eнКГЕС+ИГЕС®min,

де eн - нормативний коефіцієнт ефективності використання капіталовкладень;

КГЕС - капіталовкладення в ГЕС;

ИГЕС - щорічні витрати капіталовкладень у ГЕС.

8 . Радіально-осьові турбіни

Радіально-осьові турбіни (турбіни Френсіса) характеризуються тим, що вода при вході на робоче колесо рухається у радіальній площині, а після робочого колеса - у напрямку його осі. РО-турбіни відносяться до класу середньонапірних турбін. Діапазон напорів коливається у межах від 30¸40 до 600¸700 м.

Кількість лопаток робочого колеса коливається від 9 для низьконапірних до 21 для високонапірних РО-турбін.

9 . Поворотно-лопатеві і пропелерні турбіни

Пропелерні (Пр) і поворотно-лопатеві (ПЛ) турбіни відносяться до класу осьових турбін (турбіни Каплана) і працюють в діапазоні напорів від 1¸3 до 60¸70 м. Направляючий апарат осьових турбін призначений для подачі турбінної витрати і регулювання потужності.

Кількість лопаток ПЛ-турбін коливається від 3 до 8 в залежності від діючих напорів, кут установки лопатей може коливатися в межах від -100 до +200. Лопатки турбіни можуть бути закріплені жорстко з певним кутом нахилу a. Такі турбіни відносяться до пропелерних .

Як правило, лопатки роблять поворотними, тобто на ходу. В залежності від умов роботи (потужності, напору), кут установки лопаток може змінюватися. Такі турбіни називаються поворотно-лопатевими (рис. 4.7).

При компонуванні турбін необхідно враховувати характер розташування споруд гідровузла; умови, які визначають тип будівлі; габарити, масу, інші параметри обладнання та способи його доставки на місце установки.

В основному турбіни розташовують в одному блоці з гідрогенератором.

Горизонтальне розташування гідроагрегатів приймають, як правило, для капсульних агрегатів при низьких напорах до 15 м. Вертикальне компонування - для поворотно-лопатевих, радіально-осьових, пропелерних та діагональних турбін. Ковшові турбіни встановлюються як вертикально, так і горизонтально.

Вертикальні турбіни встановлюються у агрегатному блоці, генератор виноситься у машинну залу.

Вода до турбіни підводиться по турбінній камері, проходить через робоче колесо гідротурбіни і скидається у нижній б’єф через відсмоктувальну трубу. Витрати води регулюються затворами, розміщеними у водоприймачі, або передтурбінними затворами, а також направляючим апаратом.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Введение в гидротехнику: Учебное пособие для вузов / А.Л.Можевитинов, Г.В.Смехов и др.- Под ред. А.Л.Можевитинова.- М.: Энергоатомиздат, 1984.- 232 с., ил.

2. Непорожний П.С., Обрезков В.И. Введение в специальность: Гидроэнергетика: Учебное пособие для вузов.- М.: Энергоатомиздат, 1990.- 352 с., ил.

3. Гидроэлектрические станции / Под ред. В.Я.Карелина, Г.И.Кривченко.- М.: Энергоатомиздат, 1987.- 464 с., ил.

4. Гидроэнергетическое и вспомогательное оборудование гидроэлектростанций. Справочное руководство. / Под ред. Ю.С.Васильева и Д.С.Щавелева.- М.: Энергоатомиздат..- Т.1, 1988.- 400 с, ил.

5. Кривченко Г.И. Гидравлические машины. Турбины и насосы.- М.: Энергоатомиздат, 1983.- 320 с, ил.