Реферат: Слобожанський край
Освоєння району під назвоюСлобідська Україна почалося у другій половині 17 століття Після 1654 року сюди переселялись з Західної та Північної України цілими селами. Іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Вільшана, Золочів та ін.). Склався оригінальний адміністративний устрій — поділ на полки(Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу від оборонних споруд, кріпостей,поставали міста і села. На заході області у 1708-09 роках пройшли битви шведських і російських військ, що передували Полтавській битві. У першій половині 18 століття були споруджені на півдні області у районі Балаклії, Лозової були побудовані потужні земельні укріплення — Українська оборонна лінія. Залишки фортець і валів цієї лінії збереглись у Краснограді та інших місцях.
Численні храми у селах і містах стали чудовими архітектурними прикрасами області.
В області є місця, пам'ятники, музеї, пов'язані з діяльністю видатних людей, таких як: Каразіни, Харитоненки, Шидловські, Л.Кеніг, І.Рєпін, Г.Сковорода та багато інших.
9. Краснокутський дендропарк
Краснокутський дендропарк, тобто музей для рослин і дерев під відкритим небом, знаходиться у Харківській області. Це один з найстаріших дендропарків України, заснований більше 200 років тому. Вважається, що він був закладений у 1793 році на місці Краснокутського Петропавлівського монастиря. Існував монастир 100 років, а потім був закритий за наказом імператриці Катерини Другої. Пізніше землі були подаровані Назару Олександровичу Каразіну. Засновником парку вважають його сина Івана Назаровича. Спочатку Краснокутський дендропаркбув пам'ятником архітектури місцевого значення і лише через деякий час парк отримав статус пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Рослинний світ парку дуже цікавий і різноманітний. Тут були проведені перші експерименти з пристосування дерев в Україні. У Краснокутський дендропаркКаразіни завезли близько 600 видів рослин з Японії, Китаю, Америки, Канади, Франції, Німеччинита інших країн. Буде цікаво дізнатися, що саме тут вперше на Україні прижилися клен, акація, платан, софора і ще близько 50 видів рослин, які раніше на території нашої країни не зростали.
Дуже сильно постраждав парк в роки Великої Вітчизняної війни. Тоді було вирубано багато цінних порід дерев. Парк нагадував непрохідні джунглі. Почали відновлювати його лише в 1957 році. На той час там залишилося всього 180 видів дерев і кущів.
В наші дні в парку зростає більше 300 видів рідкісних рослин. Біля входу - софора японська, поряд - лікерна горобина і коркове дерево. Біля горобини, завезеної з Америки, - кущ ліани. Далі канадські ялини, барбарис, китайський ясен, ялівець віргінський. У парку зростає ялиця лула, яка була посаджена ще засновником парку Каразіним. Біля дендропарку знаходиться Краснокутська дослідницька станція садівництва, на величезній території якої вирощують фрукти і ягоди. Тут працює «Музей яблук».
У дендропарку є декілька мальовничих ставків. На верхньому ставку видніється невеликий острів, насипаний ще Каразіними. Він називається «Острів кохання» і сполучений з основною доріжкою містком. Сьогодні на нім складено з каменя дві обручки і встановлена альтанка. Молодожони зі всіх околиць обов'язково відвідують цей острів і фотографуються тут. У дендропарку є чотири джерела-колодязя з цілющою водою, багатою залізом. На території парку знаходяться унікальні підземні споруди Петропавлівського чоловічого монастиря. Каразіни використовували ці лабіринти як оранжерею. Довжина лабіринтів сягає 18 кілометрів. Печери і підземні ходи збереглися в Краснокутському дендропаркудо наших часів і відкриті для відвідувань.
Не дивно, що Краснокутський дендропарк є дуже популярним місцем у туристів!
2730
10.Дерево Щастя
У Краснокутському дендропаркузростає одне з прадавніх дерев на Землі - гінкго дволопатеве, яке називають деревом щастя. Ці дерева живуть більше 2000 років, вони зростали на нашій планеті ще за часів динозаврів. Виникло від первісних дерев приблизно 300 млн. років тому, і є пращуром сосни та ялини. Замість хвої у нього віялоподібні листки. Гінкгові дерева вціліли в Китаї та Японії. У цих країнах насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево. Плоди гінкго використовують у східній медицині. Його деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється.
У 18-му столітті у м. Нагасакі його знайшов лікар голландського посольства Кемпфер. Йому гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з японської мови — срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом». Пізніше біолог Карл Лінней заніс цю назву до наукової класи?