Реферат: Статистика цін

вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову імовірність з всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;

гніздова вибірка (за допомогою пластерного аналізу виділення терито­рій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).

В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі досліджен­ню піддаються лише столиці і деякі великі міста, що в певних умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. ^ США у вибірку вклю­чаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші розбиваються на З групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів, кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.

В кожному міст) дослідженню піддаються 2-3 найбільш крупних універ­сальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше відвідуються сім'ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо ще не відпра­цьована. Пропонується така черговість відбору: населені пункти; сім'ї; мага­зини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих магазинах. Для раціона­лізації вибірки проводяться спеціальні серії вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.

Система спостереження за цінами включає вибіркове обстеження контрак­тів-договорів, використання матеріалів фінансових і інших перевірок та даних податкових органів- Важливою є будь-яка інформація: маркетингова, торгових кореспондентів, публікації великих компаній та економічних інститутів.

24.4. Аналіз рівня і структури цін

При статистичному спостереженні за цінами реєструються їх рівні на певні дати або дати зміни рівнів. У першому випадку внаслідок реєстрації утворюються моментні ряди динаміки цін, в другому - інтервальні, які хара­ктеризують рівні цін в інтервалі від одної дати до іншої-

Отже, рівень ціни - це узагальнюючий показник, який характери­зує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.

При визначенні індексів виникає потреба в обчисленні середніх цін на окремі товари. Якщо ціни змінювались протягом місяця, кварталу, року, то розраховують середньомісячні, середньоквартальні та середньорічні ціни. Якщо ціпа на певний товар в різних регіонах (містах) України характеризує­ться різними рівнями, то визначають середню ціну на цей товар в цілому по Україні.

Багатий первинний матеріал, що дає статистика, дозволяє ретельно пі­дійти до обчислення середніх цін. Як правило, середні ціни розраховуються за допомогою середніх зважених. В якості ваг використовуються різні дані, що зумовлює вибір відповідного виду середньої. Так, в якості ваги може ви­ступати кількість натуральних одиниць проданого товару. Наприклад, до бе­резня ціна товару А складала 4 гривні за 1 кг, а з 1 березня вона становила З гривні за 1 кг; відомо також, що за січень-лютий місяці було продано 1000 кг, а у березні - 700 кг цього товару.

Як розрахувати середньоквартальну ціну товару «А»?

Склавши добутки кількості одиниць проданого товару на його ціну, одержимо суму, яка виражає фактичний оборот від продажу товару «А» за квартал. Розділивши її на кількість одиниць проданого товару за квартал, одержимо середню ціну товару «А» за І квартал. ЇЇ можна виразити у вигляді формули середньої арифметичної зваженої:

Середня арифметична зважена застосовується в тих випадках, коли є кількісний облік реалізованих товарів.

В практиці статистичної роботи нерідко зустрічаються випадки, коли немає кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а лише виручка (оборот) від його реалізацій у вартісному виразі та відповідні рівні цін. Припустимо, що у розглянутому прикладі відомо не кількість проданого

товару за січень-лютий і березень місяці, а у гривнях: 4000 грн. за січень-лютий і 2100 грн. за березень. Якщо застосувати середню арифметичну зва­жену, тобто перемножити оборот на відповідні ціни і суму добутків розділи­ти на суму оборотів, то результат буде невірним - 3,7 грн. замість 3,6 грн. У наведеному прикладі середню ціну на товар за І квартал слід розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої:

Таким чином, можна сформулювати загальне правило: якщо в якості ваг при обчисленні середньої ціни застосовують оборот у гривнях, то середню ціну необхідно розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.

В тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць прода­ного товару, ні вартість реалізації, що відповідають різним рівням цін, то в якості ваг при обчисленні середніх цін використовується кількість днів тор­гівлі/

