Реферат: Системи масової комунікації

Мультимедійними корпораціями глобальні системи масової ко­му­ні­кації називаються через те, що вони “конгломерують міжнаро­дні, міжміські та локальні телефонні компанії, кабельні та телера­діо­мовні системи й комп’ютерні фірми” [Зернецька О. В., 58].

Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобаль­них систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комунікації.

Під концентрацією систем масової комунікації в інформаційній індустрії слід розуміти тенденцію, пов’яза­ну з посиленням присут­ності однієї або кількох компаній на кожно­му з ринків унаслідок її/їх злиття (інтеграції) з іншими компаніями цієї ж сфери індустрії при збереженні провідної ролі однієї з ком­паній , що часом призво­дить і до зникнення конкурентів взагалі.

Прикладами концентрації в індустрії масової комунікації напри­кінці 80-х — на початку 90-х років можуть стати такі відомі альянси в секторі медіа, як кооперація між Р. Максвеллом і С. Берлусконі у виробництві програм телевізійних новин; договір між Р. Мердоком і Р. Максвеллом щодо співпраці мердоківського супутника Sky Tele­vi­sion і компанії кабельного телебачення Максвелла The Maxwell Cable Television Company.

Виділяють дві форми концентрації систем масової комунікації — вертикальну й горизонтальну. “Вертикальна — це така концен­тра­ція, внаслідок якої одна фірма поглинає інші, які стоять, так би мовити, в одному ланцюгу виробничого процесу певного медіуму” [Mosco, 176: у перекладі Зернецької О. В.].

Прикладом вертикальної концентрації може бути голлівудська компанія з виробництва фільмів МСА, яка придбала Cineplex-Odeon, головну компанію, яка займалася дистрибуцією фільмів. МСА, таким чином, забезпечила собі поширення своєї продукції й покращила контроль не тільки на ринку виробництва, але й збуту.

Іншим прикладом може бути “Nnew York Times”, яка придбала в Квебеку (Канада) паперову фабрику, чим створила для себе переваги у постачанні паперу.

Горизонтальна концентрація — “процес, внаслідок якого фірма з однієї сфери медіа-індустрії (скажімо, газетно-журнальне видав­ницт­во) купує компанію з іншої сфери мас-медіа (наприклад, теле­стан­цію)” [Зернецька О. В., 61]. Так, News Corporation, що належить Мердоку, придбала Twentieth Century Fox. General Electric, яка спе­ці­алізується в галузі електротехніки, купила американську радіо­кор­по­рацію РСА.

Конгломерація — це процес, внаслідок якого компанії комуні­ка­ційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й вла­стивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати зменшують фінансові ризики й отри­мують великі прибутки та мають успіх шляхом диверсифіка­ції — форми такої концентрації капіталу в умовах науково-технічної ре­во­люції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, роз­ши­рює асортимент товарів і поступово перетворюється на бага­тогалузеві комплекси. Прикладом може бути Time Warner, яка під час “розкрутки” роману Роберта Джеймса “Мости країни Медісон”, яка в липні 1993 року стала бестселером. Підрозділ конгломерату Warner Atlantic Recording випускає звукозаписи створених за мотивами роману пісень у виконанні самого романіста. Інший підрозділ випустив відеокасету з цими піснями.

Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то вини­кають транснаціональні мультимедіа-конгломератів . Прикладом може бути придбання японською фірмою в галузі електроніки Sony половини голлівудівських кінокомпаній. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.

На думку цитованого вже V. Mosco, “транснаціональні медіа-кор­порації містять у собі величезну сконцентровану економічну вла­ду” (у перекладі О. В. Зернецької) [Mosco, 179]. “Тому надзвичайно важ­ливим є, в яких руках зосереджена влада. Це означає, що необ­хідне вивчення постатей медіа-магнатів (виділення наше.— В. Р. ) і їхніх стратегій — адже саме вони уособлюють, акумулюють сконцентровану економічну силу, що, як показує практика, трансформується і в силу політичну, ідеологічну, впливаючи на життя суспільства та індивідуумів не тільки однієї країни, а й цілих регіонів” [Зернецька О. В., 63—64]. (Приклади щодо концентрації та конгломерації взяті з [Зернецька О. В., 60—64]).

