Реферат: Судові та інші правоохоронні органи як навчальна дисципліна предмет та система Основні поняття

4. Реалізація правоохоронної діяльності покладається на спеціально уповноважені органи, які, для виконання правоохоронних функцій, держава наділяє коштами та матеріальними ресурсами.

ІІІ. Питання визначення поняття “правоохоронні органи ” є дискусійним в юридичній літературі. Одні науковці вважають, що цим поняттям охоплюються всі державні органи хоча б у деякій мірі наділені правоохоронними функціями. Інші пропонують розглядати це питання у широкому( всі державні органи, які наділені певними повноваженнями в галузі контролю за додержанням законності і правопорядку) і вузькому (державні органи, які спеціально створені для забезпечення законності і правопорядку, боротьби зі злочинністю, здійснюють таку діяльність у встановлених законом формах і яким надано повноваження застосовувати передбачені законом заходи примусу) розумінні.

До правоохоронних органів традиційно відносять органи прокуратури та міліції. Аналіз чинного законодавства показує, що у відповідних законах, де мова йде про статус відповідних органів прямо названі правоохоронними лише три, а саме СБУ( Закон України “Про Службу безпеки України”,ст.1), Управління державної охорони України (ст.11 ЗУ” Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб”) та Військова служба правопорядку( ст.1 ЗУ Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України).

Дещо інший підхід щодо визначення правоохоронних органів застосовано у Законі України “ Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів” В ст.1 цього Закону прямо зазначено, що це органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють право застосовні та правоохоронні функції.

Цей перелік суперечить нормам інших законів України( згадати яким саме), а також має деякі внутрішні суперечності.

Зрозуміло також, що органи державної виконавчої служби, судової експертизи, нотаріату, адвокатури, які підпорядковані Мін’юсту, як і саме Міністерство, не мають повноважень щодо виконання правоохоронних функцій. Проте з іншого боку, діяльність Міністерства юстиції І адвокатури безпосередньо пов’язана з діяльністю правоохоронних органів.

та юридичних осіб, законності та правопорядку шляхом застосування примусових з

2 . Правоохоронні функції

Правоохоронні функції – це основні напрями впливу на будь-які випадки порушення прав та законних інтересів фізичних заходів в установленій законом формі.

Правоохоронні функції поділяють на :

- головні

- другорядні та допоміжні.

Головні безпосередньо пов’язані з боротьбою зі злочинністю. До них належать:

1. профілактична ( тобто попередження правопорушень, які тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність);

2. захисна (захист життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб);

3. охоронна (охорона громадської безпеки, громадського порядку, власності);

4. оперативно-розшукова;

5. розслідування злочинів;

6. судового розгляду справ;

7. розгляду справ про адміністративні правопорушення

8. виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів.

До другорядних та допоміжних функцій належать:

1. контрольна (наглядова);

2. дозвільна;

3. правороз’яснювальна;

4. аналітична та/або методична;

5. інформаційна;

6. нормотворча ( з правом видання актів міжвідомчого характеру);

7. координаційна.