студента денної форми навчання

курсу IV, спеціальності „МЕК”

Мельниченко Валерії Сергіївни

Маріуполь – 2007

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗВИТОК АУДИТУ В РОСІЇ5

ВИСНОВОК.. 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 17

ВСТУП

Аудит - це вид діяльності, що полягає в зборі й оцінці фактів, що стосується функціонування і положення економічного об'єкта (самостійного господарського підрозділу) або інформації, що стосується, про таке положення і функціонування, і здійснюваний компетентною незалежною особою, що, виходячи з установлених критеріїв, виносить висновок про якісну сторону цього функціонування. Отже, під аудитом розуміється незалежна перевірка і вираження думки про фінансову звітність підприємства. Головна мета аудита складається у визначенні вірогідності і правильності фінансової звітності суб'єкта перевірки, контролю за дотриманням клієнтом законів і норм господарського права і податкового законодавства.

Потреба в послугах аудитора в Росії, як і в більшості випадків, виникла в зв'язку з відокремленням інтересів тих, хто безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація, менеджери), хто вкладає кошти в його діяльність (власники, акціонери, інвестори), а також держави як споживача інформації про результати діяльності підприємств. Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку прийняття економічних рішень.

Проведення аудиторської перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обов'язкової, безсумнівно, має важливе значення. В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші суб'єкти, що хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій.

Вірогідність інформації підтверджується незалежним аудитором. Власники і насамперед колективні власники - акціонери, а також кредитори не в змозі самостійно переконатися в тім, що всі операції підприємства, численні і найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що вони звичайно не мають доступу до облікових записів і відповідного досвіду, а тому мають потребу в послугах аудиторів. Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийняття рішень в області економіки й оподатковування. Аудиторські перевірки необхідні і державним органам, суддям, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їх фінансової звітності.

РОЗВИТОК АУДИТУ В РОСІЇ

Виникнення аудита зв'язане з поділом інтересів тих, хто безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися лише на ту фінансову інформацію, що надавали керуючі і підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації істотно підвищували ризик фінансових вкладень.

Акціонери хотіли бути упевнені в тім, що їхній не обманюють, що звітність, представлена адміністрацією, цілком відбиває дійсне фінансове становище підприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердження фінансової звітності запрошувалися люди, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головними вимогами, пропонованими до аудитора, були його бездоганна чесність і незалежність. Знання бухгалтерського обліку не мало спочатку основного значення, однак з ускладненням бухгалтерського обліку необхідною умовою стає і гарна професійна підготовка аудитора.

Історичною батьківщиною аудита вважається Англія, де з 1844 р. виходить серія законів про компанії, згідно яким правління акціонерних компаній зобов'язані запрошувати не рідше одного разу в рік спеціальної людини для перевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.

У Росії звання аудитора було введено Петром 1. Посада аудитора сполучала в собі деякі обов'язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів у Росії називали присяжними бухгалтерами. Усі три спроби організації інституту аудита (у 1889, 1912 і 1928 р.) виявилися невдалими.

Світова економічна криза 1929-1933 р. підсилив потребу в послугах бухгалтерів-аудиторів. У цей час різко озлобляються вимоги до якості аудиторської перевірки і її обов'язковості, збільшується ринкова потреба в такого роду послугах. Після закінчення кризи практично всі країни починають вводити обов'язкові вимоги до обсягу інформації, що утримується у річних звітах, і обов'язковості публікації цих звітів і висновків аудиторів. Аудит стає могутньою зброєю проти шахрайства, підтверджує записані грошові операції, і правильному угрупованню цих операцій у фінансових звітах. Це був так називаний підтверджуючий аудит.

Після 1949 р. незалежні аудитори стали більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю в компаніях, думаючи, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна і фінансові дані досить повні і точні. Аудиторські фірми почали займатися більше консультаційною діяльністю, чим безпосередньо аудиторськими перевірками. Такий аудит одержав назву системно-орієнтованого.

Третій етап розвитку аудита - його орієнтація на можливий ризик при проведенні перевірок або при консультуванні, попередження і запобігання ризику; аудит, при якому виходячи з умов бізнесу клієнта перевірка проводиться вибірково, в основному там, де ризик помилки або шахрайства максимальний. На початку 70-х рр. почалася розробка аудиторських стандартів.

