Реферат: Система органів управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України
Перш за все, зупинимось на дослідження поняття управління в галузізабезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Термін «управління» є одним з найпоширеніших науково-правових понять, але кожна з галузей права вносить свої аспекти в його визначення. Досить поширеною є характеристика управління через термін «діяльність», зміст якої полягає у вчиненні дій адміністративного характеру, у її спрямованості на виконання законів, у створенні правових актів, їх реалізації і проведенні організаційних заходів.
Інша група науковців характеризує управління як відносини між людьми на правовій або організаційній основі, які входять у систему суспільних відносин.
На нашу думку, управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України доцільно розглядати через суспільні правовідносини, визначивши суб’єкти, об’єкти і зміст цих відносин. Суб’єктами вищеназваних правовідносин є органи управління в сфері забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності. Об’єктом управління є, по-перше юридичні і фізичні особи, які зобов’язані дотримуватися всіх екологічних вимог під час планування та забудови міст; по-друге, безпека життя і здоров’я людей, які проживають чи будуть проживати в даних містах. Зміст управлінських правовідносин в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України становить діяльність органів управління, спрямована на забезпечення дотримання пріоритету вимог екологічної безпеки усіма суб’єктами містобудівної діяльності.
З врахуванням вищевикладеного, на думку дисертантки, управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, в яких реалізується діяльність відповідних організаційно-правових структур, спрямована на регулювання планування та забудови міст з метою забезпечення пріоритетного дотримання вимог екологічної безпеки у здійсненні містобудівної діяльності, попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Класифікувати органи управління в сфері, що досліджується дисертанткою, можна за різними ознаками (критеріями): наприклад, за порядком утворення органів управління; за територіальними ознаками; за характером та обсягом компетенції; за порядком вирішення органами виконавчої влади підвідомчих їм питань тощо.
Найбільш типовою в галузі екології є класифікація органів управління в сфері охорони навколишнього природного середовища за характером, напрямами роботи, повноваженнями. Відповідно до цієї ознаки, всі органи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища поділяються на органи загальної, міжгалузевої, галузевої і спеціальної компетенції.
Доцільно також зазначити, що в галузі екології види управління розподіляються, по-перше, за функціями управління на: загальне і спеціальне; по-друге, за суб’єктним складом: на державне управління (державні органи); самоврядне управління (самоврядні органи); громадське управління (громадські формування).
Зазначимо, що в більшості наукових праць система структурно-функціонального забезпечення взагалі й, зокрема, в галузі екології розглядається в традиційному розумінні. Тобто, дається класифікація органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і визначаються їх функції. На нашу думку, це дещо спрощений підхід. Справедливо зауважувалося, що класифікація органів державного управління має своїм завданням сприяти пошуку внутрішніх зв’язків між державними органами, допомагає встановити як загальне так і особливе, показати розмаїття властивостей органів. Саме з таких позицій проводиться класифікація органів управління, яка запропонована В.І. Андрейцевим. Зазначений автор, розглядаючи органи управління як юридично відособлені державні, самоврядні і громадські інституції, що уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, експертні, охоронні, контрольні та інші функції в галузі екології, розподіляє їх на три блоки.
Перший блок представляють органи загального державного управління і спеціального державного управління. У свою чергу, до органів загального державного управління відносяться: а) Президент України; б) Кабінет Міністрів України; в) Уряд Автономної республіки Крим; г) органи місцевої державної виконавчої влади.
Органи спеціального державного управління в галузі екології розподіляються на: а) органи надвідомчого управління і контролю; б) органи спеціального поресурсового управління; в) органи спеціалізованого функціонального управління; г) органи спеціалізованого відомчого управління.
До другого блоку органів управління В.І. Андрейцев відносить органи місцевого самоврядування, а до третього – органи громадського управління.
На погляд дисертантки, запропонована В.І. Андрейцевим класифікація органів управління в галузі екології є найбільш вдалою і може бути прийнята за основу при дослідженні системи органів управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Вищевикладене дає дисертантці підстави виділити, по-перше, органи загального державного управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Згідно із ст. 102 Конституції України, гарантом прав та свобод людини (в тому числі права на екологічну безпеку) виступає Президент України , який є главою держави. Крім того, у відповідності із положеннями ст. 106 Конституції України на Президента України покладається обов’язок забезпечувати національну (а отже і екологічну) безпеку держави. Для здійснення цього обов’язку Президент України наділений правом видавати на основі та на виконання Конституції України та законів України відповідні укази та розпорядження. Як зазначалося нами вище, відповідні укази Президента України входять до системи законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Таким чином, Президент України здійснює державне регулювання в досліджуваній дисертанткою галузі.
До органів загального управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, на наш погляд, відноситься і Кабінет Міністрів України, який на сьогоднішній день у відповідності із положеннями ст. 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади України. Відповідно до свого статусу Кабінет Міністрів України здійснює різноманітні повноваження, які поширюються на сферу забезпечення екологічної безпеки, в тому числі і екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України. В загальних рисах ці повноваження визначені у ст. 116 Конституції України, в розділі четвертому Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 21 грудня 2006 рокуі конкретизовані в ст. 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року.
