Реферат: Страхові послуги в майновому страхуванні

Про середній рівень страхових тарифів, застосовуваних у практиці страхування, можна судити, наприклад, за такими їх значеннями:

- вогонь - 0,08%;

- блискавка - 0,06%; -вибух-0,13%;

- самозапалювання - 0,013%;

- землетрус, виверження вулканів - 0,015%;

- страйки, громадські хвилювання, злочинні дії - 0,03%;

- бурі, урагани - 0,013%;

- повені - 0,0125% і т.д.

При страхуванні майна за повним пакетом страхових ризиків загальний страховий тариф за цим пакетом встановлюється звичайно менше на 30-50% арифметичної суми тарифів за окремими ризиками.

Це забезпечує стимулювання страхувальника до страхового захисту майна за всіма ризиками і більшій доступності такого страхування. Імовірність настання страхових випадків за усім пакетом ризиків за період страхування незначний, тому страховик не має нерозмірних зі страховою премією, що надійшла, збитків.

Для забезпечення гнучкості в обліку конкретних обставин, що впливають на ймовірність настання страхових випадків, при укладанні договору страхування майна страхові тарифи встановлюються в межах мінімального і максимального їх значень. При цьому може передбачатися диференціація тарифів, наприклад, залежно від будівельного матеріалу, з якого зведені стіни будинку, домів або дач; страхової суми; страхувальника - юридичної або фізичної особи та ін.

Таблиця 1.2 - Средні ринкові тарифні нетто-ставки за страхуванням майна юридичних осіб від пожежі за категоріями майна, %

Тарифна нетто-ставка	Внутрішня обробка офісних преміщень	Оргтехніка		Товарно-матеріальні цінності на складах	Товарно-матеріальні цінності в торговельному залі
Мінімальна	0,15		0,35	0,25		0,6
Максимальна	3,0		4,0	4,0		4,0

Вплив деяких інших факторів, що збільшують або зменшують імовірність настання страхових випадків, при укладанні договору страхування майна враховується шляхом застосування до страхових тарифів підвищувальних і понижувальних коефіцієнтів.

Наприклад, при страхуванні від крадіжки товарно-матеріальних цінностей у складі з охороною й сигналізацією застосовується понижувальний коефіцієнт. При страхуванні таких самих товарно-матеріальних цінностей у складі без охорони й сигналізації застосовується підвищувальний коефіцієнт.

1.4 Порядок дій страхувальника й страховика при страховому випадку

Правилами страхування майна, розроблювальними страховиками відповідно до чинного законодавства, звичайно передбачається, які дії зобов'язані зробити страхувальник і страховик при настанні страхового випадку із застрахованим майном.

Страхувальник (вигодоотримувач), зокрема, при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування майна, зобов'язаний:

1) прийняти розумні й доступні міри в сформованих обставинах, спрямовані на зменшення можливих збитків; при цьому страхувальник (його представник) повинен додержуватися вказівок страховика, якщо вони були йому повідомлені;

2) повідомити про настання страхового випадку страховика (його представника) негайно або в строк і способом, зазначеним у договорі страхування ;

3) повідомити про страховий випадок у відповідні органи відповідно до їх компетенції;

4) скласти перелік ушкодженого, знищеного або викраденого майна;

5) зберегти ушкоджене внаслідок страхового випадку майно для безперешкодного огляду, з'ясування причин настання страхового випадку, установлення розміру збитків;

6) одержати в компетентних органах документи, що підтверджують факт, обставини й причини настання страхового випадку, характер і обсяг завданої їм шкоди.

Для одержання страхової виплати страхувальник (вигодоотримувач) повинен подати страховикові заяву на виплату страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком, оригінал страхового поліса, документи компетентних органів, що підтверджують настання страхового випадку, його причину й обставини.

Страховик після одержання від страхувальника (вигодоотримувача) повідомлення про страховий випадок здійснює таке:

• за необхідності дає потрібні вказівки страхувальникові (його представникові) про вживання заходів щодо запобігання збільшення збитку від страхового випадку;

• перевіряє, чи є подія, що відбулася, страховим випадком за строком страхування; часу початку й закінчення плину відповідальності страховика; об'єкту майна й місцем його знаходження під час настання страхового випадку; страховим ризикам, передбаченим договором страхування;

• звичайно протягом трьох днів після одержання повідомлення від страхувальника про страховий випадок страховик повинен почати складати страховий акт (складається фахівцем страхової компанії) або аварійний-сертифікат (складається фахівцем аварійно-комісарської фірми — аварійним комісаром).

Страховий акт і аварійний сертифікат є документами однакового цільового призначення. Вони повинні відповідно до правил страхування складатися протягом 7- 10 днів з моменту початку робіт з них. За необхідності для розслідування страхового випадку й складання страхового акта (аварійного сертифіката) можуть залучатися страховиком незалежні експерти.