Реферат: Соціальна захищеність дітей в Україні

Ефективним засобом підготовки дітей і молоді до захисту своїх прав є тренінги реалізації прав.

На них можна організувати як просвітницьку роботу щодо ознайомлення з правами, шляхами їх реалізації і захисту, так і навчання за спеціальними методиками.

Досвід показує, що, на жаль, існуюча традиційна система не дає учням достатніх знань і вмінь у цій галузі, чим і пояснюється тотальна юридична безграмотність і правова безпорадність молоді.

1.3 Перспективні напрями соціально-педагогічного захисту прав дітей і молоді

Як перспективні напрями соціально-педагогічного захисту прав дітей і молоді можна виділити такі:

- освіта (що таке право, які бувають права, співвідношення прав і обов'язків);

- навчання реалізації своїх прав;

- навчання захисту своїх прав (можливі форми: лекції, бесіди, тренінги, клуби);

- реалізація психологічної допомоги (засудженим, жертвам, їхнім родинам).

2. НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА „ДІТИ УКРАЇНИ”

2.1 Вступ

Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави е сприяння розвитку молодого покоління, задоволений його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини. Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей за Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.

Ситуація, що складалась у сфері розвитку дітей, - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загострення проблеми здоров'я дітей.

Загострюється проблема соціального сирітства.

Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств.

У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.

Об’єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.

Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова соціально-економічного і демографічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.

2.2 Мета, основні завдання програми

Основна мета Національної програми «Діти України»—це забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною. Програма розрахована на період до 2000 року і має стати орієнтиром для формування регіональних дій стосовно поліпшення становища дітей та відповідних територіальних програм на основі інтеграції діяльності державних установ з громадськими та іншими організаціями. Основними завданнями Програми є:

- створення сприятливих умов для фізичного, психічного соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;

- формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури;

- профілактика захворюваності та забезпечення дітей найбільш досконалими видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров'я;

- проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням;

- створення умов для ліквідації недоїдання дітьми, а також запобігання хворобам, пов'язаним з неповноцінним харчуванням.

- здійснення заходів щодо профілактики злочинності наркоманії алкоголізму і куріння серед дітей;

- реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства;

- вдосконалення системи інформації населення щодо забезпечення здорового розвитку дитини.

2.3 Основні напрями програми