Отже, відповідно до чинного законодавства України Кабінет Міністрів України у галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України наділений наступними повноваженнями щодо здійснення реалізації екологічної політики: забезпечення розробки державних, міждержавних і регіональних екологічних програм; встановлення порядку розробки та затвердження екологічних нормативів, розміщення відходів; прийняття рішення про зупинення або припинення діяльності підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і підпорядкування, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; керівництва зовнішніми зв’язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Кабінет Міністрів України реалізує свої повноваження в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України різними способами. Насамперед, це здійснюється шляхом прийняття згідно із ст. 117 Конституції України постанов та розпоряджень із ключових питань управління в досліджуваній сфері, а також шляхом розробки законопроектів, спрямованих на усунення прогалин у правовому регулюванні відносин забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України і внесення їх на розгляд до Верховної Ради України.
Важливе місце в системі органів загального управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України займає, на наш погляд, Рада Міністрів Автономної республіки Крим . А саме, згідно із ст. 138 Конституції України Рада Міністрів Автономної республіки Крим здійснює реалізацію законодавства України та Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки та організовує розробку екологічних програм, в яких, зокрема, закріплюються заходи спрямовані на забезпечення екологічної безпеки, в тому числі, і у плануванні та забудові міст на території Автономної республіки Крим.
Крім того, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень Ради Міністрів Автономної республіки Крим віднесено погодження розміщення підприємств, установ і організацій на території АРК; організація проведення державної екологічної експертизи об’єктів, що створюються на території АТК; забезпечення систематичного та оперативного інформування населення, підприємств, установ та організацій про стан навколишнього природного середовища.
Наступною ланкою в системі органів загальної компетенції, що здійснюють управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України виступають органи місцевої державної виконавчої влади, якими в Україні є місцеві державні адміністрації , зокрема, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, районні в місті Києві та Севастополі державні адміністрації. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно територіальної одиниці, а також реалізує повноваження делеговані їй відповідною радою.
В основі діяльності місцевих державних адміністрацій у відповідності із положеннями ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року лежить виконання завдань щодо забезпечення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці виконання положень Конституції України, Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня з питань охорони довкілля; забезпечення екологічної безпеки; законності та правопорядку в сфері екології та природокористування, додержання екологічних прав громадян; забезпечення виконання державних екологічних програм; забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань забезпечення екологічної безпеки.
Із урахуванням вищевикладених завдань та у відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на думку дисертантки, можна визначити повноваження місцевих державних адміністрацій в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Зокрема, місцеві державні адміністрації розробляють та подають на затвердження відповідних рад регіональні екологічні програми, в яких містяться, зокрема, заходи спрямовані на забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а також забезпечують їх виконання і звітують перед відповідною радою про результати; вживають заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля та забезпечення екологічної безпеки підприємствами, установами, організаціями і громадянами; інформують населення про стан довкілля, а також про заходи, які вживаються для його поліпшення; сприяють розвиткові міжнародного співробітництва у галузі екологічної безпеки, в тому числі і екологічної безпеки у плануванні та забудові міст нашої держави.
На місцеві державні адміністрації згідно із положеннями ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» покладене здійснення також загально-регулятивних повноважень в галузі містобудування, які, на думку дисертантки, мають важливе значення для забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Зокрема, можна виділити наступні повноваження місцевих державних адміністрацій у досліджуваній нами сфері: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів; подання відповідній раді висновків щодо доцільності розміщення на території відповідних міст нових підприємств та інших об’єктів незалежно від форм власності; участь у розробці та затвердженні відповідної містобудівної документації; моніторинг забудови та іншого використання територій відповідних міст України.
По-друге, на думку дисертантки, наявні підстави виділити органи спеціального державного управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, до яких слід віднести органи надвідомчого управління і контролю, зокрема, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Міністерство охорони здоров’я України; а також органи спеціалізованого галузевого управління, а саме, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.
На сьогоднішній день основним органом спеціального державного управління, що наділений повноваженнями в сфері забезпечення екологічної безпеки, в тому числі і при плануванні і забудові міст, є Міністерство охорони навколишнього природного середовища. У відповідності до Положення про нього, що було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року №1524 зі змінами від 4 квітня 2007 року дане Міністерство є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Діяльність Мінприроди України базується на виконанні передбачених п. 3 зазначеного положення основних завдань, а саме забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, здійснення комплексного управління та регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки;здійснення державного контролю за додержанням вимог екологічного законодавства, в тому числі, законодавства про екологічну безпеку тощо.
Виконання покладених на нього завдань передбачає, на наш погляд, здійснення Мінприроди України наступних повноважень в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України: підготовки пропозиції щодо формування та реалізації державної екологічної політики; прийняття участі у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, складовою якої є забезпечення екологічної безпеки; організація розроблення та реалізації загальнодержавних програм з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; сприяння розробленню регіональних екологічних програм та координації їх виконання.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--