Реферат: Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств 2

де р – безрозмірна величина, визначаюча в залежності від відношення u / u _м за формулами (1.15):

при u / u _м ≤0,25 р=3

при 0,25<u / u _м ≤1 (1.15)

при u / u _м >1

Значення приземних концентрацій шкідливих речовин С в повітрі по осі факела викиду на різних відстанях від джерела викиду повинні розраховуватися за формулою:

C = s ₁ C _м (1.16)

s ₁ – безрозмірна величина, яка визначається при небезпечній швидкості вітру в залежності від відношення х/х_м по формулам:

при х/х_м ≤1 (1.17)

при 1<х/х_м ≤8 (1.18)

при х/х_м >8 (1.19)

при х/х_м >8 і F рівному 2; 2,5 або 3, величина s ₁ визначається за формулою:

(1.20)

1.2. Знаходження гранично допустимого викиду

Відповідно до вимог ДОСТ 17.2.3.02-78 для кожного промислового підприємства, що проектується або діє, встановлюється гранично допустимий викид шкідливих речовин в атмосферу при умові, що викиди шкідливих речовин від даного джерела у сукупності з іншими джерелами (з урахуванням перспективи їх розвитку) не створять приземну концентрацію, що перевищуює ГДК.

Гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини у атмосферне повітря ГДВ (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується не перевищуюча ГДК концентрація її у приземному шарі повітря, повинен визначатися за формулою:

(1.21)

1.3. Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств

Значне місце в системі охорони атмосферного повітря займають планувальні заходи, що дозволяють при постійних валових викидах суттєво знизити дію забруднення навколишнього середовища на людину. Особливу увагу слід уділяти вибору площі для промислового підприємства та взаємному розташуванню виробничих будівель і житлових масивів.

Площадки для будівництва промислових підприємств і житлових масивів повинні вибиратися з урахуванням аерокліматичних характеристик і рельєфу місцевості. Промисловий об’єкт повинен бути розташований на рівному підвищеному добре провітрюваному місці. Площадка житлового забудовування не повинна бути вище площадки підприємства, інакше перевага високих труб для розсіювання промислових викидів зводиться нанівець.

Взаємне розташування підприємств і населених пунктів визначається по середній троянді вітрів теплого періоду року. Для даної місцевості промислові об’єкти, що є джерелами виділення шкідливих речовин у навколишнє середовище, розташовуються за границею населених пунктів і з підвітряної сторони від житлових масивів, щоб викиди відносилися в сторону від житлових кварталів.

Вимоги «Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71» передбачено, що об’єкти, які є джерелами викидів шкідливих і неприємно пахнучих речовин, слід відокремити від житлової забудівлі санітарно-захисними зонами. Розміри цих зон до границі житлових будівель встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характера й кількості виділяємих у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахнучих речовин. У відповідності з класифікацією промислових підприємств у залежності від віділяємих речовин встановлено п’ять санітарно-захисних зон; для підприємств І класа – 1000 м; ІІ класа – 500 м; ІІІ класа – 300 м; ІV класа – 100 м; V класа – 50 м.

Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як в напрямку збільшення, так і в напрямку зменшення в залежності від троянди вітрів району розташування підприємства по формулі:

(1.22)

L ₀ – розрахункова відстань, м, від джерела забруднення до границі санітарно-захисної зони;

P – середньорічна повторюваність напрямків вітрів даного румба, %;

P ₀ – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (при восьми румбовій троянді вітрів Р₀ =100/8=12,5%).

Повторюваність напрямків вітрів і штилів (%) для Одеси представлена в табл.1.

Таблиця 1

Повторюваність напрямків вітрів і штилів(%)

напрямок	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх	штиль
Р, %	18	12	10	8	14	11	11	16	1

1.4. Розрахунки

По-перше, розрахуємо середню швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду – w₀ , використовуючи формулу (1.2):

Тепер за формулою (1.4) можна розрахувати f – коефіцієнт, необхідний для находження коефіцієнта m .

Знайдемо безрозмірний коефіцієнт m за формулою(1.6):

Розрахуємо параметр v_m за формулою(1.7):

Оскільки 0,3≤v_m ≤2, то значення безрозмірного коефіцієнта n визначимо за формулою (1.8):

Тепер можна визначити максимальну приземну концентрацію шкідливих речовин С_м за формулою(1.1):

, мг∕м³