Реферат: Світогляд сучасного юнака
6. Релігія
7. Секс
8. Одяг
82,6
81,2
80,4
77,6
74,4
74,0
69,4
64,5
75,6
74,6
73,0
69,2
66,8
65,5
62,4
53
Факти свідчать про те, що підлітки у більшості своєї все ще управляємі ще своїми батьками та поділяють їх цінності. Таким чином поширений погляд, що відчуженість від батьків – атрибут юності, не більш ніж міф.
Але очевидно й те що деякі підлітки дійсно можуть не бути згодними з батьками з приводу найбільш важливих життєвих цінностей – особливо з початку дорослішання. Але відношення до думки батьків в більшості залежить від того який образ життя веде підліток, якщо він веде “активний” образ життя, то більшість його поглядів буде розбігатися з поглядами батьків. Але усі ці розбіжності ні яким чином не сказується на відношенні дітей до батьків, та на їх почуттях.
Відповідальність та безвідповідальність
Дуже часто трапляється таке, що підлітків звинувачують у безвідповідальності та лінощах. Можна привести безліч скаржень батьків на своїх дітей, одна мати так зображає своїх двох синів:
“Вони обидва залишили коледж, тепер живуть дома і ніде не працюють. Завжди вечорами десь вештаються, вдень сплять та сидять вдома, дивляться все підряд по телевізору. Але саме прикре те, що вони ніде не працюють і не приносять додому ні цента. Я повністю утримую їх, а вони не допомагають мені навіть в роботі по дому ”.
Приведеними прикладами можна співставити історію одного сімнадцяти річного іспанського юнака. Його матері потрібні були гроші, тому він почав працювати, але й навчання він не хотів залишати. В школі у нього 7 уроків з 7:45 до 2:30 по обіді, а на роботі він повинен бути в 3:00, так що він не встигає навіть й пообідати. Діставшись додому десь приблизно о 9 годині, він вже занадто втомився щоб виконувати домашню роботу. А на наступний день він йде до школи з неспокійною душею.
Як показали дослідження, більшість юнаків ненавидять допомагати батькам по дому, але залюбки працюють за його межами. Більшість людей молодого віку, щоб уникнути неприємної праці, влаштовуються на роботу. За статистикою кожен третій – четвертий учень старших класів працює і кількість працюючих учнів постійно зростає. Але, як не прикро, це не стосується України, де молодь, якщо і працює то тільки влітку. Справа у тому, що батьки не звикли навчати дітей бути самостійними.
Однак є такі підлітки, що присвячують роботі занадто багато часу, а на навчання часу не залишається. В наші дні вже стає нормою що деякі шістнадцятирічний підліток заробляє в місяць понад 150 доларів, й тратить їх на аудіо касети, компакт диски, одяг, й навіть на автомобіль. Але ці розтрати навряд чи готовить їх до дорослого життя.
Дослідженнями які були проведенні серед учнів, які підробляють десь. Їх результати були вражаючі. Учні які працюють більш ніж 20 годин на тиждень, успіхи в школі в них знижуються, збільшується кількість правопорушень й вживання наркотиків, як і незалежність по відношенню до батьків. Робота учнів як правило знижує бажання до навчання. А тим самим й до зниження відміток. Також підтвердилось те що робота підлітків часто доводить до відхилень в їх шкільних справах. Але дослідники затрудняються відповісти, добре це, чи ні. Але зрозуміло те що підлітки які одночасно і навчаються і працюють дуже часто втомлені, вони не висипаються, неправильне харчування, відсутність часу для відпочинку та занять, починають палити, вживати алкоголь, наркотики, здійснювати правопорушення, сваритися з батьками. Також стало відомо, що по мірі того як підвищується напруженість на роботі, знижується задоволення підлітка своїм життям і відпочинком, а також самооцінка.
Слід відмітити, що в тих випадках, коли робочий час обмежений, їх трудова діяльність оказує на них сприятливий вплив. Юнаки та дівчата, працюючі строго обмежений час, рідко впадають в залежність від наркотиків і мають проблеми у школі ріже.
Розлад у сім`ї
Багато стресів у підлітків пов`язані не з суспільними, а з внутрішньо сімейними відносинами. На сучасному етапі в світі дуже велике число розлучень. Близько половини браків терплять крах, у двох третинах до сімейних чвар притягують і дітей. Високий рівень розлучень, народження позашлюбних дітей, усі ці факти зводяться до того, що значна частина дітей народжених у 80-ті будуть жити з одним з батьків. Як приклад це означає, що дитина не буде отримувати підтримку від свого батька. А також у дитини може виникнути проблема, пов`язана з повторним одруженням батька чи матері, ужитися з мачухою чи з вітчимом.
