Реферат: Система соціального управління, його функції і методи
· підбір членів організації з урахуванням їхніх соціально-психологічних характеристик, їх сумісності, що створює передумови для успішного формування і розвитку колективів;
· формування і розвиток соціальних норм трудової поведінки на основі підтримання традицій, звичаїв, звичок, що сприяє зміцненню колективу, підвищенню свідомості його членів, розвитку в них почуття відповідальності;
· уведення системи соціального регулювання через використання договорів, зобов'язань;
· соціальне стимулювання, тобто створення умов для соціально-психологічної заінтересованості в досягненні певних цілей, результатів у загальноосвітньому, морально-естетичному, культурному розвитку членів організації, підвищенні кваліфікації, ініціативному, творчому ставленні до службових обов'язків, що позитивно впливає на ефективність діяльності організації;
· сприяння задоволенню тих потреб, які можуть бути задоволені в межах даної організації через упорядкування сфери дозвілля, позавиробничого часу, побуту, спортивної та різної позавиробничої діяльності.
Соціальне самопочуття працівника багато в чому визначається тим, наскільки активно він бере участь в управлінні. Демократизація виробничих відносин, самоврядування — обов'язкова умова ефективного функціонування виробничої організації.
Важливою функцією самоврядування є розвиток структури, формування складу колективу. Це виборність деяких керівників, набір працівників у штат, їхнє звільнення, просування по службі. Тут важлива роль належить громадським організаціям.
Функція забезпечення режиму й ритму роботи соціальної організації передбачає участь працівників у розв'язанні питань організації праці, технологічної дисципліни тощо.
Самоврядування, безумовно, має виконувати функцію планування, яка характеризує участь членів організації в плануванні її життєдіяльності на всіх стадіях розвитку.
Контрольна функція самоврядування може різною мірою реалізовуватися через всі інші перелічені функції. Наприклад, участь колективу в розв'язанні виробничих питань, активність у висуванні пропозицій для вирішення інших життєво важливих питань діяльності організації.
Література
1. Васильєв Ю. П. Управление развитием производства: опыт США. — М., 9.
2. Грепсон Дж., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. — М., 1.
3. Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. — К., 1.
4. Дворецкая Г. В., Махнарылов В. П. Социология труда. — К., 0.
5. Кравченко А. И. Прикладная социология и менеджмент. — М., 5.
6. Полторак В. А. Соціологія: Основи соціології праці та управління. — К., 2.
7. Радугин А. А., Радугин К. А. Введение в менеджмент: социология организаций и управления. — Воронеж, 5.
8. Слепенков И. М., Аверин Ю. П. Основи теории социального управления. — М, 0.
9. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / Відп. ред. В. А. Полторак. — К., 3.