Реферат: Строки та судові витрати

До третього виду процесуальних строків - гарантiй здійснення, прокурорського нагляду за додержанням законів при проваджені розслідування - можна віднестистроки повiдомлення прокурорапо виявленому злочину i початку дiзнання i досудового слiдства, направлення йому копiй постанов про порушення кримiнальної справи, прийняття слiдчим справи до свого провадження повiдомлен­ня прокурора про затримання особи.

Такий розподiлвстановленних кримiнально-процесуальним законом строків найбiльш точно вiдображаєїх юридичну природу.

Важливо не тiльки пpавильно, ай швидко розглянути кри­мінальну справу i своєчасновиконати прийняте рiшення.

Одним iз засобiв забезпечення достатньошвидкого судочинстває встановлення процесуальних строків його провадження.

Процесуальний строк у широкому розумiннi - це встановлений час для здiйснення вiдповiдних процесуальних дiй.

Розслiдування починаєтьсятiльки пiсля порушення кримiнальної справи,проте як виняток до порушення кримiнальної справи дозволяється провадження однiєї слідчої дiї-огляду мiсця подiї.

В юридичнiй лiтературi неодноразово обговорювалось питання щодо доцiльностi законодавчого дозволу виконувати до порушення, кримiнальної справи не тiльки огляд мiсця подiї, а й iншi слiдчі дiї накладення арешту на кореспонденцiю та зняття iнформацiї з каналiв зв'язку, освiдування, призначення експертизи тощо. Однак цю проблему взаконодавчому порядку в повному обсязi ще не вирiшено, хоч практика наполягаєнацьому.

У червнi-липнi2001 р.Верховна Рада України вiдповiдно до Програми правової реформи прийняла проекти законів, якими внесено iстотнi змiни та доповнення до КПК Украї­ни. Наприклад, ст. 187 КПК, яка регулює питання накладання арешту на кореспонденцiю i зняття iнформaцiї зканалів зв'язку, було змiнено вiдповiднодопотреб практики.

Kpiм того, КПК доповнено новою нормою (ст. 187'), що визначає процесуальний порядок огляду i виїмки кopeспонденцiї та дослiдження iнформацiї, знятої з кaнaлiв зв'язку. Згiдно з цими новелами тепер зазначенуслiдчу дiю з метою запобiгти злочину може бути застосованодо порушення кримiнальної справи.

Велике значення на початку розслiдування має актприйняття справи до свого провадження.Якщо в aктi порушення кримiнальної справи є рiшеннякомпетентногодержавного органу щодо початку розслiдування, то самеакт прийняття справи до свого провадження є тим документом, що визначає, який самеорган здійснюватиме судове провадження. У бiльшості випадкiв тiльки пiсля прийняття справивiдповiдним органом, до свого провадження і починається розслідування.

2. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення;

В багатьох кpaїнaxcвiту кримiнально-процесуальний закон не завжди детально регламен­тує строки виконання слiдчим, суддею, прокурором кожної процесуальної дії, зазначаючи, що вони повиннi виконуватися в розумнi строки. Таким чином, закон розраховує на високомо­ральнiсть i високу поряднiсть суб'єктiв судочинства, не спонукаєїx до бюрократизму i фор­мальностi. Слiдчий в такому випадку не може пояснювати потерпiлому свою бездiяльнiсть вабсолютно простiй справi тим, що у нього ще є передбачений законом строк, а повинен дiятишвидко, щоб виправдати довiру закону як до розумної i порядної особи.

Кримiнально-процесуальне законодавство України повинно максимально орiєнтувати слiдчих, дiзнавачiв, прокурорiв i суддiв на аналогiчну поведiнку, разом з тим враховувати ментальнiсть нашого народу i бути реальним.

