Реферат: Сівба та садіння сільськогосподарських культур
4.Сівба по стерні (стернова сівба) застосовується в тих кліматичних районах, в яких ґрунти схильні до вітрової ерозії. Стерня надійно захищає посіви від видування ґрунту.
5.Сполучений спосіб сівби полягає у тому, що одночасно висівається насіння двох культур у різні рядки і на різну глибину. Цей спосіб застосовують при сівбі насіння зернових культур і трав, кукурудзи і бобових. Сполучений спосіб підвищує продуктивність поля, вилучає додаткові проходи посівних агрегатів по полю і скорочує строк сівби.
6.Комбінований спосіб передбачає одночасний висів насіння і гранульованих мінеральних добрив. Зараз він найпоширеніший.
2. Агротехнічні вимоги до сівби
Сіяти треба в агротехнічні строки, які встановлені для даної культури. Сівалка повинна забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі, що засівається.
Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не повинне перевищувати ± 3%, а мінеральних добрив – ± 10%. Нерівномірність висіву окремими висівними апаратами допускається для зернових культур до 6, зернобобових – 10 і трав – 2%.
Пошкодження насіння робочими органами посівних машин не повинно перевищувати 0,2% зернових культур і 0,7% зернобобових.
Насіння має вкладатися на однакову глибину, оптимальну для даної культури, і загортатися згори шаром вологого ґрунту. Відхилення глибини загортання насіння від заданої повинно бути не більше ± 15%, що при глибині сівби 3 – 4 см становить ± 0,5 см при 4 – 5 см – ± 0,7 см, при 6 – 8 см – ±1 см.
Сіяти треба прямолінійними рядками із заданими міжряддями. Ширина стикового міжряддя не повинна відхилятися від ширини основного більш ніж на ± 5 см. Не допускаються огріхи і пересіви.
3. Технологічні властивості насіння і бульби
садіння сівба насіння зерновий польовий
Під технологічними властивостями розуміють такі властивості насіння і бульби, які суттєво впливають на закономірності і характер процесу їхнього висіву та садіння.
До числа основних технологічних властивостей насіння відносять форму, лінійні розміри, шорсткість поверхні, пружність, міцність.
Форма насіння буває еліпсоїдна, кулеподібна, пірамідальна, чечевицеподібна, бобоподібна.
Лінійні розміри характеризуються: довжиною І, шириною Ь і товщиною а. Для насіння згаданих вище форм характерні такі співвідношення лінійних розмірів: еліпсоїдні а < Ь < І; кулеподібні 4 = Ь = /; пірамідальні а < Ь < І; чечевицеподібні а<Ь = 1; бобоподібні а<Ь<1 і а = Ь<1.
Для більшості насіння довжина І – найбільший, ширина Ь – середній і товщина о – найменший розміри.
Форма і розміри насіння суттєво впливають на процес просипання його через живильні отвори місткостей та насіннєвих коробок. Від них залежить вибір типу висівних апаратів, а також розміри отворів висівних дисків сіялок точного висіву. При виборі форми і розмірів отворів і комірок дисків враховують форму і розміри насіння. Для кожної культурної рослини вони різні. Наприклад, якщо прийняти за одиницю ширину насіння (Ь = 1), то співвідношення між лінійними розмірами складають: для насіння кукурудзи Ixbxa= 1,5x1x0,6; сої Ixbxa= 1,2x1x0,9 і т. ін.
У зв'язку з тим, що розміри насіння змінюються в широких межах, то для покращення висівних апаратів точного висіву перед висівом їх калібрують – розділяють на вирівняні за розмірами фракції. Наприклад, насіння кукурудзи розділяють на шість фракцій, цукрових буряків – на дві фракції і т. ін.
Для покращення технологічних властивостей насіння цукрових буряків проводять дражирування, яке не тільки поліпшує технологічні властивості насіння (вирівняність за розмірами, сипучість), а розглядається також як засіб захисту насіння від зовнішнього впливу і як засіб покращення умов живлення. Дражирування дозволяє зменшити витрати праці та після сходове проріджування рослин, майже в два рази зменшити витрати насіння на сівбу, істотно підвищити врожайність.
На коефіцієнт тертя впливає поверхня робочого органу, яка може бути гладенькою або шорсткою. Коефіцієнт тертя насіння по сталі при нормальній вологості змінюється від 0,3 до 0,42, що відповідає кутам тертя 17-23°С. При чому нижня межа відповідає насінню пшениці, а верхня – насінню бавовнику. Тертя насіння в шарі, його сипучість оцінюються кутом природного схилу, який для насіння різних культур змінюється від 25 до 40°С. Для насіння пшениці і вівса він дорівнює 34-36е . З підвищенням вологості насіння кут природного схилу збільшується.
Коефіцієнт відновлення змінюється в широких межах: для насіння гороху, наприклад, від 0,3 до 0,4 Удар насіння з поверхнями різних тіл спостерігається при роботі відбивачів, виштовхувачів, у процесах гніздоутворення, при русі насіння у насіннєпроводах і падінні його на дно борозни.
Міцність насіння характеризується питомим силовим навантаженням, яке призводить до його травмування із зменшенням схожості. Слід знати граничні навантаження на насіння, які не призводять до зниження схожості. Для насіння сої, бавовнику вони складають 50 Н, для кукурудзи – 55 Н.
4. Норма висіву насіння
Оптимальна густота рослин, площа живлення і її форма для зернових культур створюються лише при сівбі, тому що при їхньому вирощуванні відсутні операції міжрядкового обробітку, проріджування сходів тощо, які супроводжуються зменшенням кількості рослин на засіяному полі. Тому основним розрахунковим параметром сівби зернових культур є розрахунок норми висіву насіння.
Норма висіву для зернових культур визначається агротехнічними вимогами до сівби для різних культур у різних кліматичних зонах відповідно до способу сівби і задається здебільшого в кілограмах або центнерах на гектар.
Основними факторами, які визначають норму висіву насіння, є: вид рослини; кліматичні особливості зони вирощування культури; стан ґрунту і погодні умови; родючість ґрунту; якість насіння; мета вирощування культури; спосіб сівби; глибина загортання насіння; час сівби; кущіння; забрудненість поля бур'янами; наявність шкідників і хвороб.
Очевидно, що навіть у межах одного й того ж виду рослин норма висіву не є сталою величиною, а змінюється у широких межах (табл. 1). Норма висіву насіння істотно змінюється в широтному напрямку, вона зменшується з північного заходу на південний схід, від підзолистої зонидо чорноземної, тобто в майже повній відповідності з основними кліматичними показниками. Найменша величина норми висіву припадає на південь і південний схід, в степовій смузі чорноземної зони. У довготному напрямку зміна норми висіву незначна.
Основною для визначення норми висіву насіння польових культур на гектар повинна бути оптимальна площа живлення, яка визначається до моменту збирання не для окремо взятої рослини, а для всіх рослин у цілому.
Як видно з таблиці 1, норма висіву змінюється в широких межах. У зв'язку з тим, що насіння пшениці має різну абсолютну масу не тільки для кожного сорту, а й у кожному сорті в залежності від умов року, а також враховуючи різну польову схожість, норма висіву насіння значно змінюється.