Реферат: Симетрія тіла Розвиток і розмноження тваринних організмів

Впродовж палеозойської ери ви­никли всі типи та більшість класів тварин, життя опа­нувало не тільки водойми, а й суходіл. Тоді ж виник­ло багато груп тварин, які мали скелет або захисні че­репашки (зокрема, членистоногі та молюски), а та­кож перші хордові, які нагадували сучасних ланцет­ників. Дещо згодом з'явилися перші безщелепні хре­бетні, або щиткові. Вони мали внутрішній хрящовий скелет, обтічну рибоподібну форму тіла і непарні плавці, їхнє тіло було вкрите кістковими лусками, які могли зростатися між собою в кісткові захисні щитки. Тоді ж утворилися постійні прісні водойми, які з часом заселили живі організми.

Згодом від деяких безщелепних утворилися перші морські риби. У них передні зяберні дуги перетвори­лися на щелепи, що слугували для захоплення здо­бичі, а з кісткових лусок розвинулися зуби. У риб сформувалися парні (грудні й черевні) плавці та відповідні пояси кінцівок, до яких прикріплюються м'язи, які рухають парні плавці. По берегах прісних водойм сформувалися перші наземні угруповання ор­ганізмів. Вони складалися переважно з вищих споро­вих рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів). З тварин на той час суходіл заселили кільчасті черви, скорпіони, кліщі й павуки.

Прісні водойми палеозойської ери були завалені рештками рослин, що розкладалися, тому кисню в них було обмаль. Як пристосування до таких умов життя в певних груп риб (кистеперих та дводишних) утворилися додаткові органи дихання - плавальний міхур і легені. Деякі кистепері у пошуках здобичі перейшли до мешкання у вологих навколоводних на­земних екосистемах. Саме кистепері дали початок першим наземним хребетним тваринам - земно­водним.

Важливі події відбувалися протягом кам'яно­вугільного періоду (друга половина палеозойської ери). Це був один з найтепліших періодів в історії Землі. Внаслідок опускання суходолу утворилося ба­гато мілководних морів, а неоглядні рівнини були вкриті заболоченими лісами, в яких росли різні вищі спорові рослини. На суходолі мешкали різноманітні земноводні, від яких походять перші плазуни. Одні з них стали предками сучасних рядів плазунів, інші - звіроподібні - згодом дали початок першим ссавцям. У кам'яновугільний період з'являються і комахи. При цьому деякі бабки того часу сягали до 1 м у роз-масі крил.

Мезо­зойська ера характеризувалася пануванням у назем­них екосистемах різноманітних плазунів і комах. У цю еру з'являються птахи і ссавці; на початку ери -черепахи, крокодили, лускаті (ящірки) та викопна група плазунів - динозаври. З часом дино­заври досягли значного видового різноманіття і пере­важали в наземних угрупованнях протягом мезо­зойської ери. У морях мешкали схожі на дельфінів хижі іхтіозаври та плезіозаври з вкороченим тулубом, ластами замість ніг і довгою шиєю.

У звірозубих - особливої групи звіроподібних ящерів - зуби були диференційовані на різці, ікла та кутні, а ноги розташовані під тулубом, як і в ссавців. Вважають, що від звірозубих походять перші ссавці. Вони були невеликих розмірів (завдовжки до 10-15 см).

У середині мезозойської ери (юрський період), внаслідок пристосування до прохолодного клімату, тіло більшості плазунів було вкрите шерстю чи пір'ям. Вважають, що більшість динозаврів та літа­ючі ящери (птерозаври) були теплокровними. Ви­копні плазуни - безпосередні предки сучасних пта­хів - невідомі. Але, на думку вчених, птахи походять від вкритих пір'ям плазунів, в яких передні кінцівки перетворилися на крила та виникли й інші пристосу­вання до польоту. Так, птахів нагадує археоптерикс, який міг планерувати з гілки на гілку.

Завершальний період мезозойської ери - крейдя­ний - дістав свою назву завдяки інтенсивному відкла­денню крейди. Ці поклади утворилися з безлічі чере­пашок форамініфер, які мешкали в морях того періоду. В середині періоду з'явилися покритонасінні рослини, багато з яких запилювали комахи. Саме це і спричинило бурхливий розвиток цих тварин, а також рослиноїдних безхребетних і хребетних тварин. На­прикінці періоду суходіл значно опустився, а клімат потеплішав і став досить вологим. Це спричинило руйнування пристосованих до посушливих умов еко­систем. Разом з ними зникли динозаври, птерозаври, різноманітні ссавці, комахи тощо. В цей час з'явили­ся сумчасті й плацентарні ссавці (комахоїдні, руко­крилі й примати), а також птахи.

Ця ера - час розквіту покритонасінних рослин, ссавців (мал. 304), птахів, комах і молюсків. Клімат початку ери був одним з найтепліших в історії Землі. На суходолі перева­жали вологі ліси з покритонасінних. У цей час з'явилася більшість сучасних рядів птахів, гризуни, китоподібні та декілька інших рядів ссавців, які зго­дом дали початок хижим, ластоногим, парно- й непарнокопитним. Поступово клімат планети ставав су­ворішим і встановилася природна зональність суходо­лу, яка нагадувала сучасну. Значні степові простори зумовили бурхливий розвиток різноманітних копит­них, хижих та інших груп ссавців.

Завершальний період кайнозойської ери - антро­погеновий - почався приблизно 2 млн. років тому й триває дотепер. У ньому відбулося значне похолодання, яке супроводжувалося значними зледеніннями. Нав­коло льодовиків формувалася своєрідна «льодовикова фауна», до складу якої входили вимерлі нині мамонт, або мамут, шерстистий носоріг, велетенський олень, печерний ведмідь та інші тварини. Потім настав період потепління, внаслідок якого площа льодовиків скоротилася до сучасної. Такі зміни клімату зумови­ли і зміни в живій природі, наслідком яких стало фор­мування сучасних флори і фауни. Головна подія сучасного антропогенового періоду - поява людини і становлення людського суспільства.

Список літератури:

1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.

2. Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.

3. Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.

4. О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова „Зоологія для школярів та абітурієнтів”.