Розглянемо, чи дотримуються в Україні строки, передбаченi КПК, при розслiдуваннii судовому розглядi кримiнальних справ, чи є цi строки «розумними» для забезпечення прав i свобод людини. Вiдповiдно до Закону України вiд 15 грудня 1992 р. «Про статус суддiв» (ст. 6) останнi зобов'язанi при здiйсненнi правосуддя дотримуватися Конституції та законiв України, забезпечувати повний, всебiчний та обєктивний розгляд судових справ з дотриманням вста­новлених законом cтpoків. На необхiднiсть своєчасного та якiсного розгляду судових справзвернув увагу суддiв Пленум Верховного Суду України вiд 1 квiтня 1994 р. № 3 «Про строкирозгляду судами України кримiнальних i цивiльних справ». У п. 1 постанови пiдкреслено, щонавмисне порущення процесуального закону чи несумлiннiсть, якi спричинили несвоєчаснийрозгляд i тяганину при розглядi справ та iстотно обмежили права iзаконнi iнтереси громадян, слiд розглядати з урахуванням конкретних обставин як неналежне виконання професiйних обов'язкiв суддi ( 3; пункт 1 ).

Як передбачає ст. 2 КПК,. завданням кримiнального судочинства єшвидке i повне розкриття злочинiв, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до вiдповiдальностi i жоден невинний не був покараний.

Кримiнально-процесуальним законодавством регламентуються строки розгляду заяв i повiдомлень про злочини, провадження дiзнання, розслiдування справ, тримання обвинуваче­ного пiд вартою, вiддання його до суду, призначення справи до розгляду, ознайомлення зпротоколом судового засiдання, призначення cправ до розглядув в касацiйнiй iнстанцiї та проведення ряду iнших дiй. Зокрема, вiдповiдно до вимог ст. 97 КПК прокурор, слiдчий, органдiзнання або суддя зобов'язанi приймати заяви і повiдомлення про вчиненi або пiдготовлюванi злочини i не пiзнiше триденного строку винести вiдповiдне рiшення. Коли необхiдно перевiрити заяву або повiдомлення про злочин до порушення справи, така перевiрка здiйснюється про­курором, слiдчим або органом дiзнання в строк не бiльше десяти днiв шляхом вiдiбранняпояснень вiд окремих громадян чи посадових осiб або витребування необхiдних документiв.

На перший погляд три тадесять днiв достатнi для розв'язання питань, пов'язаних з порушенням кримiнальної справи. Але це тiльки на перший погляд. Даний закон не враховує реалiй життя. В багатьох випадках заяви про злочини, особливо господарчi, фiнансовi, вима­гають грунтовних ревiзiй, аналiзу господарчої дiяльностi. Для їx проведення потрiбнi мiсяцi. Iнодi документи, необхiднi для розв'язання питання про пiдставнiсть чи безпiдставнiсть заяви про злочин, потрiбно витребувати з iнших peгіонів, iнших країн. Все це вимагає часу i терпiння, розумного пiдxоду.

Згiдно iз ст. 108 КПК усправi про злочин, що не є тяжким, дiзнання провадиться у строк не бiльше десяти днiв, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. При чому цей строк є остаточним i не може бути продовженим. У вказаний часоргани дiзнання зобов'язанi вжити необхiдних оперативно-розшукових заходiв з метою виявлення всix ознак злочину i вcix осiб, що його вчинили; до виявлення cвідків i потерпiлихосiб, причетних до вчинення злочину, встановлення мiсць зберiгання предметiв i документiв, важливих для слід­ ства i суду, вправi затримати пiдозрюваного у вчиненнi злочину, провести його допит, а оскiлькипiдозрюваний має право на захисника, то забезпечити виконання закону в цiй частинi. Узв'язку з тим, що строки для розгляду заяв i повiдомлень прозлочини та проведення дiзнаннядуже стислi, на практицi вони нерiдко порушуються. Бiльш того, iнодi затримуються особи,непричетнi до вчинення злочину, помiщаються в iзолятори тимчасового тримання, а, отже, незаконно позбавляються волi. Всупереч вимогам ст. 106 КПК протоколи про затримання таких осiб не завжди складаються. Все це призводить до порушення прав i свобод людини i громадянина.

3гiдно з ч. 1 ст. 120 КПК досудове слiдство у кримiнальних справах повинно бутизакiнчено протягом двох мiсяцiв. У цей строк включаєтъся час з моменту порушеннякримiналъної справи до направлення її прокурору з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходiв медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справi.

