Реферат: Розслідування кишенькових крадіжок

- обставини, які сприяли вчиненню злочину;

- наслідки вчиненого злочину;

- наявність причинного зв'язку між діями злочинця та наслідками, що настали.

г). суб'єктивну сторону злочину:

- мотив та цілі злочинця.

Специфіка розслідування кишенькових крадіжок потребує своєрідного підходу до проведення огляду місця події. Іноді потерпілі особини не можуть точно вказати на місце, година та спосіб вчинення крадіжки, і це ускладнює проведення початкових слідчих дій, у тому числі огляді місця події.

Практикою доведена необхідність проведення огляду місця події як при затриманні злочинця в момент вчинення кишенькової крадіжки, так і тоді, коли він встиг викинути викрадене або зник із місця вчинення злочину.

При проведенні огляду місця події, зазвичай, запрошується експерт-криміналіст. Крім того, слідчий має право залучати до участі в огляді потерпілого, свідка та підозрюваного.

Під година огляду місця події, доцільно проводити комплекс оперативно-розшукових заходів. До них слід віднести нагляд за особами, що зібралися біля місця події та цікавляться роботою слідчо-оперативної групи. Серед їх може бути злодій або його співучасник, який вирішив дізнатись, чи не виявлені в ході огляду які-небудь докази, які б їх викривали, з тім щоб заздалегідь продумати свою поведінку на випадок затримання або непомітно знищити залишені їм сліди. Одночасно особа, яка проводити оперативно-розшукову роботові, зобов'язана прислухатись до розмов громадян, які знаходяться поблизу місця події, а особливо тихнув осіб, які мешкають неподалік від місця злочину.

Якщо під година обходу прилеглої до місця події території виявлено будь-які предмети, які впустивши, кинувши або заховав кишеньковий злодій, необхідно провести огляд місця, де смороду були виявлені. Цей огляд є складовою частиною огляду місця події, якщо виявлене знаходиться поряд із місцем, де було скоєно крадіжку. Коли ті чи інші об'єкти знайдено під година обходу прилеглої до місця події території, огляд проводитися як самостійна слідча дія за правилами слідчого огляду.

У випадку, коли предмети виявлено не на місці крадіжки, а на певному віддалені від нього, як правило, буває досить важко довести зв'язок між скоєною крадіжкою, знайденим об'єктом та певною особою. У ході огляду місця події вдається виявити викинуті злочинцем знаряддя вчинення злочину й предмети злочинного посягання (гаманець, гроші, документи), тому необхідно ретельно оглянути самі предмети. На місці їх виявлення можуть бути знайдені сліди взуття особини, яка доставила ці предмети на дане місце, та інші сліди, які можна використати для встановлення злочинця.

Вилучати речові докази, виявлені на місці події, треба з відповідною обережністю, оскільки на них можуть бути виявлені сліди пальців рук злочинця й потерпілого, що в подальшому дозволити провести дактилоскопічну експертизу, і таким чином підтвердити причетність злочинця до скоєної крадіжки.

Обмірковане та прискіпливе дослідження матеріальної обстановки дозволяє виявити мікрооб'єкти різноманітних властивостей і природи, у яких міститься годиною значна інформація. Слід вдатися для отримання цієї інформації прямо на місці події шляхом лабораторного аналізу або експрес-аналізу.

Об'єктами-носіями мікрочасток головним чином є: викрадене майно, різні предмети обстановки вчинення злочину, знаряддя злочину та їх сліди.

Допитий потерпілого і всіх виявлених свідків проводитися невідкладно, що дозволяє слідчому своєчасно дізнатись про особу, можливо причетну до крадіжки, і по „гарячих слідах” організувати її затримання; установити розпізнавальні прикмети викраденого майна і перекрити можливі канали його збуту; запобігти можливому в подальшому негативному впливу на поведінку на досудовому слідстві потерпілої чи особини свідків із боку зацікавлених у результатах справи осіб (обвинуваченого, його родичів тощо).

У першу чергу допитується потерпілий, оскільки в чинність свого особливого стану він більш ніж хто- небудь обізнаний про прикмети викраденого майна. Його свідчення з даного питання можуть бути цінним джерелом отримання початкових даних для визначення вірного напряму заходів із встановлення особини, що вчинила крадіжку.

Завдання слідчого полягає в тому, щоб уникнути в конфліктної ситуації, створити для особини, якові допитують, найкращі умови для передачі інформації про подію злочину. У даному випадку слід враховувати, що, переживши хвилювання, пов'язані з крадіжкою, потерпілий не завжди запам'ятовує окремі деталі злочину та, іноді, необ'єктивно оцінює їх. Були випадки, коли окремі потерпілі, переслідуючи корисливі цілі, свідомо перебільшували розмір викраденого.

Слід зазначити особливості встановлення контакту з потерпілим, якщо він певним чином своєю поведінкою надав привід або полегшив, зумовив вчинення злочину. У цих випадках недопустимі:

а) груба форма засудження його поведінки, якби навіть вона заслуговувала засудження взагалі (треба враховувати, що він все-таки постраждав через свою неправильну поведінку);

б) неуважність і необ’єктивність до його свідчень, клопотань і прохань, основані на тому, що він „сам винуватий”. Поряд із цим не слід допускати невірного уявлення, що завдання слідчого полягає в безперцевому захисті інтересів потерпілого, що його свідчення повинні сприйматись некритично тощо;

в) вимога нездійснених або не передбачених законом вимог (наприклад, щоб він сам знайшов свідків події або речові докази);

г) не викликане необхідністю обговорення або оголошення даних про особисте інтимне життя потерпілого.

У ході допиту по справах про кишенькові крадіжки належати встановленню наступні обставини:

1) що викрадено й детальні прикмети викраденого. Якщо викрадено гроші, те слід встановити точну суму, номінал купюр, їх стан (нові чи старі);

2) чи не бачив раніше потерпілий затриманого підозрюваного (де, коли, за яких обставин);

3) які обставини скоєння кишенькової крадіжки;

4) якщо мало місце затримання кишенькового крадія, те обставини затримання (хто і як затримав);

5) як вів собі підозрюваний при затриманні (намагався зникнути, викинути або передати своїм співучасникам викрадене, намагався нанести тілесні ушкодження особам, які його затримали);

6) якщо є підстави думати, що в затриманого були спільники, які прикмети їх зовнішності.