Реферат: Селище Бабаї

Селище Бабаї – селище міського типу. Займає площу 581га. Знаходиться на південному заході, в 12км від міста Харкова, на правому березі річки Уди. На заході селища лісовий масив, на півдні і сході – угіддя радгоспу «Червоний партизан».

Хвилястість – характерна особливість рельєфу місцевості. Це – південні відроги Середньо-Руської височини. Вона розчленована ярами та балками. Нахил рельєфу – з півночі на південь, направлений до річки Уди. Найвища позначка висоти – 193м, різниця перепаду висот становить 98м. Мальовничі схили, на яких знаходиться селище, розділені глибокою балкою «Безим’яною», на дні якої, з-під лісу тече струмок. На своєму шляху він наповнює два ставки: перший був створений у 1830 році для потреб Олександрійського спиртозаводу, другий «Гайдучка» - у 1940р..

Частина селища знаходиться в долині річки Уди. Ріка бере свій початок у Білгородській області, у селі Безсонівка, а впадає в річку Сіверський Донець біля селища Есхар. Загальна довжина – 164км, із яких 145 припадає на Харківську область, і лише 5,5 км на територію селища Бабаї. Русло річки має ширину від 5 до 50м, а довжина лугової тераси коливається від 0,3 до 3,5км. Вона використовується для сінокосу і підгороди. Долина річки затоплюється по весні талими водами.

На правому крутому березі річки Уди росте листяний ліс, а на лівому пологому – соснові бори. Ріка Уди приймає багато притоків, серед яких найбільшою є Лопань.

Залежно від висоти місцевості змінюється і глибина водоносних пластів(підземних вод). Вона коливається в межах від 50-100м ґрунти – різноманітні:глина,чорнозем, перемішані в різних пропорціях, з перевагою чорнозему.

Клімат – помірно континентальний, характеризується різкими та помірними змінами погоди. Причини цих змін – близькість степової зони і незахищеність місцевості горами. Для клімату характерний також несприятливий, нерівномірний розподіл тепла на порах року. Довжина без морозного періоду – з 20 травня по 25 серпня річна сума опадів – 440-520мм.

Із корисних копалин в селищі є світло – бурі глини. Це – сировина для виготовлення цегли. Для виробництва будівельної цегли необхідно додати 34% піску, для гончарної черепиці глину можно використовувати як у чистому виді, так і з домішками 20% піску.

Населення в Бабаях складає приблизно 7800 чоловік.

«Малинник» - це стара назва одного з куточків Бабаїв.

«Малинник» займає схили, розташовані між вулицею Корольова і вулицею ім.Фрунзе.

Це місце називається так недарма, адже подейкують, що колись тут все було поросле малиною…

Існує легенда, що багатий поміщик навмисне наказав розсадити малинові кущі на тоді ще не засадженій і спільній для всіх землі аби його кріпаки могли у часи голоду поласувати смачною ягодою. Та є ще одна чудова прикраса схилів - прадавня одинока груша, красива як навесні, коли цвіте, так і восени…

Кажуть, ніби то самотня дівчина, що виглядає свого козака.

Колись тут була

ґрунтова дорога, нею

користувались кріпаки,

а, можливо, по ній ходив

і сам Сковорода.

Але, нажаль, з тих часів все змінилося: малинових кущів вже давно нема, дорога поросла кущами і лише старезна груша є пам’яткою давніх часів.

Природа зазнала значного антропогенного впливу з кожним днем людина відбирає в неї все більше і більше.

У біографії Г. Сковороди, сел. Бабаї займає особливе місце серед усіх сел.., де жив мандруючи видатний філософ.

З 1769 по 1774 рік він мешкав тут у свого учня з Харківського колегіуму, священника Якова Правицького. Саме тут були написані його 15 байок із 30 «Басен Харьковских». Місцевий поміщик П. Щербінін та Я. Правицький підтримували філософа у його нелегкому житті.

Як філософ Г. Сковорода відомий передусім своїми просвітницько-етичними ідеями. Його філософські та літературні твори відповідають на вічні питання, як виховати людину.

«Зробимо світ кращим, створимо день веселішим» - закликав Г. Сковорода. 1769 р. Ї початок странницького перiоду в життi Григорiя Сковороди. 1770 р. І останнi вiдвiдини Києва. Сковорода три мiсяцi живе в Китаєвiй пустинi, звiдки перебирається до ахтирського Троïцького монастиря. 1772 р. Ї написаний "Разглагол о древнем мире", одразу пiсля нього Ї "Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни". 1774 р. І з початку цього року Сковорода живе в селi Бабаï на околицi Харкова. Тут вiн закiнчує "Басни Харьковския" i дописує дiалог "Кольцо". 1775 р. Ї Григорiй Саввич присвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу Ї дiалог "Алфавит, или букварь мира". 1776 р. Ї написано трактат "Икона Алкивиадская". 1781 р. І подорож до Таганрогу. 1783 р. І в Бабаях Сковорода закiнчує роботу над дiалогом "Брань архистратига Михаила со сатаною". 1783 - 1785 - перiод написання трьох праць: "Беседа 1, нареченная observatorium"; "Беседа 2, нареченная obserwamorium specula"; дiалог "Пря бесу с Варшавою".

Частина селища знаходиться в долині річки Уди. Річка бере свій початок у Білгородській області,в селі Безсонівка. Впадає в річку Сіверський Донець біля селища Есхар. Загальна довжина – 164км, з яких 145км припадає на Харківську область, і лише 5,5км на території селища Бабаї. Русло річки має ширину від 5 до 50м, а довжина лугової тераси може коливатися від 0,3 до 3,5км.Вона використовується для сінокосу і під городи. Долина річки затоплюється на весні талими водами.

На правому крутому березі річки Уди росте листяний ліс.

А на лівому - соснові бори.

Річка Уди приймає багато притоків, серед яких найбільшим є Лопань.

Залежно від висоти місцевості змінюється і глибина водоносних пластів ( підземних вод).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--