Реферат: Розвиток Енергетики В Україні
1. Атомна енергетика — стала технологія
А чому, власне, атомна? Нам що, мало чорнобильської трагедії? Приблизно так багато хто відреагує на заголовок цієї статті. Давайте, однак, відкинемо емоції і подивимося на енергетику через призму концепції сталого розвитку. У 1987 році Комісія Брундтланд[1] дала загальноприйняте на сьогодні визначення, сформулювавши сталий розвиток як такий, що «задовольняє потреби і сподівання теперішнього покоління та не наражає на небезпеку здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Згідно з цим принципом при оцінці сталості енерговиробництва необхідно враховувати такі фактори:
· доступність і ефективність палива;
· землекористування;
· екологічні наслідки розміщення відходів;
· можливості повторного енергетичного циклу;
· доступність і конкурентоспроможність, включаючи сюди зовнішні та соціальні витрати;
· кліматичні зміни.
Подивимось, чи враховує ці фактори атомна енергетика.
Доступність і ефективність палива. Основа ядерного палива — уран, який, крім атомної енергетики, не має іншого конструктивного застосування. Природно-біологічні процеси спираються на кисень, водень, вуглець та азот. Використання урану не втручається до жодного з них і, таким чином, залишає цінні ресурси для інших застосувань. Україна має власні поклади урану. Також уранові родовища є в багатьох політично стабільних країнах. Величезна кількість урану міститься у морській воді. За оцінками фахівців, його світових запасів вистачить на декілька тисячоліть.
Вид палива | Дерево | Вугілля | Нафта | Уран |
Енергія, отримувана від одного кілограма палива | 1 кВтґг | 3 кВтґг | 4 кВтґг | 50 000 кВтґг |
Землекористування. Україна має високорозвинуте сільське господарство, а тому питання відчуження ґрунтів під промислові об’єкти є вельми гострим. З наведеної на наступній сторінці таблиці видно, що АЕС вимагають найменшої площі у порівнянні з іншими електростанціями. Треба також зважати на те, що сонячна та вітрова енергії можуть з максимальною ефективністю використовуватися тільки у місцях із сприятливими природними умовами (в інших місцях потрібні великі вкладення у підтримуючі виробничі потужності). У нашій країні такі умови є лише у південних областях (Миколаївська, Херсонська, Одеська) та у Криму. Використання біомаси для широкомасштабного виробництва енергії можливе тільки у малонаселених країнах із сприятливими кліматичними умовами. Клімат у нас добрий, але, спрямовуючи свою політику землекористування переважно на виробництво продуктів харчування, Україна не може собі дозволити відводити великі площі для вирощування енергопостачальної біомаси.
Тип електростанції | АЕС | Сонячна | Вітрова | З використанням біомаси |
Площа відчужуваних земель для 1000-мегаватної станції | 1—4 км2 | 20—50 км2 | 50—150 км2 | 4000—6000 км2 |
Екологічні наслідки розміщення відходів. Технологічні відходи електростанцій або упаковують у контейнери, або «розсіюють». Досить малі за об’ємами відходи ядерної енергетики ніколи не викидали в повітря, у тепловій же енергетиці велика частина відходів розпорошується в атмосфері. При цьому оксиди сірки й азоту з’єднуються з атмосферною вологою і спричинюють кислотні дощі; вуглекислий газ сьогодні визнаний головною складовою парникових газів; а важкі метали і арсен (миш’як) осідають на ґрунт. Усі ці шкідливі речовини ми вдихаємо, споживаємо їх разом з овочами, годуємо забрудненим сіном домашніх тварин, отруюючи їхнє молоко і м’ясо. Окрім цього, треба пам’ятати, що тоді як рівень радіації з часом понижується і врешті-решт зникає зовсім, токсичні матеріали (важкі метали) існують вічно.
Тип електростанції | АЕС | Вугільна* |
Об’єм відходів 1000-мегаватної електростанції за рік | 20 тонн відпрацьованого палива |
900 тонн SO2 4500 тонн NОx ** 6,5 млн тонн CO2 400 тонн важких металів (включаючи ртуть) і небезпечних елементів (включаючи арсен) |
* Тут наводяться показники для найчистішої на сьогодні вугільної технології. Але велика частина вугільних електростанцій і досі працює за «дідівською» технологією, часто без елементарних пиловловлювачів.
