Реферат: Служба "Паблік рилейшнз" у сфері зайнятості
Служба «Паблікрилейшнз» (далі ПР) у сфері зайнятості — це спеціалізована, професійно організована діяльність по управлінню станом громадської думки у сфері зайнятості, відносинами між суб'єктами ринку праці, здійснювана шляхом обміну інформацією. За допомогою ПР вирішується проблема відсутності і недостатності інформованості. Суб'єкти суспільних відносин дістають можливість досягати свої цілі на ринку праці шляхом презентації своїх інтересів в громадській думці, завоювання репутації і створення позитивного іміджу. А також вирішуються питання соціального характеру, оскільки однією з функціональних особливостей і напрямів діяльності ПР є «заняття соціальними связей»3.
Одним з головних завдань формування служби ПР є принципова зміна характеру взаємин органів служби зайнятості регіонального рівня з різними категоріями населення, підприємствами і організаціями шляхом переорієнтації діяльності служби зайнятості по наступних важливих критеріях:
· відношення служби зайнятості до працівника як до суб'єкта, а не як до слухняного об'єкту управління;
· пошана і наближеність служби зайнятості до працівників і їх організацій, прагнення до контактів, співпраці, координації зусиль, відмова (за винятком необхідних випадків) від примушення і нав'язування витікаючих «зверху» розпоряджень;
· контроль за діяльністю служби зайнятості не тільки «зверху», але і «знизу».
Цілком очевидно, що рішення проблеми участі працівників і їх організацій в контролі за діяльністю апарату Служби зайнятості може прийти в якусь суперечність. Проте, в суспільстві повинна існувати, принаймні, елементарний ступінь довіри до цих служб зайнятості.
Довіра є однією з найважливіших категорій Ін. Довіра — це більш оптимальний тип поведінки, чим недовір'я, закритість, підозрілість.
І якщо раніше був характерний односторонній зв'язок, то сьогодні необхідне прагнення до нових комунікативних ланцюжків, де роль населення стає такою ж значущою. У сфері ПР це визначають такі завдання, як:
· інформування громадян про діяльність організації (служби зайнятості);
· забезпечення активної участі громадян в розроблених програмах (суспільних роботах і т.п.), так само як і підтримка регулюючих програм (типу навчання, перенавчання і т.п.);
· стимулювання підтримки громадянами програм служб зайнятості;
· створення сприятливого іміджу організації служб зайнятості.
У зв'язку з цим важливим стає завдання виявлення джерел недовір'я громадян службі зайнятості і подолання надалі цих проблем.
Аналіз діяльності Департаменту зайнятості, досвід громадян, що звертаються в службу по питаннях працевлаштування, і ін. дозволили виділити наступні основні групи причин, що породжують недовіру до органів служби зайнятості:
1. органи служби зайнятості через ті або інші умови (відсутність засобів і фахівців, зокрема у сфері ПР) не можуть переконати громадян в ефективності вживаних методів;
2. причини організаційного характеру, пов'язані з невмінням служби зайнятості організувати практичне виконання функціональних обов'язків, крім виплати допомоги;
3. причини культурно-історичного типу, основна суть яких полягає в особливостях російського менталітету. Людина звикла чекати допомоги від держави, що всі зроблять за нього;
4. відсутність об'єктивної, оперативної, доступної і дохідливої інформації про перебування (або ситуації) на ринку праці.
Подолання цього відчуження має на увазі основна мета ведення діяльності «Паблік рилейшнз» службою зайнятості — це створення зовнішнього і внутрішнього социально-политико-психологічного середовища, сприятливого для успішної діяльності служби на ринку праці, забезпечення необхідної поведінки цього середовища відносно служби зайнятості.
Для досягнення своїх цілей при управлінні службою зайнятості необхідне розуміння позицій і цінностей відповідних суспільних груп. Самі ж цілі формуються під дією зовнішніх чинників.
Діяльність «Паблік рилейшнз» повинна вестися по декількох напрямах, орієнтованих на різні групи громадськості (сегменти ринку праці, категорії безробітних, слабо захищені шари суспільства і т.д.), і на досягнення конкретних цілей (формування іміджу служби зайнятості, подолання кризи у сфері зайнятості і др.).
Звернемося до структури цієї служби, організація якої забезпечує рішення виділених напрямів і функціональних завдань (мал. 1). Підрозділ по зв'язках з громадськістю (воно також може називатися «Інформаційно-аналітичний центр»)* має, як правило, декілька функціональних напрямів діяльності: аналіз, планування, координація, адміністрування. По суті, кожне з них виконує аналітичну, прогностичну або організаторську функцію, а поєднання напрямів може перекрити всі функціональні потреби служб зайнятості.
Обумовлено це, перш за все, тим, що частина функцій, що традиційно виконуються ПР-службами організації, фактично відображає частину діяльності служби зайнятості (аналітична, інформаційна, координаційна, планування і прогнозування). Об'єднання цих функцій і доповнення до них (у зв'язку з умовами, що змінилися) таких специфічних, як: встановлення довіри, формування громадської думки, регулювання взаємин,, створення іміджу і т.д. дозволяє нам створити систему цілеспрямованих дій зі всім арсеналом засобів, властивих сучасним відділам ПР з певною специфікою функціонування служби зайнятості.
Традиційні розрахунки чисельності персоналу (наприклад, по «нормах керованості», формулі Розенкранца) для реалізації діяльності підрозділу ПР в структурі Департаменту зайнятості показали, що на першому етапі відділ може складатися з чотирьох чоловік, серед яких: керівник відділу, консультант, фахівець-менеджер ПР і соціолог.
Керівник відділу був менеджером високого рівня, що безпосередньо підкоряється керівникові служби зайнятості. У його функції входить:
· підтримка правильного іміджу організації, її політики, послуг і персоналу;
· відстежування громадської думки і доведення його до керівництва;
· пропозиції керівникові служби зайнятості допомоги в питаннях комунікаційної політики;
· інформування громадськості про політику зайнятості, діяльність служби зайнятості, послуги і персонал, для того, щоб досягти максимального знання і розуміння їх всіма суб'єктами ринку праці.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--