Реферат: Рынок финансовых информационных услуг
Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів. Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено ща в середині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (серед яких Менатеп, Інкомбанк, Кредобанк, Токобанк).
В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизняних телекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однак прийнятне мережеве рішення не було знайдено.
В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потік інформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000 документів.
Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається у недостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Не дивлючись на це, в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональних розрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобів електронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківських комунікацій, що спираються на супутниковий зв’язок, у межах якого планується вивід трьох супутників на геостаціонарні орбити; супутники дозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденція переважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14 автоматизованих фінансових регіонів, які буде об’єднано в єдину інформаційну систему.
В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи “Положення про кліринговий центр” та “Тимчасове положення про порядок ліцензування клірингових закладів”. Згідно з ними, перед видачей ліцензії на діяльність клірингового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захисту інформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведення розрахунково-касових операцій.
2.5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ
Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційних задач. В наш час існує два способи технічної підтримки проведення міжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомої телексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілком надійною.
Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків є використання міжнародної телекомунікаційної мережі S.W.I.F.T. З одного боку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку, S.W.I.F.T. забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійність інформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства S.W.I.F.T., а також обрані технічні рішення могли б бути основою організації національної системи електронних розрахунків.
Цікавість до S.W.I.F.T. в банківській галузі стрімливо зростає. Вже більше 16 банків є членами S.W.I.F.T.; очікується, що в кінці 1998 року до них приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс S.W.I.F.T. – ST400 – зараз, головним чином, базується на комп’ютерах типу VAX. Існують повідомлення про створення групикористувачів ST400 в Росії. З липня 1992 року Ощадбанк став 16 членом S.W.I.F.T. в Росії та встановив на базі двох міні-комп’ютерів VAX 4000 Model 300 інтерфейс ST400. В подальшому термінали S.W.I.F.T. буде встановлено й регіональних відділеннях Ощадбанку.
Таким чином зараз здійснюються перші кроки, спрямовані на рішення фінансових комунікаційних задач.
3. СУБ’ЄКТИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
Інформаційні послуги в галузі посередницьких операцій на фінансовому ринку та ринку цінних паперів є досить бідними та являють собою невелику дільницю сектору фінансової інформації та містять довідники та бази даних по організаціях, що ведуть операції такого виду, довідники та бази даних відповідних комерційних пропозицій, а також довідники та бази спеціальної інформації.
«Федерація фондових бірж України» спеціально для фінансових та фондових брокерів готує щоденну оперативну вичерпну та вірогідну інформацію про стан фінансового та фондового ринку України. Щоденні дані узагальнюються та доповнюються графічними матеріалами, офіційними повідомленнями, нормативними документами. Ця інформація доступна у друкованому виді та по мережах електронної пошти.
4. ПОСЛУГИ НА РИНКУ ФІНАНСІВ
Інформаційні ресурси в галузі фінансових послуг містять довідники та бази даних по організаціях, що надають фінансові та пов’язані з ними послуги – банкам, біржам, брокерським фірмам, довідники та бази даних по фінансовим послугам, збірники та бази даних відповідних комерційних пропозицій, а також спеціальні бази даних текстової інформації.
На Заході звернення до послуг сектору біржевої та фінансової інформації, перед усім, здійснюється дл яотримання даних з біржевих котировок ф’ючерсних контрактів товарних ринків та ринків цінних паперів, відомостей про обмінні курси валют, обліковим ставкам та цінам кредитних ресурсів та боргових забов’язань. Сходжість біржевої та фінансової інформації є у тому, що самі фінансові ресурси, наприклад, валюта, кредити чи депоізти продаються як звичайні (хоч й специфічні) товари чи цінні папери (наприклад, у випадкудепозітних сертифікатів та векселів).
Сектор біржевої та фінансової інформації – один з найбільш цікавих секторів інформаційного ринку ділової та комерційної інформації. В цьому секторі особливості подаваємої інформації (висока ціна помилок) та відмінності у вимогах до її якості, а також можливостей сплати послуг в різних групах споживачів, зумовили необхідність та виправданність 4-5 кратного запаралелювання послуг. При цьому усі інформаційні служби, що працюють на цьому ринку, мають можливість отримувати високі прибуткі, а сам сектор розглядається як один з найбільш вигідних, та паралелізм послуг не скорочується, а навпаки – посилюється.
Біржева та фінансова інформація є за своїм складом текучою, змінюється щохвилини, відображая події, що трапляються на ринку та містять відомості про цінні папери, ф’ючерси по головним товарам, що реалізуються через біржі, обмінні курси валют, ринок нерухомості, грошей, капіталу та страхування. Інформація про котировки цінних паперів (акцій, облігацій, векселів, закладних, купчих), ф’ючерсних та товарних форвардних контрактах, облікових ставках та обмінних курсах є основою даного ринку.
Так як в усьому світі існує лише незначна кількість великих товарних бірж та бірж цінних паперів (навколо 140), то здається що неможливо наповнити сектор великими обсягами інформації. Але це ще не так. Тому що тількі в США на біржевому ринку обертаються акції приблизно 2,5 тисяч акціонерних компаній , а також акції 5 тисяч компаній США та акції 2,5 тисяч закордонних фірм, які циркулюють у позабіржевому (over-the-counter) обігу.
На рівень розвитку ринку фінансової інформації про ринок цінних паперів в окремих країнах не може не впливати структура самого ринку цінних паперів. Наприклад, в США, де служби біржевої отримали найбільший розвиток, 65% акцій знаходились на руках приватних особ -–індивідуальних інвесторів, а 25% - в підприємств. В Західній Європі та Японії, де ці служби менш розвинути, в руках індивідуальних інвесторів було всього 17% (Германія) та 25% (Японія) акцій.
