Вступ.......................................................................................................... 3

1. Сутність і основні напрямки прискорення НТП.................................. 4

2. Прогресивні хіміко-технологічні процеси.......................................... 10

3. Прогресивні види технологій.............................................................. 13

Висновок.................................................................................................. 16

Список використаної літератури............................................................ 17

Вступ

Україна дедалі більше відчуває на собі прояви процесів глобалізації, хід яких засвідчує безповоротність становлення багатовимірної, поліцивілізаційної структурно-функціональної системи. Зростає її залежність від загальносвітового економічного стану, а її становище в світі визначається рівнем синхронізації з інтеграційними процесами в економічній, технологічній, культурній та політичній сферах. Наша держава не зможе вибороти належне місце у світі, доки не зміцниться зсередини. Водночас спостерігаються ознаки гальмування технологічного розвитку країни, що опосередковано призводить до обмеження ресурсів, які можуть бути спрямовані на захист національних інтересів.

В умовах ринкових відносин роль технологічного розвитку зростає, тому що своєчасна зміна технологій відповідно до вимог ринку забезпечує конкурентноздатність фірми, її процвітання. Особливістю сучасного розвитку технологій є перехід до цілісних технолого-економічних систем високої ефективності, що охоплює виробничий процес від першої до останньої операції й оснащеним прогресивними технічними засобами. Рівень технологій будь-якого виробництва впливає на його економічні показники, тому необхідно достатнє знання сучасних технологічних процесів.

Основна мета даної роботи дослідити проблема розвитку базових технологій основних промислових галузей України.

1. Сутність і основні напрямки прискорення НТП

Науково-технічний прогрес, визнаний в усьому світі як найважливіший фактор економічного розвитку, усе частіше й у західній, і у вітчизняній літературі пов'язується з поняттям інноваційного процесу. Це, як справедливо відзначив американський економіст Джеймс Брайт, єдиний у своєму роді процес, що поєднує наук, техніку, економіку, підприємництво і управління. Він складається в одержанні нововведення і простирається від зародження ідеї до її комерційної реалізації, охоплюючи в такий спосіб весь комплекс відносин: виробництва, продажу, споживання. У цих обставинах інновація споконвічно націлена на практичний комерційний результат. Сама ідея, що дає поштовх, має меркантильний зміст: це вже не результат "чистої науки", отриманий університетським вченим у вільному, нічим не обмеженому творчому пошуку. У практичній спрямованості інноваційної ідеї і складається її притягальна сила для компаній. Інновація скоріше економічний і соціальний, ніж технічний термін, що визначається в термінах попиту та пропозиції - як зміни в цінності і задоволеності, одержуваних споживачем з використовуваних їм ресурсів (чи нововведення в їхньому використанні). Головна задача суспільства й особливо економіки бачиться в одержанні чогось іншого, відмінного від попереднього, а не в поліпшенні вже існуючого, що лежить в основі інноваційного процесу на систематичній основі. Систематична інновація, тому, складається в цілеспрямованому, організованому пошуку змін і в систематичному аналізі тих можливостей, що ці зміни можуть дати для економічних чи соціальних нововведень. Мало існує технічних інновацій, що зможуть суперничати по впливі з такими винаходами, як, наприклад, продаж товарів на виплату, що буквально перетворив усю сферу торгівлі. Інноваційний процес у більшому ступені, чим інші елементи НТП, пов'язаний з товарно-грошовими відносинами, які опосередковують всі стадії його реалізації. Ця обставина цілком переконлива виявляється в умовах регульованої ринкової економіки. Основна маса інноваційних процесів реалізується приватними компаніями різного рівня і масштабу, і такі процеси виступають не як самостійна мета, а як засіб кращого рішення виробничих і комерційних задач компанії, що домагається високої прибутковості. Економічний ріст - здатність робити більший обсяг продукції, що являє собою результат збільшення пропозиції ресурсів і науково-технічного прогресу.

Науково-технічний прогрес - процес удосконалювання засобів праці, що є вихідною основою розвитку продуктивних сил суспільства. НТП виступає в двох формах: еволюційній і революційній. Еволюційна форма припускає поступовий розвиток, а революційна - якісний стрибок, перехід до нового типу засобів праці, що ґрунтується на нових відкриттях науки. Революційна форма НТП - це науково-технічна революція (НТР), що обумовлена суспільними потребами і рівнем розвитку продуктивних сил великого машинного виробництва.

Один з різновидів етапів, що змінюються, НТР - технологічна революція - це стрибок у розвитку технології переробки і перетворення інформації, енергії і речовини, що базується на освоєнні нових структурних рівнів організації матерії, форм її руху. Серед базових технологій виділяються: механічна, фізична, хімічна, біологічна. Історія технологій розглядається з позиції удосконалювання механічної технології і її послідовної заміни іншими видами технологій. У ході наукового прогресу підсилюється взаємозв'язок наукового, технічного і технологічного процесів.