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи ма­сової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичай­ної си­стеми масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дис­пер­сію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобаль­ної системи масової комунікації.

Кат : мала група

Кант

Редакційний колектив

? ?????? ????? ???????? ??? ????? ???????? ?????? ??????? ?????????????:

ЗМК1 ЗМК2 ЗМК3 ЗМК4 ЗМК5 ЗМКn

У науковій практиці існують спроби змоделювати глобальні си­сте­ми масової комунікації. Такою спробою є системна модель, або модель ДеФлоєра (2), а мериканського соціолога Мелвіна ДеФло­єра у книзі “Теорія масової комунікації”:

На завершення розмови про глобальні системи масової кому­ні­ка­ції розглянемо приклади зарубіжних медіа-імперій.

80-ті — 90-ті роки ХХ століття є тим благодатним часом, коли “глобальне село” було взяте у руки “хазяїв глобального села”, за визначенням американського професора комунікації Б. Бег­декіе­на,— медіа-магнатів. Як зауважує О. В. Зернецька, “сфери інтересів “ха­зяїв глобального села” шалено розширюються. Головною озна­кою цих змін є посилена тенденція до конгломерації мультимедіа-ім­пе­рій з велетнями комп’ютерної сфери і індустрії телекомуні­ка­цій” [Зернецька О. В., 72]. У 90-х роках з подачі американського вче­но­го Н. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусет­ського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі . Це нескінченне павутиння комунікацій та інфор­маційних послуг. Через систему елементів інформаційної інфра­стру­к­тури (комп’ютери, бази даних, побутова електротехніка) від­бу­ватиметься постачання нескінченної кількості інформації її спо­жи­вачам [там само].

Ще в травні 1995 року корпорація Microsoft на чолі з магнатом Білом Гейтсом і корпорація NBC (президент Боб Райт) оголосили зближення комп’терних і телевізійних технологій. Відбулося об’­єднан­ня найбільшої в світі комп’ютерної компанії з одним із най­більших у світі телевізійних кон­гло­мератів для виробництва про­грам­ного продукту, що поши­рю­ється комп’ютерними мережами, компакт-дисків, цифрового ві­део, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Найбільшим виграшем від цього партнерства є створення у серпні 1995 року “Мережі Microsoft” — нової онлай­нової послуги, яка пропонує своїм користувачам розваги, фільми, шоу, спорт, новини компанії NBC. Конгломерація цих двох компа­ній — це перший крок до лідерства у конвергенції телебачення і комп’ютерів.

“Мережа Microsoft” притягує до себе інших виробників інформа­цій­ного продукту. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду), Home Shopping Network (теле­мережа для замовлення продуктів не виходячи з дому) та American Greeting (“Американські вітання”).

Утворення нових конгломератів відбувається і в інших країна. Так, японська компанія Matsushita стала володаркою MCA — могутньої групи в сфері індустрії розваг, до якої належать і відомі кіновиробництва Universal Studios.

Є випадки об’єднання конкуруючих компаній. Так, підписана угода між IBM та Hewlett-Pacard. Два комп’ютерні супергіганти створили глобальну спілку для виробництва набору засобів для функціонування комп’ютерних мереж. Окрім них, туди входять ще й DEC i Intel (приклади взяті з [Зернецька О. В., 71—85]).

“Таким чином, виробництво обладнання для телекомунікацій та ком­п’­ютерних мереж, комп’ютерів та програмного продукту, опти­мі­зація стандартів,— все це веде до прискореної інтеграції індустрії масової комунікації з індустріями інформації та обчислювальної тех­ніки. Концентрація та конгломерація імперій мультимедіа з гі­ган­тами комп’ютерного бізнесу створює передумови для перероз­поділу існуючої економічної і політичної влади, до нових інтер­куль­турних взаємодій, тобто нових глобальних процесів, що вже на початку ХХІ століття можуть суттєво змінити обличчя земної циві­лізації” [Зернецька О. В., 85].

Процеси глобалізації й трансформації систем масової комуні­ка­ції змушують нас надалі говорити не тільки про існування інфор­маційної індустрії, а й індустрії масової комунікації — індустрії впливу на людину, суспільство й цивілізацію.

Література

Амосов Н. На пороге нового века // Зеркало недели.— 1999.— 2 окт.