Розлучення батьків дитина не завжди сприймає однаково. Деякі діти можуть відчувати свою у тому вину, інші навпаки з полегшенням це сприймають, так як в деяких випадках дитині краще перетерпіти розлучення батьків, ніж кожнодененні чвари. Деякі діти дуже бояться фізичної розправи, соромляться цих домашніх сварок, так що коли у сім`ї діло доходить до розлучення, їм нічого не залишається робити, як радуватись цьому. Таким чином ми можемо стверджувати, що розлучення батьків не завжди трагічно сприймаються дітьми.
Сумарна взаємодія розлучення залежить від його умов і подій як до так і після нього. Коли батьки розлучаються мирно, коли в сім`ї до і після розлучення немає явної боротьби між батьками, коли дитина може вільно спілкуватись з отцем чи матір`ю, тоді негативні наслідки зводяться до мінімуму.
Засоби масової інформації
Відповідальність за те що нинішнє покоління росте такими готовими споживачами, в більшості своєї лежить на засобах масової інформації. Сьогоднішні діти, як ніколи раніше, ростуть в атмосфері пресингу реклами, яка агітує купити то одеколон, то якийсь продукт харчування.
Згідно з соціологічними опитуваннями американців, 99 відсотків населення мають радіоприймачі і телевізори; 77% - відеомагнітофони. Підлітки можуть зараз безперешкодно покупати чи брати на прокат відеокасети з елементами насилля чи порнографії. Але якщо подумати, то час проведений перед екраном краще було би використати на більш важливі речі, такі наприклад як навчання тощо.
Але з іншого боку – підлітки завдяки телевізору дізнаються о міжнародних новинах: бачать голодуючих, терористичні акти, війни і сильні землетруси. Сьогоденна молодь не тільки чує про вбивства, у вечірніх новинах вони це бачать власними очима, і ця інформація впливає не тільки на почуття, а й на розум. Такі телевізійні передачі не тільки пізнавальні, але інколи примушують підлітків корінним образом перейти від слів до діла.
Як наслідок, деякі підлітки скептично відносяться до того, що їм кажуть. Вони гублять наївність й починають вірити в те, що бачать власними очима, а не в то, що їм розказують. Вони навчаються розпізнавати фальшиві обіцянки, відливати пусті слова від реальних дій, помічати лицемірство, ханжество й не путати їх з правдою й істинним бажанням допомогти.
Висновок.
Існує багато стереотипів, в котрих підлітки сприймаються як єдине ціле. Но підлітки – як і люди різного віку – відрізняються один від одного. Вивчати підлітків – це означає відмічати контрасти, ріст, зміни.
Вивчення сучасних цінностей підлітків виявляє контрастну картину. Деякі дані вказують на те що більшість підлітків в першу чергу орієнтуються на матеріальні цінності, не турбуючи себе питаннями про сенс життя. Однак у інших працях було установлено, що підлітки інтересуються релігією, життям своєї родини, небайдужі до життя інших людей. Дослідження показали, що не всі підлітки мають однакові цінності.
Політична активність молоді пійшла на спад, оскільки все менше число молоді хоче якимось чином вирішувати глобальні проблеми. Підлітки визнають їх серйозність, но відчувають що вони не зможуть що не будь змінити. Помітне також ріст цинізму і недовіри до інших людей.
Підлітки, як група, в масі своєї не востають проти батьків та їх цінностей. Більшість юнаків та дівчат з повагою відносяться к батькам і практично цілком переймають їх ціннісну орієнтацію. Деякі підлітки цинічні і підозрілі по відношенню до інших, але в своє майбутнє дивляться з оптимізмом.
Навколишня соціальна обстановка (урбанізація, технологічні і соціальні зміни, ріст меркантильності бідності, засоби масової інформації, соціальне і емоціональне напруження, стреси з приводу різних життєвих подій) оказують великий вплив на підлітка.
Підлітків часто звинувачують в безвідповідальності та ліні. Дійсно, вони без особливої радості відносяться до пропонувань помочі в роботі по дому, на тим самим три четверті з ніх підробляють у вільний час на протязі всього навчального року. Багато з них працюють по 15-20 годин на тиждень в доповнення к повної шкільної зайнятості. Однак представники шкільної адміністрації тривожно відмічають, що така напруженість на роботі йде на шкоду їх шкільним, суспільним і сімейним зайняттям. Деякі підлітки частину заробітної плати відкладають на оплату подальшої освіти чи віддають до сімейного бюджету. Можливість тратити свій заробіток готує підлітків до самостійного дорослого життя.
Використана література |
Ця работа написана по книжці Філіпа Райса “Психология подросткового и юношеского возраста ” 8-е видання, Спб, 2000 |