Реферат: Світова економічна інтеграція
В т.ч.
Динаміка індексу інвестиційної відкритості країн вказує на зростання світових інтеграційних процесів. Впродовж 1994–2004 рр. частка потоків прямих іноземних інвестицій від ВВП порівняно до періоду 1992–1998 рр. зросла в усіх регіонах світу. Особливо динамічно розвивались ці процеси в країнах Європи (в т.ч. ЄС-25) та в країнах Північної Америки.
Ступінь інвестиційної відкритості
| Ранг в світі 1 –175 | Регіон/країна | потоки прямих іноземних інвестицій /ВВП)´ 100% | |
| 1992–1998 р. | 1999–2004 р. | ||
|
Європейські країни (ЄС-25 та інші, крім країн ЦСЄ, що не є членами ЄС) – 27, в т.ч. | 3,7 | 9 , 9 | |
| 1/ | Бельгія / Люксембург | 9,7 | 88,67 |
| 4/ | Ірландія | 4,3 | 28,8 |
| 14/ | Швейцарія | 5,4 | 16,8 |
| 15/ | Нідерланди | 10,2 | 16,5 |
| 18/ | Швеція | 7,0 | 14,0 |
| 20/ | Данія | 4,4 | 12,7 |
| 22/ | Мальта | 7,8 | 12,4 |
| 23/ | Кіпр | 1,1 | 12,0 |
| 29/ | Великобританія | 6,5 | 10,7 |
| 31/ | Іспанія | 2,6 | 9,7 |
| 32/ | Франція | 3,5 | 9,7 |
| 33/ | Ісландія | 1,5 | 9,5 |
| 34/ | Естонія | 9,5 | 9,4 |
| 36/ | Фінляндія | 8,6 | 8,9 |
| 46/ | Чеська Республіка | 3,0 | 7,4 |
| 50/ | Португалія | 2,8 | 7,1 |
| 57/ | Словаччина | 1,6 | 5,9 |
| 58/ | Угорщина | 5,5 | 5,8 |
| 79/ | Литва | 4,0 | 4,2 |
| 85/ | Німеччина | 1,9 | 4,0 |
| 86/ | Латвія | 5,8 | 4,0 |
| 94/ | Норвегія | 3,9 | 3,7 |
| 102/ | Польща | 3,5 | 3,3 |
| 104/ | Словенія | 1,0 | 3,2 |
| 114/ | Італія | 1,0 | 2,2 |
| 133/ | Греція | 2,0 | 1,4 |
| Країни Північної Америки – 3 | 3,5 | 8,1 | |
| 35/ | Сполучені Штати | 3,5 | 9,1 |
| 47/ | Канада | 4,6 | 7,4 |
| 105/ | Мексика | 2,3 | 3,1 |
| Країни Азії – 31 в т.ч. | 1,5 | 1,9 | |
| 7/ | Сінгапур | 14,6 | 24,2 |
| 11/ | Бруней | 0,0 | 18,2 |
| 62 | Малайзія | 3,7 | 5,6 |
| 65 | Австралія | 2,4 | 5,3 |
| 80/ | Тайвань | 1,8 | 4,2 |
| 88/ | В’єтнам | 5,0 | 4,0 |
| 91/ | Камбоджа | 6,0 | 3,9 |
| 100/ | Нова Зеландія | 5,0 | 3,4 |
| 101/ | Таїланд | 2,7 | 3,3 |
| 112/ | Китай | 4,2 | 2,5 |
| 123/ | Південна Корея | 1,2 | 1,8 |
| 127/ | Філіппіни | 2,3 | 1,5 |
| 130/ | Шрі-Ланка | 1,7 | 1,4 |
| 134/ | Туреччина | 0,5 | 1,3 |
| 144/ | Японія | 0,6 | 0,9 |
| 145/ | Індія | 0,5 | 0,9 |
| 151/ | Бангладеш | 0,2 | 0,5 |
| Країни Центральної та ЛатинськоїАмерики – 32 в т.ч. | 2,6 | 4,6 | |
| 16/ | Чилі | 9,8 | 15,0 |
| 30 | Трінідад і Тобаго | 12,2 | 9,9 |
| 38/ | Еквадор | 3,2 | 8,6 |
| 63/ | Домініканська Республіка | 3,8 | 5,4 |
| 75/ | Бразилія | 1,6 | 4,4 |
| 87/ | Аргентина | 2,7 | 4,0 |
| 96/ | Колумбія | 3,9 | 3,5 |
| 98/ | Коста-Рика | 3,4 | 3,4 |
| 103/ | Венесуела | 3,4 | 3,2 |
| 109/ | Перу | 3,8 | 2,8 |
| 116/ | Ель-Сальвадор | 1,6 | 2,2 |
| 122/ | Уругвай | 0,7 | 1,8 |
| 137/ | Парагвай | 5,1 | 1,2 |
| Країни Близького і ЦентральногоСходу – 12, в т.ч. | 1,26 | 1,4 | |
| 25/ | Бахрейн | 0,0 | 11,6 |
| 44/ | Сирія | 0,8 | 7,6 |
| 69/ | Йордан | 2,2 | 4,7 |