** Маються на увазі різні оксиди азоту
Кліматичні зміни. Зростання СO2 в атмосфері, пов’язане з людською діяльністю, на 75% викликане спаленням органічного палива, а значна частина решти 25% — масштабним зменшенням площі лісів. На сьогодні лише ядерна та гідроенергетика є серйозними джерелами безвуглецевого та економічного виробництва енергії. В той час, як росте наукове розуміння процесів глобального потепління, треба все більше спиратися на джерела енергії, що не викидають до атмосфери парникових газів – такі як поновлювані джерела[2] та атомна енергія.
Тип електростанції | АЕС* | Газ | Нафта | Вугілля |
Викиди вуглекислого газу при виробництві 1 млн кВтґг | 1 тонна | 360—400 тонн | 700—800 тонн | 850 тонн |
* Тут ураховується повний паливний цикл, у тому числі автомобільні перевезення палива й устаткування.
Конкурентоспроможність. При економічній оцінці будь-якої технології енерговиробництва необхідно враховувати повні зовнішні та соціальні витрати, зокрема екологічні ефекти для паливного циклу, вплив на суспільство (в т. ч. на зайнятість, здоров’я тощо) у локальному, регіональному та глобальному вимірах. Широкомасштабний проект ExtrnE , здійснений Європейською комісією спільно з Департаментом Енергії США, вивчав зовнішні фактори для повних енергетичних циклів (див. таблицю на наступній сторінці).
Експлуатаційні та фінансові витрати для різних технологій залежать у різних країнах від місцевих умов та прийнятих облікових ставок. Зовнішні витрати в ядерній енергетиці покривають потенційні витрати у випадку великих аварій, при тому імовірність таких аварій не є великою.
Якщо враховувати лише експлуатаційні та фінансові витрати, то найдешевшими є ядерна енергія та природний газ. Якщо брати до уваги ще й зовнішні витрати, то найпривабливішою стає ядерна енергія.
Оцінки зовнішньої вартості емісії СО2 (ефект кліматичних змін) не є усталеними й варіюються від 10 до 25 євро на тонну вугілля. Якщо прийняти цю вартість як 15 євро за тонну, то це дасть внесок у зовнішню вартість для вугілля 0,5 цента євро за кВтґг, а для природного газу – 0,3 цента. Якщо ж брати більш високу вартість, то ці числа дуже помітно збільшаться. Це робить ядерну енергію найбільш економічно вигідною альтернативою у випадку врахування всіх витрат.
Повна вартість виробництва електроенергії у центах євро за кВт ґ г
Технологія | Зовнішні витрати | 1.1. Фінансові витрати | Загалом |
Вугілля | 2,0 | 5,0 | 7,0 |
Нафта | 1,6 | 4,5 | 6,0 |
Газ | 0,36 | 3,5 | 3,9 |
Вітер | 0,22 | 6,0 | 6,2 |
Гідроенергія | 0,22 | 4,5 | 4,7 |
Ядерна енергія | 0,04 | 3,5 | 3,5 |
2. Трохи теорії
Уран — дуже поширений хімічний елемент на Землі. Його вміст у земній корі становить у середньому 4·10-6 г/г породи, у морській воді — 1,3·10-6 г/л. Природний уран складається з трьох ізотопів: 233 U, 235 U та 238 U. При цьому вміст ізотопів дуже різний: на 140 частин 238 U припадає одна частина 235 U і незначна кількість 233 U. При опроміненні нейтронами ізотопи виявляють себе по-різному. Так, при поглинанні нейтрону ядро 235 U переходить у нестабільний стан і розпадається на два осколки з виділенням енергії та випусканням т. зв. вторинних нейтронів. Якщо нейтрон знову потрапляє в ядро 235 U, то відбувається ще одне ділення. Якщо нейтрон потрапляє в ядро 238 U, то відбувається інша реакція: новоутворене ядро 239 U випускає b -частку та перетворюється на нептуній (239 Np), який за наступного b -розпаду перетворюється на плутоній (239 Pu). Плутоній є ядерним паливом і здатний ділитися та перетворюватися під дією нейтронів на важчі ізотопи:
30% 240 Pu + n > 241 Pu
239 Pu + n
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--