Реферат: Шацький національний парк

- регульованої рекреації (26,5 % території);

- стаціонарної рекреації (2 % території);

- господарську (61 % території).

Протяжність парку з півночі на південь – 18 кілометрів, з заходу на схід – 29 кілометрів. Розміщений він на вододілі рік Західний Буг та Прип’ять.

Адміністративним центром Національного природного парку є селище Шацьк, в якому проживає 6,3 тисячі чоловік.

3. Тваринний і рослинний світ

Шацьке поозер’я яскраво репрезентує усе багатство тваринного і рослинного світу Волинського Полісся.

За геоботанічним районуванням його територія належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятьського) району. Тут переважають черницево-зеленомохові соснові ліси, луки та євтрофні осокові болота. Лісами вкрито понад 40 відсотків території парку, п’ята частина його під луками та болотами.

Рослинний і тваринний світ Шацького національного природного парку є своєрідним генетичним банком, в якому для майбутніх поколінь оберігаються від винищення десятки і десятки видів тварин і рослин. В тому числі і таких, що занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів, Європейського червоного списку та Червоної книги України.

Крім звичайних для Полісся представників фауни і флори, на території парку зустрічаються майже чотири десятки червонокнижних тварин і три – рослин.

У глухих закутках вікових лісів мешкає багато представників тваринного світу:

з ссавців – лосі, олені, вовки, дикі кабани, косулі, лисиці, зайці, ондатри, білки, єнотовидні собаки, горні тхори, ласки, куниці;

з птахів гніздяться – качки, мартини, лебеді, кулики, чаплі, глухарі, тетеруки.

У тому числі й такі рідкісні, як кутора мала, видра, горностай, рожевий пелікан, скопа, беркут, змієїд, орлан-білохвіст, чорний лелека, гоголь, кроншнепи – великий і середній.

Фауна Шацького національного парку налічує 825 видів судинних рослин. Понад 20 видів рослин записано до Червоної книги України і охороняються.

Увагу науковців завжди привертають такі рідкісні рослини – журавлина дрібноплідна, зозулені черевички справжні, любка дволиста, пальчатокорінники – м’ясочервоний , плямистий та травневий, комахоїдні росички – англійська та середня, шейхсцерія болотна та інші.

Вже сам факт наявності на території національного парку цих видів, що підлягають особливій охороні, свідчать про унікальність природи Шацького поозер’я.

4. Шацьке поозер’я

Біля селища Шацьк знаходиться група озер (біля 30), загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій розташовані озера, називають Шацьким приозер’ям. Цей по справжньому унікальний куточок природи об’єднав у собі всю чарівну красу Волинського краю.

Шацька озерна група – одна з найбільших у Європі.

На території Шацького національного природного парка розташовано 21 живописне озеро.

Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік Павло Аполлонович Тутковський в 1899 році провів перші геологічні та лимногічні дослідження озер і пов’язав їх походження з дією лідника. І дійсно, уздовж берегів озер можна спостерігати валуни, принесені титанічною силою лідника, який надходив сюди декілька мільйонів років тому зі Скандинавських гір.

Обриси берегової лінії озер не дуже виразні – низькі, пологі, складені піщаними, піщано-гальковим і біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель та вапняки надають їм особливу своєрідність і неповторність. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з’єднує деякі озера. Літом вода в озерах добре прогрівається, зимою Шацькі озера замерзають.

Мінералізація води в озерах помірна, або знижена, її величина коливається від 75 – 125 до 200 – 250 мл\л. Колір води у озерах змінюється від жовтувато-зеленого, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

В озерах водиться 31 вид риб: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в’юн, а також акліматизовані види – канадський сом, форелеокунь, чудський сиг, судак, сазан амурський. В окремих озерах водяться раки.

Шацькі озера в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Порозші очеретом і осокою, біля берегів вкриті ряскою та водяними ліліями, насторожливо охороняють вони свою дзеркальну тишу, яку тимчасово порушують тільки крики диких птахів або сплески риби.

5. Коротка характеристика основних озер

К-во Просмотров: 183
Бесплатно скачать Реферат: Шацький національний парк