| 74/ | Ізраїль | 2,6 | 4,5 |
| 110/ | Катар | 9,3 | 2,5 |
| 159/ | Саудівська Аравія | 0,6 | 0,3 |
| 163/ | Іран | 0,1 | 0,3 |
| Країни СНД та країни ЦСЄ (крім членів ЄС) – 19, в т.ч. | 1, 4 | 4,0 | |
| 3/ | Азербайджан | 16,2 | 35,4 |
| 28/ | Казахстан | 5,7 | 10,8 |
| 41/ | Болгарія | 2,4 | 8,1 |
| 43/ | Молдова | 3,9 | 7,7 |
| 45/ | Хорватія | 2,2 | 7,6 |
| 48/ | Вірменія | 5,3 | 7,4 |
| 52/ | Грузія | 1,4 | 6,4 |
| 70/ | Румунія | 2,0 | 4,7 |
| 74/ | Боснія і Герцеговина | 0,0 | 4,4 |
| 76/ | Албанія | 2,5 | 4,4 |
| 82/ | Македонія | 0,6 | 4,1 |
| 107/ | Російська Федерація | 0,9 | 3,0 |
| 113 / | Україна | 1,2 | 2,2 |
| 139/ | Білорусь | 0,8 | 1,1 |
| 142/ | Туркменістан | 2,4 | 1,0 |
| 143/ | Узбекистан | 1,3 | 0,9 |
| 164/ | Киргизія | 5,1 | 0,2 |
|
Країни Африки – 51, в т.ч. | 1,4 | 2,8 | |
| 2/ | Екваторіальна Гвінея | 72,4 | 56,0 |
| 5/ | Чад | 2,0 | 28,2 |
| 9/ | Ангола | 0,0 | 18,8 |
| 24/ | Конго | 14,0 | 11,7 |
| 60/ | Ботсвана | 0,3 | 5,7 |
| 78/ | Нігерія | 3,5 | 4,2 |
| 84/ | Туніс | 0,0 | 4,1 |
| 93/ | Гана | 2,0 | 3,8 |
| 99/ | Марокко | 1,8 | 3,4 |
| 117/ | Кот-Д’івуар | 1,4 | 2,1 |
| 125/ | Південно-Африканська Республіка | 1,4 | 1,8 |
| 131/ | Алжир | 0,1 | 1,4 |
| 141/ | Єгипет | 1,6 | 1,0 |
| 147/ | Кенія | 0,2 | 0,8 |
| 153/ | Лівія | 0,9 | 0,5 |
| 167/ | Камерун | 1,4 | 0,1 |
До інтеграційних світогосподарських процесів слід віднести укрупнення капіталу на міжнародному рівні. Мова йде про зростаючу тенденцію протягом кінця 1990-х – поч. 2000-х рр. до транскордонних злиттів і поглинань (cross-borderMergers & Acquisitions) великих транснаціональних компаній. Серед них слід назвати, наприклад, злиття DaimlerBenz (Німеччина)/ Chrysler (США) – автомобільна промисловість (1998), поглинання Volkswagen (Німеччина)/RollsRoyce (Великобританія) – автомобільна промисловість (1998), поглинання Allianz (Німеччина)/ AGF (Франція) – фінансова група (1997), поглинання Hoechst (Aventis) (Німеччина)/ Rhone-Poulenc(Франція) – фармацевтика (1998), поглинання Vodafone (Великобританія)/ Mannesmann (Німеччина) – телекомунікації (2000), поглинання BritishPetroleum (Великобританія)/ Amoco (США) – нафтопереробка (1998), поглинання VivendiUniversal (Франція) / Seagram (Канада) – диверсифікована діяльність (2000), поглинання SantanderCentralHispanoSA (Іспанія)/AbbeyNationalPlc (Великобританія) – банківська діяльність (2004).
Також відбуваються поглинання транснаціональними корпораціями великих національних компаній країн, що розвиваються і трансформаційних країн в процесі прискорення в останніх процесів економічної лібералізації. Такі поглинання спричиняють перенесення транснаціональними корпораціями світових технологій і знань, а також відомих в світі атрибутів певного товару (послуги) в той чи інший сектор економічної діяльності країн, котрі розвиваються, інтегруючи ці сектори у глобальну економічну систему.
