Реферат: Сульфаніламідні засоби

Сульфаніламідні препарати стали широко використовуватися з 1935р. Вони відкрили новий етап в лікуванні багатьох інфекційних захворювань, успішно використовуються і в останні десятиріччя, не дивлячись на наявність антибіотиків. При застосуванні антибіотиків часто спостерігається розвиток резистентності бактерій до них та ін. З цим пов’язана необхідність розширення знань про сульфаніламідні препарати.

Сульфаніламіди мають широкий спектр антимікробної дії, відносно рідко розвивається вторинна інфекція.

Значення сульфаніламідних засобів збільшилась в медичній практиці в зв’язку з використанням сульфаніламідів тривалої дії, комбінованих препаратів їх із саліциловою кислотою, триметоприлом (бісептол), що забезпечує антимікробний ефект подібний до дії антибіотиків.

1.3 Постановка навчальної мети 1 Знати механізм дії, спектр дії, класифікацію, фармакотерапію і побічну дію сульфаніламідів. Вміти дати рекомендацію щодо застосування сульфаніламідних препаратів.

2. Головний етап лекції.

№ п/п	Порядок дій	Час хвилин	Ступінь викладан-ня	Рівень засвоєння	Перелік методів та засобів активізації студентів	Перелік наочного приладдя
2.1	Викладання матеріалу згідно плану	50	Запитання поміж предметним зв’язкам з:
2.2	Історія відкриття сульфаніламідів	- фармацевтичною і органічною хімією. Історія відкриття сульфаніламідів.	Таблиці: - Механізм дії сульфаніламідів. -
2.3	Механізм дії сульфаніламідів	Який лікарський засіб був родоначальником всіх сульфаніламідів. Механізм дії.	Будова сульфаніламідів.
2.4	Спектр дії	- мікробіологією. Види патогенних мікроорганізмів.	Аннотації на лікарські засоби
2.5	Класифікація лікарських засобів	- ТЛФ. Що являє собою сульфацил-натрій. Які лікарські форми готують?
2.6	Комбіновані препарати	- ОЕФ. Правила відпуску сульфаніламідів.
2.7	Покази до застосування і побічна дія
2.2	Самостійна робота	10+10
2.3	Підведення підсумку заняття	3
2.4	Домашнє завдання	2

ПЛАН

1. Історія відкриття сульфаніламідів

2. Сульфаніламідні засоби:

а) механізм дії;

б) спектр дії;

в) класифікація;

г) комбіновані препарати;

д) покази до застосування;

е) побічна дія.

Одним з найбільших досягнень медичної науки ХХ ст. є хіміотерапія, яка відкрила можливість для лікування інфекційних хвороб за допомогою хімічних засобів. І основоположником хіміотерапії є П.Ерліх

Новий етап у розвитку хіміотерапії був пов’язаний з пошуком речовин, ефективних проти кокової флори мікробів, що спричиняють такі захворювання, як ангіна, сепсис, менінгіт, пневмонія тощо. І такими речовинами були сульфаніламіди.

Відкриття сульфаніламідних засобів було випадковим і пов’язаним з текстильною промисловістю, коли в пошуках барвників у 1908 р. студент випускник Віденського університету Гельмо синтезував n-амінобензолсульфаніламід, названий згодом білим стрептоцидом.

У 1932 р. німецький хімік Дамагк дослідив протимікробні властивості одержаного пронтолізу (азобарвника).

Висока активність сульфаніламідних засобів викликала великий інтерес до цих сполук вчених багатьох країн світу – хіміків, біохіміків, мікробіологів.

Так, російськими хіміками В.Ю.Магідсоном і М.В.Рубцовим був одержаний червоний стрептоцид, близький по хімічній структурі до пронтозилу. Але пронтозил і червоний стрептоцид розщеплюється в організмі до сульфаніламіду і другої токсичної речовини 1,2,4 – триамінбензолу.

H₂ N - -N = N - -SO₂ NH₂

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--