Реферат: Складання сценаріїв в операційній системі LINUX

РЕФЕРАТ

натему:

”Складання сценаріїв в операційній системі LINUX. ”

Складання сценаріїв

Зміст теми: Знайомство із текстовою операційною оболонкою bash, вивчення мови програмування оболонки bash та практичне складання найпростіших сценаріїв за допомогою редактора vi (vim).

Теоретичні відомості

1 Загальні відомості про текстові оболонки в Linux

Досить часто в процесі роботи з комп’ютером потрібно часто повторювати одні і ті ж команди Linux. Операційна система дозволяє записати необхідну послідовність команд в спеціальний файл, який називається сценарієм оболонки. Далі цeй сценарій можна виконувати подібно виконанню звичайної команди Linux, набравши ім’я файла. Такий принцип організації файлів існує в MS DOS – це так звані командні файли.

Створювати сценарії надають спеціальні програми – оболонки, які виступають посередником між користувачем та операційною системою. Існують як текстові, так і графічні оболонки. Найбільш відомі в Linux текстові оболонки – bash, csh, tcsh, ksh, pdksh.

Наприклад, необхідно виконати таку послідовність команд:

mkdir dir1

cp file1. txt /home/user/dir1

cd dir1

Для того, щоб оформити вказані команди у вигляді сценарію, необхідно спочатку вказати назву оболонки, в рамках якої вони будуть виконані. Якщо у сценарії використовуються лише команди операційної системи, як у нашому випадку, вибір оболонки не є суттєвим. Тому виберемо найбільш поширену оболонку, яка практично завжди є в більшості дистрибутивів Linux – оболонку bash. Таким чином, першим рядком сценарію має бути такий запис:

#! /bin/bash

Цей рядок є по суті ознакою того, що даний файл відноситься до сценаріїв. А далі вже записуються команди, які мають бути виконані.

Після створення файла сценарію (наприклад, під іменем run) необхідно перевірити, чи надано право виконати цей сценарій даному користувачеві. Як правило, для того, щоб перетворити будь-який власний файл у виконуваний файл, рядовий користувач повинен надати собі таке право за допомогою команди chmod:

chmod u+x run

Далі сценарій можна запустити на виконання із командного рядка:

. /run

або

bash run

Для того, щоб зробити сценарій більш універсальним (в нашому випадку – щоб сценарій був придатний для різних імен каталогів та файлів), використовуються позиційні параметри. За допомогою позиційних параметрів операційна система може передавати оболонці конкретні параметри (імена файлів, каталогів, змінних і т.д.) під час виклику сценарію у командному рядку або з іншого сценарію. Такі позиційні параметри мають спеціальні імена. Перший параметр зберігається у змінній з іменем 1(один) і отримати його значення в сценарії можна за допомогою виразу $1. Другий параметр зберігається у змінній з іменем 2(два) і т.д. Кількість одночасно використовуваних позиційних параметрів обмежена – не більше 9. Однак дозволяється за допомогою оператора

shift n

пересувати кожний позиційний параметр на n позицій вліво і відкидати n попередніх значень справа.

В нашому прикладі сценарій з використанням двох позиційних параметрів матиме вигляд:

#! /bin/bash

mkdir%1

cp%2 /home/user/%1

cd%1

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--