування матеріалу, формулювання висновку із головної думки. На заняттях гуртка це реалізується в доборі назв текстів, складанні планів, схем, алгоритмів тощо.
У методі порівняння поєднуються такі дії: виділення головних ознак зіставлення, співвіднесення їх, встановлення подібності і відмінності.
У методі узагальнення виділяють такі компоненти: відбір типових фактів, порівняння, переформулювання.
Метод конкретизації передбачає перехід від загальної теорії до конкретного її застосування, сходження від абстрактного до конкретного.
Метод доведення вимагає: визначення тези, вибір способів доказу, підбір аргументів, формулювання висновків, встановлення причинно-наслідкових зв'язків (роздуми, схеми, алгоритми).
Метод визначення і пояснення понять передбачає їх пояснення, опис, характеристику (логічні визначення, понятійні диктанти, ігри тощо).
Необхідно створити своєрідну "технологію думання". Навчання такій технології і є головним шляхом формування розумової активності.
Щоб пояснити школярам "технології думання" (окремі аспекти її ще активно досліджують, психологи), слід дати гуртківцям відомості про природу мислення, ознайомити з його основними формами (поняття, судження, висновки), розкрити на конкретних прикладах сутність аналогії, синтезу, зіставлення, причини, наслідку тощо.
Слід знайомити гуртківців, особливо учнів 8-9-х класів, з "технологією" творчого мислення, розв'язання проблем, колективною творчістю вчених, озброювати прийомами розвитку пам'яті, мнемоніки, спостережливості.
Успіх роботи мовного гуртка значною мірою залежить і від того, наскільки продумано і вдало організовує її керівник. Він детально планує й готує кожне засідання, добирає потрібну літературу, наочні посібники, консультує і гуртківців, навчає, як треба працювати над запропонованою літературою, як готувати реферат чи повідомлення, як добирати найбільш промовисті факти для ілюстрації теоретичних положень, де їх відшукати. Проте вчитель , ні в якому разі не повинен підміняти учнів, давати їм готовий виступ, інакше вони втрачають інтерес і потяг до роботи.
Виготовлення таблиць, мовних плакатів - один із видів роботи мовного гуртка. Це своєрідна популяризація норм літературної мови серед учнів школи. Гуртківці під керівництвом учителя розробляють зміст і виготовляють орфоепічні й орфографічні таблиці "Стеж за наголосом і вимовляй", "Говори правильно". Виготовляють словникі-мініатюри, в яких подають слова-терміни й звороти, які треба запам'ятати. Так само популяризується використання приказок і прислів'їв про працю, дружбу, мир. Такі таблиці вивішують на певний час у кабінеті мови або в спеціально організованому "Куточку мови" й після ознайомлення учнів з ними замінюють іншими.
Важливе значення має випуск гуртківцями стінгазет (регулярні і тематичні спеціальні випуски) "Слово про слово", "За культуру мовлення", "Вогонь в одежі слова" та ін. У таких газетах висвітлюються короткі, але виразні матеріали про суспільне значення мови, про культуру мовлення, тлумачаться значення й правильність вживання окремих слів і словосполучень, складні випадки слововживання, керування, узгодження, критикуються засміченість, стилістична невправність писемного й усного мовлення окремих учнів.
У стінгазеті гуртка висвітлюються факти його роботи, завдання й запитання мовних вікторин, умови конкурсів, що їх проводить мовний гурток.
Члени гуртка можуть видавати журнал, випуски якого найчастіше приурочуються до знаменних дат політичного, історичного й культурного значення. У журна лі вміщуються матеріали, що характеризують ці події, пов'язані з ними цікаві історичні довідки про походження назв, окремих слів, кращі твори учнів. Наприклад, цікавий пізнавальний матеріал збирають гуртківці для розділу "Місто розповідає" в якому даються роз'яснення топонімів часів Київської Русі (Хрещатик, Золоті ворота).
Підготовка й оформлення альбомів стимулює творчість учнів, розширює їх запити, збагачує новими фактами, має виразну виховну спрямованість.