Строки, встановленi КПК обчислюються годинами, добами (днями) i мiсяцями. При обчисленнi строкiв не беруться до уваги, той день, i та година, вiд яких почи­наєтъся строк. При обчисленнi строку добами, строк закi­нчуєтъся о 24 годинi останньої доби. Якщо вiдповiдну дію належить провести в органах дiзнання, досудового слiдства або в судi, то строк закiнчується увстановлений час закiн­чення робочого дня в цих установах.

При обчисленнi стpокiв мiсяцями строк закiнчуєтьсяу вiдповiдне число останнього мiсяця.

Переважна бiльшiсть встановлениху кримiнально-процесуальномузаконі строкiв обчислюєтьсядобами, особливо на стадіяхпорyшення кримінальної справи та досудового слiдства. Наприклад, при порyшеннi кримiналъної справи орган дiзнання i слiдчий зобов' язaний не пiзнiше доби направити прокуроровi копiю постанови про порушення кримiнальної справи та прийняття її до свого провадженняабо про відмову в порyшеннітакої справи (п. 2 ст. 100 КПК).

У деяких випадках закон встановлюєнегайний iпогодинний строк для вчинення певнoї процесуалъної дiї. Такий строк, наприклад, встановлений для розшуку обвинуваченої особи, яку розшукували i щодо якої обрано як запобiжний захiд тримання пiд вартою. При затриманнiтакого обвинуваченогo орган розшуку негайно доповiдає про це прокуроровi за мiсцемзатримання. Прокурор зобов'заний в таких випадках протягом двадцяти чотиръох гoдин перевiрити чи дiйсно затриманий є тiєю особою, яка розшукується, i, впевнившись у наявностi законнихпiдстав для apeштy, дає санкцiю на вiдправлення заареш­тованого етапом до мiсця провадження слiдства (ч. 3 ст. 139 КПК). В такому самому порядку проводиться допит пiдозрюваного, якщо до ньогo було обрано запобiжнпий захiд у виглядi взяття пiд варту, а при неможливостi негайного допиту - не пiзнiше двадцяти чотирьох годин пiсля затримання (ч. 2 ст. 107 КПК).

Стаття 89 КПК, яка встановлює взагалi порядок обчисленнястроків при провадженнi по кримiнальнiй справi,мiстить вказiвку щодо обчислення cтpoків, закiнченняяких припадаєна неробочий день - останнiм днем строку вважається наступний робочий день. Якщо закiнченнястроку, який обчислюється мiсяцями, припадає на тоймiсяць, який не має вiдповiдногo числа, то строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.

Необхiдно додати, що строк не вважається пропущеним якщо скаргу або iнший документ здано до закiнчен­ня строку напошту, а для ociб, що тримаються пiд вартою, якщо скаргу або iнший документ здано aдміністрацiї мiсця досудового ув'язнення.

У кримiнально-процесуальних нормах, якi встановлюютъстрок для виконання певної дiї, часто вказується певниймомент, який необхiдно враховувати при обчисленні cтpoкiв. Наприклад, якщо проводити допит обвинуваченого негайно немає можливостi, то вiн повинен бути допитаний не пізнiше доби пiсля пред'явлення йому обвииувачення (ч. 1 ст. 143 КПК). При застосуваннi запобiжного заходу до пiдозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене непiзніше десяти дiб з моменту застосування запобiжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'яв­лено запобiжнийзахiд скасовується (ч. 4 ст. 148 КПК).

Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пiзнiше двox днів з моменту винесення слiдчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого i в будь-якому разi не пiзнiше дня явки обвинуваченого або його приводу(ст. 133 КПК).

Визначення в подiбних випадках моменту для обчис­лення строку обмежує та не усуває дiю загального поряд­ку, обчислення строкiв.Навпаки, цей момент є необхiдним похiдним положенням для правильного обчислення даного конкретного строку, оскiльки він дає можливiсть чітко й точно визначити час чи добу, з якої необхiдно обчислювати строк.

Наприклад, при обчисленнi строку допиту пiдозрюваного не враховується той час, пiд час якого проведено за­тримання, при обчисленнi строку пред'явлення обвинувачення враховуються ті доби, пiд час яких винесено поста­нову щодо притягнення як обвинуваченого тощо. В першому випадку обчислення строку починається з поточногочасу, в другому - з наступної доби.