На різних етапах розвитку суспільства з різноманіття напрямків науково-технічного прогресу виділяються пріоритетні, котрі відрізняються більш високими темпами розвитку, більшою концентрацією кадрів, матеріальних ресурсів і мають велику соціальну значимість розроблювальних проблем.

Пріоритетні напрямки можуть бути національними (окремих країн), регіональними (міжнародних об'єднань і організацій) і глобальними. Вони обумовлюються типом організації суспільства і його економічних відносин.

Пріоритетні напрямки НТП - особливість стратегії науково-технічного розвитку передових у науковому й економічному відносини країнах. Прискорений розвиток пріоритетних напрямків - інтенсивність економіки і досягнення найвищого рівня науково-технічного розвитку на сучасному етапі:

1. електронізація народного господарства;

2. комплексна автоматизація;

3. атомна енергетика;

4. нові матеріали і технологія їхнього виробництва й обробки;

5. біотехнологія.

Електронізація народного господарства дозволяє забезпечити усі сфери виробництва передовими засобами обчислювальної техніки, у результаті чого підвищується продуктивність праці, економія ресурсів, матеріалів і енергії, прискорення науково-технічного прогресу в народному господарстві, скорочення термінів наукових досліджень, якісна перебудова невиробничої сфери.

Реалізація цих і інших задач по даному пріоритетному напрямку НТП дозволяє значно збільшити темпи росту національного доходу, знизити матеріалоємність і енергоємність продукції, скоротити терміни розробки і реалізацію наукових програм і технічних проектів, підвищити якість продукції і знизити виробничі витрати.

Широкомасштабна комплексна автоматизація галузей народного господарства включає:

1. Застосування швидко перестроюваних і гнучких виробничих систем різного призначення, а також організацію цілком автоматизованих цехів і заводів. Найбільш актуальне впровадження гнучких виробничих систем при автоматизації багатономенклатурного виробництва, на яке приходиться основна частина загального обсягу виробництва у всіляких галузях промисловості. Застосування гнучких виробничих систем у народному господарстві значно підвищить ефективність виробництва, дозволить скоротити терміни і витрати при освоєнні нових видів виробів, підвищить продуктивність праці, скоротиться чисельність працюючих, покращаться умови праці. Швидкоперестроювані системи в даний час створюються і на базі роторних ліній за рахунок переходу до роторно-конвеєрних ліній. Роторна лінія являє собою автоматичний пристрій, дія якого заснована на спільному русі по окружності інструмента й оброблюваного предмета. Роторний принцип обробки універсальний, при цьому забезпечуються надійність роботи, точність і висока продуктивність.

2. Застосування систем автоматизованого проектування (САПР) і технологічної підготовки виробництва (АСУ ТПП), автоматизації і прискорення досліджень і експериментів (АСНІ), автоматизованих систем управління виробництвом (АСУВ) і управління технологічними процесами (АСУ ТП), інтегрованих систем управління (ІАСУ). Упровадження таких систем дозволило скоротити витрати на проектування і виготовлення деталей, підвищити якість планування, обліку, контролю й організації виробництва, скоротити терміни його технологічної підготовки. Сполучення гнучких виробничих систем із системами машинної науково-технічної й організаційної підготовки виробництва дозволить створювати гнучкі автоматизовані виробництва.

3. Застосування промислових роботів і маніпуляторів у галузях народного господарства. Сучасні роботи мають можливість переміщення у всіляких напрямках, чому сприяє убудований у його численні вузли інформаційно-обчислювальний комплекс. Здійснення даного пріоритетного напрямку приведе до підвищення продуктивності праці в базових галузях народного господарства, надійності, якості і конкурентноздатності продукції, що випускається, істотно підніме загальний технологічний рівень і ефективність виробництва, різко скоротить ручна і малокваліфікована праця.

Головна мета прискореного розвитку атомної енергетики - глибока якісна перебудова енергетичних господарств, підвищення ефективності і надійності електропостачання, скорочення використання органічного палива, охорона навколишнього середовища і раціональне використання енергії. Досягнення поставленої мети пов'язано з вирішенням наступних проблем:

1. Створення нових, ефективних методів і засобів обробки, транспортування і поховання радіоактивних відходів, використання природного урану.

2. Удосконалювання і подальше спорудження атомних електростанцій з реакторами водоводяного типу з підвищеною техніко-економічною ефективністю, високим ступенем стандартизації й уніфікації устаткування і якісно новими високонадійними системами управління, контролю й автоматизації технологічних процесів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--