Реферат: Роль самоменеджменту в кар єрі та в особистому житті

- виконати обов'язок замість того, щоб домагатися результатів;

- зменшувати витрати замість того, щоб підвищувати прибуток.

Л. Зайверт повністю обґрунтовано нагадує про те, що поліпшувати своє життя необхідно із самого себе. «Зміни себе – і ти зміниш світ навколо себе». Замість того, щоб змінювати обставини, які ми й так не можемо змінити, потрібно змінити своє відношення до них.

Л.Зайверт дає практичні рекомендації для тих, хто прагне поліпшити своє безпосереднє виконання функцій керівника, менше засиджуючись на роботі, ефективніше виконуючи покладені завдання з меншими витратами часу, попереджаючи стреси, підвищуючи кваліфікацію. Він пропонує контролювати те, чого всім нам часто не вистачає – час – шляхом складання планів роботи, де кожному виду діяльності потрібно приділяти місце, визначивши частку вільного часу, за допомогою якого можна навчитися контролювати себе й контролювати виконання щоденних завдань.

Щоденний розв'язок різного роду завдань і проблем можна представити у вигляді різних функцій, які перебувають у певній взаємозалежності між собою і, як правило, здійснюються в певній послідовності. Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій охоплює шість фаз:

· постановка мети – аналіз і формування особистих цілей;

· планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності;

· прийняття розв'язків по конкретних справах;

· організація й реалізація – складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу й особистого життя з метою реалізації поставлених завдань;

· контроль – самоконтроль і контроль разом ( якщо буде потреба – корегування цілей);

· інформація й комунікація – фаза, властива деякою мірою всім функціям, тому що й комунікація, і обмін інформацією необхідні на всіх фазах самоменеджменту.

Окремі функції не обов'язково слідують одна за одною, а можуть переплітатися.

Визначення мети		Планування		Прийняття рішень		Організація й реалізація			Контроль
Інформація й комунікації

Рис. Функціональна модель самоменеджменту

Оволодіння мистецтвом самоменеджменту дає такі переваги: виконання роботи з меншими затратами; краща організація праці; менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; підвищення кваліфікації; зниження завантаже­ності роботою; зменшення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійної і життєвої мети найкоротшим шляхом.

Необхідно навчитися: раціонально використовувати свій час; мислити цілеспрямованими категоріями і працювати відпо­відно до поставленої мети; за допомогою планування набувати впевненості в собі та звільнятися від стресів; щодня домагати­ся успіхів і знаходити вільний час (не менше години).

До характерних рис керівника, який добре управляє своїм робочим та особистим часом, належать такі: здорове тіло, відсутність шкідливих звичок, енергійність і життєстійкість, спокійний і врівноважений підхід до життя та роботи, спроможність переборювати стреси, ефективне використання часу та ін. Слід пам'ятати, що всі ас­пекти управління взаємозалежні.

Більшість видів діяльності у сфері менеджменту вимагають високого індивідуального розвитку. В міру того як зростає ступінь змін, виникає потреба розвивати свій творчий потен­ціал. За таких умов менеджерам необхідно підтримувати свій рівень, незважаючи ні на що. Праця менеджера, що постійно змінюється і висуває нові вимоги до нього, передбачає високу здатність до саморозвитку.

Саморозвиток необхідний і для тих, хто збирається переходи­ти на більш престижну роботу або перебуває між двома важливими етапами своєї кар'єри, тобто щоразу, коли менеджеру необхідні найбільша сприйнятливість, енергійність або винахідливість.

До саморозвитку спонукають такі бажання, як досягнення службової кар'єри; більш ефективне виконання поточної робо­ти; більше задоволення від роботи, життя та ін.

Аспекти розвитку особистості	Результат удосконалення
	Мислення	Відчуття	Підготовка до дій
Здоров'я	Послідовність ідей. Здатність врахову­вати деталі й ситуа­цію в цілому. Пер­сональні стандарти. Цінності. Мораль. Філософські, релі­гійні та інші пере­конання	Усвідомлення й визнання почут­тів. Внутрішня збалансованість. Внутрішній спокій	Калорійність їжі, дієта, фізична підготовка, здо­рові звички та спосіб життя
Навички	Розумові й концеп­туальні здібності, професійні знання, пам'ять, логічне мислення, здатність до творчості, інтуї­ція	Здатність до спіл­кування з людь­ми. Артистичні здібності	Професійні здіб­ності
Здатність до дій (мотивація й рішучість)	Здатність робити ви­бір та йти на ком­проміс, здатність відмовлятися від запропонованого рішення	Здатність усві­домлювати й трансформувати перешкоди — розпач, нещастя, страждання — й керувати ними	Здатність вийти зі стану депресії, взяти ініціативу в свої руки, знову взятися за розв'язання проблеми
Особистість	Усвідомлення й розуміння себе	Примирення з недоліками. Здатність радіти наявним перевагам	Самомотивація, знання меж своїх можливостей. Мета життя

Таблиця . Якісні результати самовдосконалення

2. Планування та основні принципи в самоменеджменті

Як правило, усякий процес ґрунтовного самоменеджменту починається зі встановлення цілей і планування.

Ося можлива схема дій для первісної стадії:
Алгоритм постановки цілей:
1. Аналіз цілей.
Що я хочу?
- особисто (життєві цілі)
- професійно (кар'єрні цілі).
2. Ситуаційний аналіз
Що я можу? Сильні і слабкі сторони. Ситуація, оточення.
- особисто
- професійно
3. Формулювання цілей (планування цілей)
- особисто (план життя).
- професійно (план кар'єри).

Плани можуть бути: на все життя, річні, квартальні, тижневі, денні.

Варто підкреслити важливість етапності в індивідуальному розвитку (ковзної системи перерозподілу пріоритету і спеціалізації).

Загальними рекомендаціями можуть бути наступні принципи самоменеджменту :
- Принцип Оккама: "не ускладнювати речі без необхідності".
- В усіх своїх діях і думках варто шукати помилку.
- Без розуміння минулого неможливо змінити майбутнє.
- Мабуть, ніщо не приносить більшого щастя, чим можливість займатися улюбленою справою й отримувати за це гроші.
- Грандіозні речі робляться грандіозними засобами.
- Плануйте, скільки часу займе та чи інша справа. Навіть не намагайтеся уникнути планування і раціоналізації своєї діяльності.
- Застосовуйте "зблокування" робіт при складанні планів усіх рівнів.

- Регулярно використовуйте особистий щоденник для емоційного саморозвантаження.
- Вживайте спеціальні заходи для подолання перешкод.
- Проводячи планування, записуйте терміни, задачі, активність, розподіл часу в щоденнику.

Починаючи робити що-небудь тривале вчасі, неодмінно звертайтеся до так званого "листка саморозвантаження", який може виглядати, наприклад, так: