Реферат: Стан матеріально-технічної бази аграрних господарств в умовах переходу до ринку
Як бачимо з таблиці останні два роки не закупаються бурякозбиральні комбайни, зерноочисні машини,комбіновані агрегати, майже не закупається обладнання для тваринництва, тому що в господарствах області тваринництво не розвивається.
Важливим джерелом забезпечення аграріїв технікою є вже машини, що були у вжитку (табл.5).
Таблиця 5. Закуплено техніки зарубіжного виробництва сільськогосподарськими підприємствами Луганської області 2002-2008р.р.(од.)
|
№ п/п | Марка | Зарубіжна | ||
| Всього | Нова техніка | Бувша у використанні | ||
| 1. | Трактори | 720 | 607 | 113 |
| 2. | Зернозбиральні комбайни | 440 | 283 | 157 |
| 3. | Кормозбиральні комбайни | 11 | 3 | 8 |
| 4. | Кукурудзозбиральні | 2 | 2 | - |
| 5. | Бурякозбиральні | 1 | 1 | |
| 6 | Сівалки | 150 | 119 | 31 |
| 7. | Плуги | 9 | 9 | - |
| 8. | Борони дискові | 16 | 16 | - |
| 9. | Лущильники | 3 | 3 | - |
| 10. | Борони зубові | 6 | 6 | - |
| 11. | Косарки | 11 | 10 | 1 |
| 12. | Комбіновані агрегати | 22 | 20 | 2 |
| 13. | Культиватори | 18 | 11 | 7 |
| 14. | Жниварки | 39 | 37 | 2 |
| 15. | Зернонавантажувачі | 4 | 4 | - |
| 16. | Оприскувачі | 55 | 46 | 9 |
| 17. | Автомобілі | 70 | 69 | 1 |
| 18. | Тракторні причепи | 55 | 51 | 4 |
| Всього | 1632 | 1297 | 335 | |
В Україні цей ринок не розвинений, тоді як в країнах західної Європи на одну нову одиницю припадає 3-4 використаних машини, що зумовлено високими цінами на нове обладнання і розшаруванням виробників відповідно до їх економічних можливостей. Для розвитку ринку вживаної техніки необхідно розробити відповідні нормативні документи. Доцільно також продовжити створення машинно-технологічних станцій для ремонтно-технічного забезпечення всіх категорій виробників, а також дилерської мережі, яка б дозволила забезпечити оптимальне використання сільськогосподарської техніки.
Таблиця 6. Закуплено техніки вітчизняного виробництва сільськогосподарськими підприємствами Луганської області 2002-2008р.р (од.)
| № п/п | Марка | Всього | За власні кошти | За частково. компенсацією вартості | На умовах фінансового лізингу |
| 1. | Трактори | 803 | 627 | 90 | 86 |
| 2. | Зернозбиральні комбайни | 238 | 181 | 23 | 34 |
| 3. | Кормозбиральні комбайни | 21 | 15 | 3 | 3 |
| 4. | Кукурудзозбиральні | 5 | 5 | - | - |
| 5. | Бурякозбиральні | 2 | 2 | - | |
| 6. | Сівалки | 1022 | 943 | 62 | 17 |
| 7. | Плуги | 240 | 225 | 14 | 1 |
| 8. | Борони дискові | 440 | 369 | 49 | 22 |
| 9. | Лущильники | 108 | 78 | 23 | 7 |
| 10. | Борони зубові | 246 | 228 | 16 | 2 |
| 11. | Косарки | 130 | 127 | 3 | - |
| 12. | Комбіновані агрегати | 179 | 158 | 12 | 9 |
| 13. | Культиватори | 1314 | 1279 | 10 | 25 |
| 14. | Жниварки | 229 | 218 | 6 | 5 |
| 15. | Зернонавантажувачі | 117 | 117 | - | - |
| 16. | Оприскувачі | 161 | 151 | 3 | 7 |
| 17. | Автомобілі | 96 | 96 | - | - |
| 18. | Тракторні причепи | 48 | 46 | 2 | - |
| 19. | Інша техніка | 936 | 936 | - | - |
| Всього | 6335 | 5801 | 316 | 218 |
Існуючий машинний парк не відповідає вимогам сільськогосподарського виробництва. Кількість сільськогосподарської техніки зменшилася на 40-45%. Такий стан із забезпеченням сільського господарства технікою один з головних чинників значних втрат урожаю.
Усе це негативно позначається і на розвитку вітчизняної галузі машинобудування для АПК, зокрема, послужило причиною значного спаду виробництва тракторів, сільськогосподарської техніки й обладнання (табл.7).
Таблиця 7.Виробництво основних видів сільськогосподарської техніки в Україні, (одиниць).
|
№ п/п | Сільськогосподарська техніка | Роки | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| 1 | Трактори | 4556 | 5806 | 5543 | 3703 | 5282 |
| 2 | Комбайни зернозбиральні | 101 | 305 | 308 | - | 137 |
| 3 | Плуги тракторні | 4473 | 5394 | 3215 | 2779 | 3873 |
| 4 | Борони дискові | 2090 | 4101 | 4520 | 4421 | 5751 |
| 5 | Борони зубчасті | 9985 | 17341 | 20381 | 13820 | 10978 |
| 6 | Розпушувачі й культиватори | 7667 | 8941 | 7988 | 11508 | 7888 |
| 7 | Сівалки | 7983 | 9932 | 11315 | 8968 | 7065 |
| 8 | Машини для внесення добрив | 800 | 880 | 1135 | 1159 | 2296 |
| 9 | Обприскувачі тракторні | 506 | 379 | 677 | 456 | 465 |
| 10 | Причепи й напівпричепи сільськогосподарські | 422 | 58 | 641 | 1035 | 1115 |
| 11 | Машини для очищення, сортування й калібрування зерна | 1255 | 1779 | 2371 | 3912 | 1638 |
| 12 | Леміші | 7653 | 2251 | 8136 | 4548 | 1366 |
Сільське господарство України: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 1991-2007 рр.
Через фінансову неспроможність сільськогосподарські товаровиробники не можуть купувати нову техніку. А заводи-виробники, втративши ринки збуту, не займаються розширенням виробництва, модернізацією виробничих потужностей. Вони завантажені на 10–20%, зношеність технологічного устаткування становить 70-80%. Відставання вітчизняного машинобудування сягає майже двох поколінь у порівнянні з енергетичними засобами, збиральною технікою, комбінованими агрегатами та іншою складною технікою закордонних аналогів.
Водночас низький рівень платоспроможності вітчизняних сільгоспвиробників призводить до того, що на складах заводів щомісяця залишається нереалізована 500-600 тракторів, майже 3 тис. знарядь для обробітку ґрунту, біля 1 тис. сівалок та іншої техніки.
Аграрії опинилися під загрозою втрати машинних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Незначні бюджетні асигнування не дозволяють змінити ситуацію на краще. Тому тільки повна мобілізація внутрішніх резервів допоможе вийти з глибокої кризи технічного забезпечення аграрного сектору.
Одним із значимих і вагомих показників виробничої експлуатації є сезонне навантаження на наявний фізичний комбайн. Порівняльними і оцінними показниками можуть служити статистичні дані аграрного сектору України за 1990 рік. Зернозбиральних комбайнів (ЗК) у господарствах налічувалося близько 116 тис. (СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон»-1500, «Єнісей») і було зібрано 50,5 млн. тонн зернових. Середній термін жнив по Україні становив 21 день, а з урахуванням факторів дощів – 17-18 робочих днів, або 220-260 годин. У середньому за одну робочу годину жнив збирали 200 тис. тонн зернових, або 58600 га.
Якщо в 1990 році наявним парком ЗК в Україні за одну годину під час жнив збирали в середньому біля 200 тис. тонн зернових, то у 2004 році –близько 60 тис. тонн за годину. При таких темпах, щоб зібрати 38 млн. тонн, жнива тривати мають 630 годин, або 2,5 місяця, втрати врожаю через осипання, затягування термінів збирання становили близько 8 млн. тонн, або близько 21% вирощеного врожаю.
В Україні, навпаки, техніка, зокрема зернозбиральні комбайни, спрацьовується, а сезонне навантаження збільшується на відміну від розвинених країн. В Україні у 1991 році навантаження на фізичний комбайн становило 138 га, у Росії – 157 га, США – 62,5 га, у Німеччині – 31,3 га за сезон. У розвинених країнах навантаження на сільськогосподарську техніку не змінилося не змінилося, а в Україні і Росії виросло більше ніж удвічі і щоб довести навантаження до показників США на один комбайн сільському господарству України необхідно мати 112 тис. зернозбиральних комбайнів. Це означає, що господарства України повинні щорічно отримувати по 10 тис. комбайнів і не списувати їх упродовж 20 років.