Для того, щоб забезпечити більшу об’єктивність котировок, частина бірж, наприклад, біржі Західної Європи та східного узбережжя США узгоджують час проведення торгів та це призводить до суттєвого росту обсягів біржевої та фінансової інформації , що знаходиться в обігу на даний час.
Біржева та фінансова інфорація в більшості випадків необхідна в реальному маштабі, тобто якщо можливо одночасно із здійсненням угоди на ринку чи негайно після її реєстрації. Рахунок тут може йти на секунди та 30-40 секундна затримка розглядається як значна.
Фактор оперативності отримання фінансової інформації настільки важливий, що одна з фірм вклала 35 мільонів доларів у суперкомп’ютер для того, щоб отримати двохсекундну перевагу перед іншими на Токійській біржі.
Основними споживачами біржевої та фінансової інформації є професіональні інвестори та оптовики, а також аналітичні та консультаційні служби, орієнтовані на їх обслуговування, які приносять основні прибутки. У той же час в останні роки сектор біржевої та фінансової інформації став привабливим для кінцевих споживачів – в основному це непрофесійні інвестори та просто любителі – власники персональних мікроЕВМ, якім раніше цей ринок був недоступен черз порівняно високі ціни.
Звичайно, професійні потреби інвесторів та оптовиків не обмежуються біржевою та фінансовою інформацією. Зокрема це стосується інвесторів, працюючих на ринку цінних паперів та потребуючих інформацію про стан певної галузі промисловості, тобто статистичної та комерційної інформації, ділових новин.
Робота на товарному ринку також може потребувати комплексного інформаційного забезпечення. Особливо це важливо в тому випадку, коли мова йде про торгівлю ф’ючерсами та опціонами, наприклад, по продовольчих товарах та сільськогосподарській продукції чи добривам, попит на які залежить від погоди або розповсюдження сільськогосподарських шкодників, або по торгівлі металами, попит на які визначається загальною економічною кон’юнктурою та технологіями, що використовуються, або по нафті, торгівля якою знаходиться під впливом політичних факторів.
Використання біржевої та фінансової інформації в діалоговому режимі особливо зручно тим, що безпосередньо забезпечує вибірковість інформування у відповідності з запитом споживача. Цьому, саме для інформування про стан біржевого та фінансового ринку вперше у 1957 році з’вилась фірма “Quotron Systems” та почали використовуватись послуги віддаленного доступу до баз даних в режимі діалогу (on-line доступ), які в останні роки перетворились на один з найбільш масових видів товарних інформаційних послуг на ринку західних країн.
Служби біржевої та фінансової інформації конкурують між собою не стільки в змісті самої інформації, яка у вигляді тикерної строки можу бути отримана безпосередньо на біржі або по каналах зв’язку, скільки в тому, як та у якому вигляді ця інформація буде подана користувачу.
Інформаційні служби, діючі на біржевому та фінансовому секторі ринку інформаційних послуг, роблять шалені зусилля для вирішення цієї задачі та першими намагаються застосувати нові інформаційні технології. Наприклад, саме в даному секторі інформаційного ринку вперше як засоби роботи з інформацією почали використовуватись потужні мікроЕВМ, а останнім часом й робочі станції вартістю до 100 тисяч доларів, забезпечені програмами з непоганими аналітичними можливостями, саме тут зародився підхід до децентралізації інтегрованого інформаційного обслуговування на основі використання брокерських комп’ютерних систем, зв’язаних з системами біржевої інформації, а також знайшли застосування нові психологічні підходи до організації інформаційного обслуговування.
В минулому професійні інвестори, брокери та оптовики отримували біржеву та фінансову інформацію через прості термінали, підімкнені до арендованих виділених каналів та універсальної ЕВМ бірж чи спеціалізованих служб, ща надають інформацію про котировки, кредитні ставки та валютні курси. В наш час термінал брокера став став напів-інтелектуальним, забезпечуючим можливості обробки великих масивів інформації та маючим можливості, що перевищують можливості універсальних суперЕВМ минулого десятиріччя. Водноряд з терміналами суттєвого покращення зазнали канали надходження інформації. У доповнення до стандартних виділених телефонних каналів сьогодні для передачі біржевої та фінансової інформації використовуються високошвидкісні назімні лінії, супутниковий зв’язок та вільні частотні канали радіо та телебачення.
На Україні також робились спроби створення спеціалізованих служб оперативного передавання та накопичення біржевої та фінансової інформації , однак, слабкість телекомунікаційної інфраструктури призвела до того, що оперативна інформація доступна лише безпосередньо з бірж та, як правило, безпосередньо в операційному заліта через мережі електронної пошти, які не забезпечують потрібної якості передачі інформації. Деякі біржі робили спроби організувати між собою обмін біржевої інформацією та електронні угоди, однак, світовий досвід показав, що це тупіковий шлях, тим більше в умовах нашої крайни з нерозвиненим зв’язком, візичною відсутністю вільних широкополосних каналів та дуже високою вартістю існуючих каналів.
Спеціалізовані служби, що оперативно розповсюджують біржеву та фінансову інформацію у вигляді, придатному для сприймання та аналізу, та працюючі в глобальному масштабі в багатьох країнах світу, є найбільш відомими в даному секторі інформаційного ринку. Їх послуги постійно знаходяться на виду (на відміну від служб передавання та накопичення біржевої та фінансової інформації) та використовуються споживачами – в основному брокерськими та інвестиційними фірмами – протягом декількох десятиріч.