Реферат: Соціально-педагогічні та виховні можливості позашкільних навчально-виховних установ

- Розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до впровадженого ризику, а також організованості, працелюбності порядності, відповідальності тощо.(Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей);

- Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях. (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб’єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);

- Розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам’яті, що формуватиме вміння визначити і розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;

- Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажанню систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні оточуючого середовища;

- Формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, емоційності, пластичності, працездатності) та відповідного до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, в процесі чого використовується найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретної дитини та підлітка;

- Вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва із більш розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово тощо.

Основні типи позашкільних навчально-виховних закладів та форми роботи з ними.

В нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.

Тому, свою плідну діяльність розпочало багато типів позашкільних навчально-виховних закладів. Отже, опираючись на це структура позашкільної освіти та виховання включає в себе:

- позашкільні заклади освіти;

- інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо;

- клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від форми власності та підпорядкування;

- культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади, установи різних відомств;

- різні організації, фонди, асоціації.

Основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: Палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності.

Орієнтовний перелік позашкільних закладів освіти досить широкий і гнучкий. Він забезпечує можливість дальшого вдосконалення мережі відповідно до сучасних вимог, актуальних потреб суспільства, дитячого та молодіжного середовища.

Відповідно до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, територіального розташування, та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти фу4нкціунують як комплексні або профільні. Пріоритети їх розвитку визначаються конкретними умовами і можливостями регіонів.

Відповідно до державного замовлення до віднесення до органу управління освіти визначається статус позашкільного закладу:

- державний;

- обласний;

- міський;

- районний.

Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих учнівських об’єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми і методи групової, індивідуальної і масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм і навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового і вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціо-культурних і виховних структур.

Центрами позашкільної освіти та виховання є також загально-освітні школи, ліцеї, гімназії тощо в складі навчально-виховних комплексів які забезпечують у специфічних умовах діяльності безперервність загальної середньої та позашкільної освіти та виховання учнівської молоді.

Основні завдання позашкільної освіти та виховання реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об’єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, які разом із закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти і сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості.

Відповідно до Конституції позашкільної освіти та виховання Постановою Кабінети Міністрів України від 26 січня 1994 року №45 Затверджено: Положення про позашкільний навчально-виховний заклад.

Даний документ включає в себе ряд розділів

І. Загальні положення.

Позашкільний навчально-виховний заклад – це широко доступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.