Припустимо, що до 20 березня ціна була на рівні 5 грн. за 1 кг, а з 21 бе­резня вона знизилась до 4,5 грн. Необхідно визначити середню ціну за бере­зень місяць, коли невідомо, скільки або на яку суму було продано товару з І по 20 і з 21 по 31 березня. Зважуємо за кількістю днів торгівлі. У березні за ціною 5 грн. здійснювалась торгівля 20 днів (з 1 по 20), а за ціною 4,5 грн. -11 днів (з 21 по 31). Виникає питання: який вид середньої необхідно застосу­вати - середню арифметичну чи середню гармонійну зважену. На основі по­передніх прикладів неважко було помітити, що при обчисленні середніх цін середня арифметична застосовується при зважуванні за кількістю проданого товару, а середня гармонійна - при зважуванні за товарооборотом. Отже, не­обхідно вирішити питання: який розподіл в часі краще відображає зважуван­ня за кількістю днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту? Зміна ціни, як правило, відчутно впливає на кількість проданого товару: як­що ціна знижується - кількість проданого товару зростає, якщо ж ціна зрос­тає - кількість проданих одиниць товару знижується. Отже, розподіл кілько­сті проданого товару не відповідає розподілу днів торгівлі за старою і новою цінами. Інша справа - розподіл товарообороту. При зниженні цін збільшена кількість реалізується за більш низькими цінами, що знижує загальну суму товарообороту. І навпаки, при зростанні ціни зменшена кількість проданого товару оцінюється за більш високими цінами. Таким чином, розподіл това­рообороту точніше відповідає розподілу днів торгівлі за старою та новою ці­пами. Тому при зважуванні за кількістю днів торгівлі застосовується середня гармонійна.

Середня ціна за березень

Окремо необхідно зупинитися на обчисленні середніх цін по товарній групі, яка складається з окремих товарів з різними рівнями цін, або по одно­му товару в тому випадку, якщо цей товар поступає споживачу різними ка­налами торгівлі також з різними рівнями цін. В таких випадках середні ціни можуть змінюватися при незмінності конкретних цін, відображаючи зміну структури сукупності. Для прикладу, розрахуємо середньоквартальні ціни на вершкове масло по торговій організації.

Таблиця 24.1.

Сортність	Ціна за 1 т,	Реалізовано, т		Питома вага
вершкового	тис.грн.	(в % до підсумку)
масла
П квартал	Ш квартал	П квартал	Ш квартал
Вищий сорт
несолоне	5,8	500	150	6,25	17,6
Вищий сорт
солене	5,6	400	400	50	47,1
Шоколадне	5,5	350	300	43,75	35,3
Разом:	-	800	850	100	100

Оскільки зважування проводиться за кількістю проданого товару (або за питомою вагою в %, які відображають кількість), то застосовуємо середню арифметичну зважену:

Отже, хоча ціни на масло вершкове не змінювались, однак середня ціна у Ш кварталі зросла під впливом зміни структури реалізації масла.

Показник рівня ціни може розраховуватися як відносна величина, що ві­дображає купівельну спроможність грошового доходу споживачів: відно­шення ціни (індивідуальної чи середньої) товару або товарної групи (Р), а та­кож вартості споживчого кошика (ро) до середнього грошового доходу насе­лення (Д) - всього або окремих соціальних груп в цілому по Україні або окремих регіонах:

Важливим завданням статистики цін є вивчення структури ціни, зв'язку структурних елементів. Якщо у твердих цінах складові елементи її жорстко зафіксовані, то у вільних ринкових цінах структурні елементи формуються під впливом комплексу факторів. Співвідношення між складовими елемен­тами ціни підпорядковуються ринковим закономірностям, залежать від

кон юнктури ринку, зазнаючи одночасно регулюючий вплив держави у ви­гляді податкової політики та адміністративного регулювання рівня цін. Структуру роздрібної ціни можна подати у такому вигляді (рис-24.1.).

Роздрібна ціна

Оптова ціна виробника

Торгова націнка оптової торгівлі

Торгова націнка роздрібної торгівлі

Витрати виробництва

Прибуток

Витрати

Прибуток

Витрати

Прибуток

Рис.24.1. Схема структури роздрібної ціни

Наявність, співвідношення і кількість структурних елементів конкретної ціни залежить від кон'юнктури ринку, виду товару, кількості торгових посе­редників, тощо.

Кількість посередницьких структур формується при реалізації товарів, виробництво яких локалізовано у невеликій кількості пунктів, а сфера спо­живання поширена на всій території держави. В таких випадках в структуру ціни включається не одна торгова націнка-Промислова продукція в основному реалізується за оптовими цінами під­приємств, які забезпечують відповідний рівень прибутку та рентабельності.