Для забезпечення збирання врожаю на рівні 200-250 тис. тонн/год. (середньостатистичне значення для умов України) потрібно приблизно 50 тис. комбайнів пропускною спроможністю 8-9 кг/с на зразок «Славутича», «Дону». Очевидно, зважаючи на європейський напрям економіки країни, частину парку складатимуть зарубіжні комбайни, тепер їх налічується близько 4200 одиниць. За розрахунками, залежно від урожайності і погодно-кліматичних умов у період збирання врожаю комбайни виробництва Європи і США, які складають за кількістю від загального парку 7,5 %, збирають від 18 до 23 % валового збору врожаю. Виходячи їх цього, можна прогнозувати, що найближчими роками при закупівлі 2500-3000 комбайнів у провідних європейських і північноамериканських фірмах і списанні 500-700 старих комбайнів, їх загальна кількість стабілізується на показниках 6000-6500. При цьому вони збиратимуть 25-28% загального валу врожаю. Для збирання 72-75% валового збору врожаю в оптимальні агростроки буде потрібно близько 40 тис. зернозбиральних комбайнів вітчизняного виробництва на зразок «Славутич».
За оцінками Мінагрополітики, потреба в ресурсах на проведення комплексу польових робіт становить 8,6 млрд. грн. Потреба аграріїв у дизпаливі становить 1,9 млн. тонн/рік, а на весняну посівну – 0,6 млн. тонн. Для надання допомоги сільгосптоваровиробникам по забезпеченню нафтопродуктами впродовж останніх років укладалися угоди з нафтопереробними компаніями. У 2004 році за погодженнями із сільськогосподарськими виробникам поставлено 222,1 тис. тонн пільгового дизпалива. У 2005 році направлено 216,8 тис. тонн дизпалива за ціною 2400 грн/т. У 2006 році при ціні 2500 грн/т закупівля необхідної кількості для проведення весняно-польових робіт стала проблематичною.
Потреба в мінеральних добривах становить 1 млн. тонн у розрахунку на поживні речовини. Українські хімічні заводи можуть забезпечити виробництво такої кількості, але аграрії не в змозі придбати добрива через високі ціни на них.
У 2004 році Україна, за даними Держкомстату, експортувала азотних добрив – 4765098 тонн, комплексних – 143781 тонн, фосфорних – 84734 тонн, калійних – 16575 тонн.
Потенційна ємність ринку засобів захисту рослин оцінюється в 50 тис. тонн. Із 500 препаратів, що активно використовуються у світі, в Україні зареєстровано 300 видів пестицидів. Усього в Україні у 2004 році вироблено 965 тонн пестицидів, а імпортовано – 17 тис. тонн.
На підставі проведеного дослідження стану матеріально-технічної бази АПК можна зробити висновок, що він дуже складний, можна сказати критичний. Не вистачає практично половини технічних засобів для задоволення потреб у сільгосптехніці.
До цього слід додати проблему кадрового забезпечення, підготовки і перепідготовки механізаторів, слюсарів-ремонтників, інженерно-технічного персоналу, особливо в зимовий період; створення безпечних умов праці.
Невідповідність рівня технічного забезпечення потребам сучасного вітчизняного сільського господарства гостро ставить питання масштабної реорганізації машинно-тракторного парку. На думку директора ННЦ «Інститут механізації і електрифікації сільського господарства» Якова Гукова, вирішення цієї проблеми повинно відбуватися у два етапи. На першому з них – у 2003-2007 році – необхідно вжити заходів щодо стабілізації кількісного складу машинно-тракторного парку, поліпшення його якості [129]. У цей період особлива увага повинна бути приділена тому, щоб кількість машин, яка виводяться з експлуатації, не перевищувала кількості техніки, що закуповувалася, а працездатність техніки підтримувалася за рахунок відновлювальних ремонтів. Використання відремонтованої техніки, що вичерпала свій термін експлуатації на цьому етапі, повинно забезпечити виконання 60% усіх механізованих робіт. Іншої альтернативи проведення реформи на даний час просто не може бути.
Способом підвищення ефективності використання сільгосптехніки є збільшення обсягів ремонтних робіт, підвищення їх якості. Для цього слід налагодити роботу ремонтних організацій, оскільки за останні роки система даних підприємств, яка включає 38 заводів, 576 спеціалізованих майстерень і 513 районних майстерень загального призначення, прийшла до занепаду. Поліпшення якості їх роботи буде досягнуто шляхом поступового поповнення модернізованою технікою вітчизняного виробництва, яка отримала сертифікат якості. Паралельно проводитиметься розробка і освоєння техніки нового покоління, що дозволить використовувати перспективні, ресурсозберігаючі технології виробництва сільгосппродукції.
Другий етап – 2008-2015 роки – налагодити випуск техніки нового покоління і на її базі оновити машино-тракторній парк, а також організувати проведення ефективного технічного сервісу. Всі ці заходи дозволять, використання сільськогосподарських машин нового покоління дозволить проводити роботи меншою кількістю техніки.