Розвиток і контроль у колишньому СРСР, у тому числі й у Російської Федерації, багато років і десятиліття були наглухо вмонтовані в адміністративно-командну систему. Разом з тим через об'єктивну необхідність наступного контролю за діяльністю будь-яких соціально-економічних (у тому числі господарських) систем малася велика практика контрольно-ревізійної діяльності і судово-бухгалтерської експертизи.

У чистому виді радянський і російський аудит як такий був відсутній. Так уже склалося, незважаючи на кілька історичних спроб його створення (у 1888 - 1889 р. - Інститут присяжних бухгалтерів, у 1907 - 1914 р. - Інститут бухгалтерів і в 1928 - 1930 р. - Інститут державних бухгалтерів-експертів), прийому відповідних кваліфікаційно-атестаційних іспитів та інше. Звичайно, окремі елементи даної області діяльності фахівців з обліку, контролеві й аналізові через їхню об'єктивну необхідність у СРСР і в Росії завжди мали місце. У переважній більшості випадків такі елементи були розрізнені і не представляли систематизованого цілого - аудита як невід'ємного елемента ринкової інфраструктури. Вони і не іменувалися аудитом.

Ті окремі дослідження і практичні розробки, що звичайно виконуються на Заході аудиторськими фірмами і супроводжуються конкретними рекомендаціями для адміністрації клієнтів в області керування, обліку й аналізу господарської діяльності, автоматизації обліково-аналітичних робіт, стали необхідні і новій Росії.

За роки перебудови першими ужили ці терміни представники професії аудитора в Казахстані і Естонії. У середині 80-х аудит почав розвиватися в інших великих містах СРСР, причому спочатку на кооперативній основі. Це були розрізнені спроби зістикувати попит, що зароджується, і пропозицію на функцію засвідчення аудиторів, що стала особливо актуальної при переході до ринкових відносин в економіці.

У 1989 р. Міністерство фінансів СРСР, Торгово-промислова палата СРСР і Центр по транснаціональних корпораціях ООН провели в Москві семінар із проблем бухгалтерського обліку й аудита на спільних підприємствах. Після цього семінару у декількох вузах СРСР, у тому числі і на базі Київського державного університету, Московського інституту народного господарства ім. Г.В. Плеханова і Ленінградського інституту радянської торгівлі ім. Ф. Энгельса, кілька років функціонувала система підготовки аудиторів і фахівців з обліку відповідно до міжнародних стандартів.

Одночасно в 1989 - 1991 р. у Москві і Ленінграді також були створені перші аудиторські фірми. Серед них - госпрозрахункові аудиторські організації "Контакт", "Руфаудит", "Ленаудит" і "Мосаудит", АТ "Інаудит", АТ "Балтійський аудит", кооператив "Аудитор", ТОО "Ленбанкаудит", "Інформаудит" і інші.

У сучасній Росії аудиторська діяльність як явище є достатнє новим, обумовленим переходом до ринкової економіки. На початку 90-х років, коли після акціонування підприємств скоротилася сфера державного контролю і відомчі ревізійні служби припинили своє існування, почався процес масового створення аудиторських фірм.

У 1990 р. у Москві було зареєстровано перше спільне підприємство в області аудита - "Эрнст і Янг Внешаудит". А в першій половині 90-х рр. у Москві і Санкт-Петербурзі з'явилися філії і представники інших великих західних аудиторських фірм. Найчастіше вони створювалися у виді спільного підприємства, де з російської сторони виступали представники Мінфіну, різних зовнішньоекономічних відомств, російські аудиторські фірми або просто імениті фахівці з бухгалтерського обліку, контролеві й аналізові господарської діяльності.

На Всеросійському з'їзді аудиторів, що проводився разом з Конгресом ділових кіл 1991 р., було присутнє близько 180 представників російських аудиторських фірм. А до середини 90-х рр. аудиторська діяльність уже була передбачена в статутах не менш двох тисяч нових спеціалізованих підприємств Росії, хоча в більшості випадків аудит як і раніше розвивався стихійно, з визначеними витратами, від яких можна і пора було рятуватися.

В даний час у Російській Федерації функціонує кілька тисяч аудиторських фірм. Ведучі московські і петербурзькі аудиторські фірми мають представництва в регіонах, є клієнти на Україні, у Сибіру, на Далекому Сході й в інших місцях. Практикуються виїзди фахівців в інші міста. Ведучі фірми Росії беруть участь у науково-практичних конференціях, де обговорюють питання по організації й удосконалювання методології вітчизняного аудита, практикують спільні семінари (у тому числі і російсько-американські), установлюють міжрегіональні професійні зв'язки між аудиторськими фірмами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--