Реферат: Суб’єктивні суміжні права

5)будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

6)ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників для розповсюдження їх серед публіки.[1]

Організацією мовлення є юридична особа - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення. Відповідно, організацією ефірного мовлення визнається телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерного проміння, гама-промін супутників), а організацією кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).Важливим аспектом реалізації виконавцями своїх прав є передумова додержання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб’єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм мають додержуватися прав суб’єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні додержуватися прав суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).[2] Організації мовлення, до яких належать телерадіоорганізації, мають виключні права щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач, сповіщення в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.

Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери Р у колі - (р), імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми). Прикладом може бути напис на компактному диску, (р) Веселі чоловічки 2002.

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

РОЗДІЛ 2

Захист суміжних прав

Особи, які мають суміжні права, можуть вимагати:

1. відновлення положення, що існувало до порушення прав, і припинення дій, що порушують суміжні права або створюють загрозу його порушення;

2. визнання суміжних прав;

3. відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;

4. стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення суміжних прав, замість відшкодування збитків;

5. виплати компенсації в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавством України, що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

6. вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов'язаних із захистом суміжних прав.

Зазначені в пунктах 3-5 заходи вживаються за вибором особи, що має суміжні права.

У разі відмови порушника виконати рішення суду про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, на нього може бути накладений штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача.

Суд, визначаючи розмір заподіяних позивачу збитків, зобов'язаний врахувати характер порушення, майнову і моральну шкоду, а також можливий доход, який могла б одержати особа, що має суміжні права, при правомірному використанні об'єкта цих прав.

До обсягу збитків повинні включатися витрати на ведення судового процесу, в тому числі виплата гонорару адвокатові. Розмір компенсації визначається судом з урахуванням характеру і суспільного значення порушення. Контрафактні примірники твору або фонограми, матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом можуть бути конфісковані. Проте контрафактні примірники творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його прохання. Не затребувані позивачем контрафактні примірники твору чи фонограми, а також матеріали і обладнання, що використовувалось для їх відтворення, за рішенням суду підлягає знищенню.

Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники творів чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

Своєрідною формою захисту суміжних прав є управління майновими правами суб'єктів суміжних прав на колективній основі. У Законі проголошено, що з метою забезпечення майнових прав авторів та їх правонаступників, суб'єктів суміжних прав створюються спеціальні організації з правами юридичної особи. Такі організації діють на основі законодавства про об'єднання громадян у межах повноважень, що добровільно передаються їм суб'єктами авторського права і суміжних прав. Зазначені організації можуть створюватись окремо для управління різними правами в інтересах різних суб'єктів авторського права чи суміжних прав. Може бути створена одна організація для управління одночасно авторськими і суміжними правами.

За письмовими договорами суб'єкти суміжних прав добровільно передають повноваження на управління майновими правами на колективній основі зазначеним організаціям. На основі повноважень, переданих суб'єктами авторського права і суміжних прав, організація видає ліцензії користувачам на відповідні способи використання творів та об'єктів суміжних прав. Такі ліцензії надаються зазначеними організаціями від імені суб'єктів авторського права і суміжних прав як тих, що передали свої права, так і тих, які не передали свої повноваження організації, що управляє майновими правами на колективній основі. Зазначені організації мають право вимагати від користувачів творів і об'єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні дані про використання творів і об'єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди. У свою чергу користувачі творів і об'єктів суміжних прав зобов'язані надавати суб'єктам авторських і суміжних прав, їх представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконання, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки.

Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав після спливу трьох років з дня надходження їх на рахунок організації.

ВИСНОВКИ

Iнститут сумiжних прав та iнститут авторського права складають одну пiдгалузь цивiльного права "авторське право i сумiжнi права".

Виконання за своєю природою (вони є результатом творчої дiяльностi) мають визнаватися об'єктами авторського права як твори виконавчого мистецтва. Авторське право вiдповiдає цiлям охорони виконань, лiквiдує прогалини в регулюваннi та забезпечує бiльш ефективну охорону прав виконавцiв. Сумiжнi права носять економiчний характер i покликанi забезпечити лише майновий, комерцiйний iнтерес суб'єкта.

Правомочностi, що здійснюються суб'єктами сумiжних прав по відношенню до вторинних об'єктів, класифікуються на первинні виключні та похідні. Похiднi виникають у результатi надання їх авторами творiв, що були використанi при створеннi вторинних об'єктiв сумiжних прав. Змiст їх полягає в можливостi виробникiв фонограм та органiзацiй мовлення здiйснювати використання фонограм i програм мовлення шляхом фiксацiї на матерiальний носiй, вiдтворення, розповсюдження, iмпорту, сповiщення в ефiр i по проводах. Первиннi виключнi права виникають у суб'єкта сумiжних прав у силу вказiвки Закону з моменту правомiрного створення вторинного об'єкта. Це - права дозволяти чи забороняти третiм особам використовувати об'єкт сумiжних прав зазначеними способами. Саме ця група правомочностей є виключними сумiжними правами.

Виключнi сумiжнi права не поширюються на змiст вторинних об'єктiв сумiжних прав (авторськi твори), тому використання таких об'єктiв третiми особами потребує дозволу авторiв та осiб, що мають сумiжнi права.

Обсяг виключних сумiжних прав у створювачiв самостiйних об'єктiв сумiжних прав включає не тiльки право дозволяти чи забороняти використання, але й виключне право здiйснювати використання.