Реферат: Самовиховання підлітків
Лише людина, яка багато читає, аналізує, має хорошу пам'ять 1 наполегливо здобуває знання, може розраховувати на плідний, позитивний розвиток свого інтелекту. Пам'ятайте: думка матеріальна, її можна відчути на відстані. Це явище — сприйняття думок на відстані — називається телепатією. Воно притаманне не тільки людям, а й звірям. Наприклад, якщо собака, який вас наздоганяє, відчує, що ви боїтеся, то він обов'язково злобно гавкатиме на вас і навіть може вкусити. Ваше почуття невпевненості, боязні чутливо відчувають оточуючі.
Думка — джерело всіх вчинків і дій, всіх наших м'язових рухів. Усякому найменшому рухові людини передує думка. Хороша, добра думка породжує такі самі вчинки й дії, і навпаки. Тому розвивайте в собі хороші, добрі, здорові думки.
Особливо важливо виховати, розвинути і зміцнити в собі три думки;
1. «Я можу, хочу і досягну, чого бажаю»;
2. «Я безстрашний, я нічого не боюся»;
3. «Я люблю всіх людей».
Повторюйте частіше і частіше ці три настанови, і вони проявляться в ваших діях і вчинках, що піднесе вас вище на шляху духовного розвитку і життєвих успіхів.
Деякі люди виховували в собі першу думку, проте забували дві останні, інші люди розвивали дві перші думки, але забували про третю, і тому вони або не досягали успіхів, або мали тимчасовий успіх. Пам'ятайте завжди про всі три думки.
Думка, як і магнетизм, подібна до електрики і управляється якщо не тими, то аналогічними законами. Кожна народжена в нашому мозку думка є сила більшої чи меншої напруженості. Ступінь сили думки залежить від того, як вона створюється нами.
Коли людина думає, від неї, як сонячний промінь, йде невловимий, невидимий струм енергії, який і справляє більший чи менший вплив на оточуючих.
Якщо ми думаємо в'яло, слабо, несміливо, нерішуче, невпевнено, то й сила нашої думки буде такою самою, майже ніякою. Якщо ж ми думаємо зосереджено, не відхиляючись у бік, твердо, енергійно, наполегливо, то сила нашої думки буде могутньою і виконає своє призначення, досягне мети. Тому розвивайте в собі сильні, міцні думки. Думки мають п'ять важливих властивостей.
Перша властивість. Думка є сила (енергія), подібна до електромагнітного випромінювання (але тонша), і, як електромагнітне випромінювання, передається з джерела до приймача (від однієї людини до іншої) крізь будь-який простір.
Відомо багато випадків передачі думок. У літературі описано випадок, коли в роки війни в блокадному Ленінграді, сидячи за столом, 6-річний хлопчик під час обіду вигукнув: «Мамо, батька вбили!». Скоро прийшла похоронка на батька-моряка, капітана корабля. Коли після війни із слів моряків затонулого корабля, що залишилися в живих, встановили час загибелі капітана, то він точно збігся з тим моментом, коли малюк вигукнув цю трагічну фразу. Мабуть, передсмертна думка батька, звернена до сина, була настільки сильною, що дійшла до адресата. Таким чином, одна людина може в думках впливати на іншу.
Друга властивість. Думка виробляє хвилі ефіру, або так звані «думкові» хвилі. Останні створюють в оточуючих ті самі думки, що народжуються в нашому мозку. Тому: як ви думаєте про себе і про інших, так думатимуть про вас і оточуючі.
Третя властивість. Думка має властивість притягувати інші подібні думки. Боязка думка притягує до себе такі самі думки боязких людей, і запас сили Ті збільшується. Сміливі думки прагнуть до себе подібних тощо. Ви йдете в таємну ніч по глухій незнайомій місцевості, йдете сміливо. Раптом проскочила в вас маленька боязка думка. Через деякий час вам уже страшно, ви не можете подолати цей страх. Чому? Тому, що тільки-но у вас виникла думка страху, до неї потяглися думкові хвилі всіх боязких людей. Отже, завжди відганяйте від себе страх: не запасайте сили боязких думок.
