Реферат: Самовиховання

4. Не претендувати на особливу увагу до себе з боку оточуючих; скромність і гідність - показники об'єктивної самооцінки.

5. Шукати причини неприємності в собі, а не в інших.

Шляхи самопізнання

1. Судіть про себе у справах. Успіх в роботі - це показник ваших достоїнств, невдачі - характеризують ваші слабкості і недоліки.

2. Порівнюйте себе з іншими, але не з тими, хто гірше, а з тими, хто краще вас.

3. Прислухайтеся до критики на свою адресу:

· якщо критикує один - задумайтеся

· якщо два - проаналізуйте свою поведінку

· якщо три - переробляйте себе.

4. Порівнюйте свою думку з думкою про вас із сторони. Відносьтеся до себе вимогливіше, ніж до інших. Ворог ваших недоліків - ваш друг.

Мета самовиховання. Гіпотеза.

Мета самовиховання виходить з мотивів, спонукаючих до роботи над собою і бажань, прагнень людини. Без мети не може бути почата жодна справа, у тому числі і самовиховання. Але треба мати, звичайно, достатньо здорового глузду, щоб ставити собі задачі під силу. Інакше, нездійсненні, нереальні надії можуть привести до зворотного ефекту, до невпевненості в своїх силах.

Кожний з нас може скласти список рис, які було б слід усилити, і список рис, які було б слід ослабити або викоренити. Викорінювання недоліків як і вироблення бажаних якостей характеру і здібностей може бути метою самовиховання.

Молодь сьогодні опинилася в кризовій ситуації. Разом з крахом системи суспільного устрою і етичних ідеалів, звалилися багато традиційних норм і способи поведінки. Йдуть в минуле, що здавалися вічними, критерії життя.

Відбувається різка переоцінка цінностей. Молоді доводиться адаптуватися до швидко змінних умов життя. Міняються етичні ідеали і цінності. Всі ці чинники надають значне, не завжди позитивне, вплив на особу учня. По цьому, якщо переконати учнів в необхідності самовиховання і допомогти їм в його організації, то процес формування особи протікатиме більш ефективно.

Висновок

Отже, самовиховання - педагогічно керований процес. Психологічна і практична підготовка до роботи над собою складає одну з найважливіших задач виховання. Я спробувала виділити основні етапи виникнення і розвитку самовиховання.

По-перше це усвідомлення учнями свого способу життя, осмислення значущості тієї діяльності, яка вимагає самовиховання. На цьому етапі класний керівник допомагає тим, що вчиться усвідомити свої позитивні і негативні якості, зрозуміти нетерпимість своїх недоліків.

По-друге, оволодіння навиками самостійної роботи в тій області діяльності, в якій школяр хоче добитися успіху.

По-третє, складання програми самовиховання. Це дуже важливий етап роботи над собою. Тут потрібна допомога, щоб оцінити, наскільки об'єктивно судить учень про себе, чи вірні цілі він ставить і чи потрібні прийоми вибирає.

По-четверте, організація самовиховання у вибраній діяльності. Це найвідповідальніший етап при переході від виховання до самовиховання. Без конкретної діяльності бажання стати краще залишиться тільки бажанням.

По-п'яте, треба включити самовиховання в цілісний процес формування особи. Вищий етап переходу виховання в самовиховання починається тоді, коли учень хоче і уміє працювати над собою, коли оформилися мотиви, цілі і методи самовиховання.

Таким чином, якщо переконати учнів в необхідності самовиховання і допомогти їм в його організації, то процес формування особи протікатиме більш ефективно.

Список літератури

1. Дэйл Карнеги “Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей”, Ленинград, 1992

2. Кочетов А.И. “Как заниматься самовоспитанием”, Мн., Выш. шк., 1986

3. Кочетов А.И. “Воспитай себя”, Мн., Нар. асвета, 1982

4. Кочетов А.И. “Организация самовоспитания школьников”, Мн., Нар. асвета, 1990

5. Кочетов А.И. “Личность воспитывает себя”, М., Политиздат, 1983

6. Орлов Ю.М. “Самопознание и самовоспитание”, М., Просвещение, 1987