Реферат: Соціальна робота з військовослужбовцями

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соціально-психологічноїпідтримки в адаптації до військової служби. Оп­тимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на стані адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до вій­ськової служби мають вміщувати такі моменти:

- адаптація нового поповнення до військової служби;

- навички конструктивного спілкування;

- згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціа­льно-психологічний клімат - стійкий психічний настрій, що виявляєть­ся у ставленні людей один до одного, до спільної справи. До пока­зників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.

В умовах військового колективу формування Соціально-психологіч­ногоклімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинни­ком формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регла­ментація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу — це можна розглядати як основний кри­терій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуваннядоброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦСССДМ щодо вивчення соціально-психоло­гічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діаг­ностики: взаємин військовослужбовців між собою; командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спря­мовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями:

- вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;

- вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;

- оцінка морально-психологічногоклімату взводу або роти

Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя і спілкування у військових частинах мають специфічний харак­тер. Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішньовійськових,нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до по­рушення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують тактику поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою зменшення ризику порушень у подальшому:

- анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромо­жних залишити частину (СЗЧ-4);

- анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

- анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

- анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дисциплінарномубатальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

- анкета для військових, які припустилися нестатутних взаємосто­сунків (НУВ-2.95);

- анкета з проблем викорінювання нестатутних взаємин в армії (НВО-К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини по­рушень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика суїцидальних проявів. Проблема самогубств існує її Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато по дій, які можуть ініціювати суїцидальні роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбове бойові завдання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони приховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, посилюється, службові обов'язки виконуються все гірше, помилки і прорахунки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропонується структура програми профілактики суїцидальних проявів:

виявлення групи суїцидального ризику;

- орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми про­філактики суїциду;

- оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів середовища та життєдіяльності;

- формування переконаності у вищій цінності людського життя, у принциповому подоланні перешкод;

- проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

- виявлення і вирішення суїцидогениих ситуацій;