Розглянемо ще приклад. Ви думали про когось з ненавистю не відігнали цю думку. Ваша думка разом з почуттям ненавистиі стала швидко розростатися і отруювати вашу душу. Чому? Тому, що ваша думка ненависті притягнула думки інших людей, які ненавидять, завдяки чому вона значно посилилася, потім досягла того, про кого ви так погано думали, і виробила в ньому відповідно таку саму думку: він до вас тепер ставиться вже з ненавистю, якщо ви не можете викорінювати такі думки, його думки впливають уже на вас і ще більше посилюють вашу ненависть, яка знову впливає на нього, і т.д. Ненависть розростається дедалі більше і більше. З Цього приводу стародавні вислови стверджували, що утриматись на одному рівні добра можна, але на одному рівні зла — ніколи. Тобто ненависть або інше будь-яке негативне почуття весь час посилюватиметься, залишаючи слід на звичках і характері людини.-Викорінюйте думки про ненависть.
Така ж справа з іншими думками. Любов викликає любов, смуток викликає смуток, на обман відповідають недовірою. Тому завжди:, відганяйте від себе дурні, шкідливі думки.
Четверта властивість. Думка має здатність притягувати; чи відштовхувати оточуючих, як і магнетизм, і за тими самими законами, тільки з більшою силою; добрі, корисні думки притягують до нас ближніх, а злі, шкідливі — відштовхують. Тому виховуйте в собі добрі, корисні думки і викорінюйте злі, шкідливі, «прополюйте» частіше ваш «духовний сад».
П'ята властивість. Думка впливає не тільки на оточуючих, а й на нас самих. Колена думка залишає більш-менш глибокий слід не тільки на духовному тлі людини, а й на його фізичному стані. Якщо ви замислитесь, це одразу ж відобразиться на обличчі, розсердитесь — те саме; при веселих думках у вас теж відповідний вираз обличчя. Якщо ви часто сердитесь, буваєте «не в дусі», то на вашому обличчі дедалі частіше з'являється неприємний, злий вираз; врешті, по виразу обличчя можна визначити характер людини, про що він найчастіше думає, як дивиться на світ і оточуючих. Зовнішність людини відповідає його внутрішньому змісту. Добро думка — це вірний спосіб добитися хорошого ставлення до вас.
Думка лишається вашою внутрішньою справою, поки ви її не вимовили чи не записали. Слово, мова — один з найвеличніших витворів людства, важливий засіб спілкування, тонкий і гнучкий інструмент, за допомогою якого формується і виражається людська думка. У нашому повсякденному житті мова є лиш засобом для досягання певної мети, звичною системою мовних навичок. Однак важко навіть уявити собі, що стало б, якби мова з якихось причин раптом зникла"... Спілкування між людьми, вираження людських думок і почуттів зрештою, існування літератури, науки, та й самого суспільства було б неможливим.
Слово — це єдність абстрактних і конкретних, загальних та індивідуальних, нейтральних та емоційно забарвлених значень, і його не можна замінити жодною річчю! Ви читали «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта? Згадайте, як в одному з епізодів Гуллівер опиняється в Академії Лагадо серед вчених Летючого острова. Там розроблявся «науковий» проект, який вимагав ліквідації усіх слів заради збереження часу і здоров'я: стверджується, що кожне сказане слово зношує легені і, таким, чином, призводить до скорочення життя. Оскільки слова — це назви речей, то автор проекту вважає більш додільним носити з собою речі, необхідні для виразу думок і бажань, Гуллівер з подивом спостерігає місцевих розумах, що знемагають під тягарем клумаків з речами, необхідними для тривалої розмови.
Ясно, що завдяки мові ми можемо розмовляти, читати, дискутувати, писати листи і про буденні справи, і про далекі країни, де ніколи не були, і висловлюватися на найабстрактніші теми.
Справжня грамотність — це не тільки вміння читати і писати без орфографічних і пунктуаційних помилок, а й уміння правильно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі.
Прислухайтеся до мови своїх однолітків: на жаль, дехто з них обходиться обмеженим набором штампованих виразів, жаргонних слів, навіть лихослів'їв. Усе це досить далеко від культури мови.
Що розуміють під культурою мови? Культурною можна вважати таку мову, яка відрізняється смисловою точністю, багатством і різноманітністю словника, граматичною правильністю, логічною стрункістю, виразністю. Культурна мова в усній формі має відповідати діючим нормам вимови, у письмовій формі — нормам орфографії і пунктуації.
Які ж вимоги ставляться до хорошої мови? Які ознаки її характеризують?
Правильність мови, тобто відповідність літературно-мовним нормам. Правильне використання слів і виразів тягне за собою викривлення думок, вражень і, як наслідок, дій та емоцій.
Точність мови, тобто відповідність думкам того, хто говорить чи пише. Це вимога не лише до краси мови, а й до розуму.
Ясність мови, тобто доступність для розуміння слухача або читача. Римський учитель красномовності античних часів Квінтіліан і писав: «Висловлюйся так, щоб тебе не можна було не зрозуміти».