Реферат: Способы эксплуатации нефтяных и газовых скважин в Украине
1. Вступ
2. Технологічні особливості
3. Експлуатація нафтових свердловин
3.1 Фонтанна експлуатація нафтових свердловин
3.2 Компресорна експлуатація нафтових свердловин
3.3 Насосна експлуатація нафтових свердловин
3.3.1 За допомогою штангових свердловинних насосних установок
3.3.2 За допомогою занурених відцентрових насосів
- Експлуатація газових свердловин
1.Вступ
Забезпеченість України паливно-енергетичними ресурсами одне з найголовніших завдань національної економіки, без розвитку якого неможливе успішне здійснення соціальних , економічних і науково-технічних програм. Нафта та газ набули дуже широкого використання в нашому житті. Нафта, газ та продукти їх переробки являються не лише висококалорійним паливом, але і цінною сировиною для хімічної промисловості. Із нафти та газу отримують спирти, формалін, ацетилен, штучні барвники, синтетичні волокна, оливи, дорожні покриття. Нафта та газ мають великі переваги перед всіма іншими видами палива, як по калорійності, так і по ціні. Протягом останніх років галузь стабілізувала виробництва і забезпечила видобуток нафти на рівні 4,2 мільйона тон і газу 18 мільярдів кубічних метрів.
Ресурсна база нафтогазовидобувної промисловості України за умов ефективного використання дай можливості не лише стабілізувати, а у перспективі й підвищити обсяги видобутку палива.
2. Технологічні особливості
Свердловиною називається гірнича виробітка, що має при малому діаметрі достатньо значну довжину. Початком свердловини називається устя, а її кінець – вибоєм. Простір від гирла до вибою свердловини називається стволом. Свердловини можуть бути вертикальні або похилі.
Головне призначення свердловини – вилучення нафти, газу або води із покладу на поверхню, тобто свердловина являється каналом, що з’єднує нафтовий, газовий або водяний пласт з поверхнею землі.
Технічний стан свердловини – конструкція їх вибоїв, герметичність та якість цементування обсадних колон, надійність та герметичність гирлового обладнання – основа ефективного освоєння свердловин, довгої та безперебійної експлуатації. Продукція свердловини може бути піднята на поверхню або за рахунок пластової енергії, або за рахунок сумісного впливу пластової енергії та енергії, що подається в свердловину з поверхні. Енергія витрачається на підйом продукції від вибою до устя свердловини, на подолання опору в гирловій обв’язці, сепараторах, замірних пристроях, трубопроводах промислового збору. Обладнанням свердловини називають всі ті частини її конструкції, які забезпечують відбір продукції в необхідному режимі та проведення всіх технологічних операцій в процесі експлуатації.
3. Експлуатація нафтових свердловин
Якщо підйом продукції від вибою на поверхню відбувається за рахунок пластової енергії, то таку експлуатацію свердловин називають фонтанною. Якщо ж для підйому нафти на поверхню пластового тиску не вистачає і в свердловину подають енергію, то таку експлуатацію називають механізованою .
В нашій країні застосовують наступні способи експлуатації нафтових свердловин:
1) Фонтанна експлуатація;
2) Компресорна;
3) Насосна яка в свою чергу поділяється на:
а) експлуатація свердловин штанговими глибинними насосними установками (ШГНУ);
б) експлуатація свердловин зануреними відцентровими насосами.
3.1 Фонтанна експлуатація нафтових свердловин
Явище підйому нафти у свердловині з видою на поверхню під дією пластової енергії називається фонтануванням, а спосіб експлуатації – фонтанним .
Практика експлуатації свердловин показує, що в переважній більшості випадків фонтанування відбувається одночасно за рахунок гідростатичного напору та енергії газу, що розширяється. В таких фонтанних свердловинах при вибійна зона заповнена тільки нафтою з розчиненим в ній газом, тобто одною фазою. По мірі підйому нафти в свердловині у напрямку гирла тиск зменшується, і коли він стає рівним тиску насичення, із нафти починає виділятися розчинений газ, тобто друга фаза.
Двохфазний потік ділять на три основних режими руху:
1) режим піни (Мал. 1а), при якому бульбашки газу більш або менш рівномірно розподілені в потоці нафти;
2) „чіт очний” режим (Мал. 1б), коли газ що розширюється утворює в потоці нафти великі бульбашки;
3) режим „туману” ( Мал. 1в), при якому потік газу рухається по центру труби і захоплює за собою краплини нафти.
На практиці зустрічаються всі три види руху двофазного потоку. В деяких свердловинах всі ці режими можуть існувати одночасно, в нижній частині свердловини перший режим, в середній частині – другий, а в приустьовій частині – третій.
Обладнання фонтанних свердловин включає наземне та підземне обладнання відносять насосно-компресорні труби (НКТ). Вони являють собою труби невеликих діаметрів – 60, 73, 89 мм довжиною 5 – 10 м, які з’єднуються між собою за допомогою муфт. НКТ спускають всередину експлуатаційної колон, по них виконується підйом нафти на поверхню. НКТ використовують при всіх способах експлуатації свердловин.
До наземного обладнання відносять фонтанну арматуру, яку встановлюють на колонну головку свердловини та маніфольд. Фонтанна арматура (Мал. 2а, 2б) призначена для підвішування НКТ та експлуатаційною колоною, а також для контролю і регулювання
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--