Реферат: Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення

В міжнародній торгівлі використовуються наступні види контрактних цін: довідкові, прейскурантні та ціни катоалогів і проспектів, біржові, пропозицій, торгів та розрахункові ціни.

Довідкові ціни публікуються продавцями сировинних товарів, а також їх асоціаціями. Довідкові ціни відрізняються від фактичних на величину знижок.

Прейскуранти, каталоги, проспекти вміщують показники цін на гтові вироби споживчого та виробничо-технічного призначення.

Біржові котировки характеризують ціни на товари, торгівля якими здійснються на товаринх біржах. До них відноситься більшість видів сировини, палива, сільськогосподарських товарів, основних кольорових металів.

Ціни пропозиції кректують в залежності від запиту покупця, що зацікавлений у придбанні імпортного товару. Фірма-експортер направляє йому пропозицію щодо продажу, в якій містяться умови поставки, оплатьи та ціни. Ціни пропозиції коректуються під час переговорів з покупцем.

Ціни торгів – це ціни міжнародної торгівлі, що базуються на наданні замовлень на поставку товарів або підрядів на виконаннявідповідних робітна завчасно обумовлених у спеціальному документі умовах. Характерною ознакою є наявність декількох продавців і одного покупця, який обирає найбільш вигідні умови.

Розрахункові ціни отримують за допомогою спеціальних розрахунків на основі використання статистичних даних.

При поставці товарів різної якості та асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. В таких випадках, як правило, зумовлюються так звані специфікації, що становлять невід’ємну частину контракту.

Ціна що встановлюється в контракті може бути визначена у валюті країни-експортера, країни-імпортера, або у валюті тратьої країни.

Ціну, за якою здійснюються розрахунки між конрагентами, може бути зафіксовано в контраті під час його укладення, протягом дії контракту або на момент його виконання і поділяються на тверді, змінні та плинні ціни.

Тверда ціна встанвлюється під час підписання контракту і не може бути зміненою протягом всього терміну його дії. Використовується як в угодах з невідкладною поставкою і з поставкою протягом короткого терміну, так і в угодах, що передбачають більш тривалий термін поставки.

Змінна ціна фіксується при укладенні контракту і може бути переглянутою у подальшому, якщо цінова ситуація на ринку даного товару на момент його поставки зміниться.

Плинна ціна обчислюється на момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбувалися у період виконання контракту.

Плинну ціну розраховують за наступною формулою:

Статистичне спостереження за рівнем цін на експортно-імпортні операції організовується на основі даних реєстрації контрактних цін. Рівень цін на одні і ті ж товари є різним в залежності від сорту, розміру, упаковки та інших якісних характеристик. В таких випадках розраховують середні ціни контракту.

Середні ціни на експортні та імпортні товари в статистиці зовнішньої торгівлі розраховуються за формулою середньої арифметичної зваженої. Дані беруться з обліку експорту та імпорту. Користуються наступною формулою:

Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі

Методологія побудови індексів зовнішньої торгівлі в Україні базується на загальних засадах СНР-93. У зовнішньоторговельній статистиці індекси використовуються для вивчення динаміки товарообороту, фізичного обсягу експорту й імпорту, зміни цін на товари, при визначенні умов торгівлі, товарної структури зовнішньої торгівлі та ін. Індексні показники дозволяють встановити й виміряти зв’язок між окремими чинниками, виявити їх роль у загальній динаміці експорту й імпорту.

При вивченні зовнішньої торгівлі важливо аналізувати нге лише зміну вартості, цін, фізичного обсягу, але й оцінювати умови торгівлі. З цією метою розраховують індекси.

На практиці найчастіше використовують показникреальних умов торгівлі. Якщо його значення менше від 1, то умови торгівлі в досліджуваному періоді вважаються несприятливими порівняно з базисними періодом.

При покращенні умов торгівлі необхідно менше експорту для оплати даного обсягу імпорту, а тому пр даному рівні внутрішнього виробництва можна перерозподілитит товари й послуги з експорту на споживання яи капіталоутворення. Таким чином, при зміні умов торгівлі є ймовірність значної розбіжності між змінами реального ВВП і ВНД. Різниця між змінами в реальному ВВП і реальному ВНД, як правило, має назву «торговий прибуток» («збиток»). Згідно з СНР-93 цей показник у кожній країні визначається за наступною формулою

Статистика платіжного балансу

Платіжний баланс – це статистична система для відображення економічних операцій, що реалізуються між даною країною та іншими країнами протягом певного періоду часу.

У статистичному розумінні платіжний баланс – це таблиця, що систематизовано показує економічні операції між резидентами і нерезидентами національнохї економіки. Платіжний баланс дає докладну характеристика зовнішньоекономічного стану країни на макрорівні. Економічні операції здійснюються між інституційними одиницями. Інеституційні одиниці даної країни називаються її резидентами, а всі решта – нерезидентами.

Операція визначається як економічний потік, який є результатом взаємодії інституційних одиниць івідображає створення, перетворення, передачу або зникнення економічних цінностей. Наприклад, економічна операція може представляти собою зміну прав власності на товари чи фінансові активи, здійснення послуг тощо. Платіжний баланс, на відміну від бухгалтерського (стан активів і пасивів економічної одиниці на певну дату), відображає лише зміни в обсязі активів чи зобов’язань, які виникли внаслідок операцій.

Платіжний баланс складається Національним банком України. Длязабезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему збору інформації, згідно з якою рух коштів на рахунках у іноземних банках у розрізі статей платіжного балансу зіставляється із залишками на початку та кінець періоду. Щомісячно електронною поштою надходять звіти комерційних банків про залишки та рух коштів на кожному рухунку з іноземним банком у валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами – торговельними партнерами. Додатково за аналогічною схемою надходить інформація про рух коштів на розрахункових рахунках підприємств, які мають дозвіл НБУ для відкриття таких рахунків в іноземних банках. Платежі на суму вище 250 тис. доларів США декларується копією платіжного документа. Статистичні органи щомісячно проводять розрахунки торговельного балану країни та надають його НБУ.

Як правило, платіжний баланс публікується за представленою в таблиці

Для відображення безкоштовних передач економічних цінностей 9товарів, послуг чи фінансових активів) вводиться «Трансферти».

Як і в інших статистичних схемах, в платіжному балансі розрізняють поточні операції і капітальні операції. Сальдо рахунку поточних операцій за абсолютною величиною повинно дорівнювати сальдо рахунку операцій з капіталом і фінансовими активами й зобов’язаннями. Побудова платіжного балансу грунтується на принцпах:

- Подвійний запис. Кожна операція в платіжному балансі відображується двічі – по кредиту одного рахунку і по дебету іншого.

- Визначення вартостей операцій за риноквими цінами. Як правило для оцінки операцій використовуються ринкові ціни, або ціни, за якими реально проходив обмін економічних цінностей.