Укрупнення капіталу на міжнародному рівні внаслідок злиттів і поглинань
| Регіон/країна | Транскордонні продажі компаній (активів) внаслідок злиття і поглинання, млн. дол. США | Регіон/країна | Транскордонні придбання компаній (активів) внаслідок злиття і поглинання, млн. дол. США | ||
| 1988–1996 рр. | 1997–2004 рр. | 1988–1996 рр. | 1997-2004 рр. | ||
| Світ | 1 1 90 371 | 4 387 691 | Світ | 1 190 371 | 4 387 691 |
| Європейські країни (ЄС-25 та інші країни Європи, крім країн ЦСЄ, що не є членами ЄС) – 35, в т.ч. | 514 806 | 2 10 7 252 | Європейські країни (ЄС-25 та інші країни Європи, крім країн ЦСЄ, що не є членами ЄС) – 35, в т.ч. | 631 456 | 2 762 426 |
| Великобританія | 185586 | 654370 | Великобританія | 221358 | 1035245 |
| Німеччина | 46922 | 473720 | Франція | 104684 | 426250 |
| Франція | 72207 | 175661 | Німеччина | 71936 | 364522 |
| Нідерланди | 34196 | 172243 | Нідерланди | 51337 | 207834 |
| Швеція | 32637 | 115833 | Швейцарія | 56786 | 154632 |
| Італія | 33329 | 84880 | Іспанія | 18542 | 143523 |
| Іспанія | 24491 | 67732 | Швеція | 35547 | 84980 |
| Бельгія | 20780 | 62985 | Італія | 23385 | 78335 |
| Швейцарія | 19328 | 57446 | Бельгія | 13085 | 68869 |
| Норвегія | 7591 | 35582 | Фінляндія | 5313 | 47797 |
| Фінляндія | 4898 | 31040 | Данія | 3256 | 26588 |
| Данія | 3128 | 29857 | Ірландія | 8535 | 26141 |
| Ірландія | 4904 | 27451 | Норвегія | 9114 | 22856 |
| Польща | 4004 | 24321 | Люксембург | 5139 | 20142 |
| Люксембург | 2038 | 21760 | Австрія | 880 | 15142 |
| Австрія | 3247 | 19879 | Португалія | 1297 | 14586 |
| Чеська Республіка | 4764 | 14845 | Греція | 288 | 9532 |
| Португалія | 3210 | 8210 | Угорщина | 64 | 3406 |
| Словаччина | 246 | 7118 | Ісландія | 7 | 2808 |
| Угорщина | 5130 | 6774 | Кіпр | 41 | 2042 |
| Греція | 1230 | 4873 | Польща | 64 | 1887 |
| Словенія | 89 | 2199 | Чеська Республіка | 304 | 1521 |
| Литва | 9 | 1899 | Словаччина | 45 | 776 |
| Мальта | 0 | 852 | Словенія | 0 | 165 |
| Ісландія | 5 | 736 | Мальта | 7 | 99 |
| Естонія | 51 | 593 | Естонія | 37 | 72 |
| Латвія | 83 | 491 | Литва | 0 | 6 |
| Кіпр | 0 | 62 | Латвія | 18 | 0 |
| Країни Північної Америки – 3 | 487 345 | 1 533 723 | Країни Північної Америки – 3 | 359 547 | 1 102 043 |
| США | 417501 | 1 277261 | США | 290322 | 864754 |
| Канада | 60174 | 208998 | Канада | 63255 | 214733 |
| Мексика | 9670 | 47464 | Мексика | 5970 | 22556 |
| Країни Азії – 27 в т.ч. | 116 710 | 400 746 | Країни Азії – 27 в т.ч. | 160 957 | 321 239 |
| Австралія | 53292 | 115599 | Австралія | 39 752 | 107 232 |
| Японія | 5300 | 79772 | Японія | 63 123 | 72 427 |
| Корея | 1500 | 39737 | Сінгапур | 7 007 | 53 103 |
| Гонконг | 18614 | 39503 | Гонконг | 17 816 | 33 897 |
| Нова Зеландія | 16084 | 24471 | Нова Зеландія | 8 531 | 13 066 |
| Китай | 3939 | 22281 | Малайзія | 12 811 | 10 897 |
| Сінгапур | 4580 | 13635 | Індія | 474 | 7 008 |
| Індонезія | 2346 | 12617 | Китай | 2347 | 6 917 |
| Філіппіни | 3322 | 11521 | Корея | 4152 | 6 719 |
| Таїланд | 1173 | 10917 | Тайвань | 2136 | 3 805 |
| Індія | 1 003 | 9588 | Індонезія | 791 | 3 093 |
| Тайвань | 185 | 6899 | Таїланд | 721 | 1 404 |
| Малайзія | 2808 | 5710 | Філіппіни | 424 | 822 |
| Пакистан | 1152 | 3078 | Папуа Нова Гвінея | 21 | 358 |
| Туреччина | 997 | 2325 | Туреччина | 388 | 336 |
| М’янмар | 19 | 677 | Пакистан | 0 | 87 |
| В’єтнам | 9 | 243 | Шрі-Ланка | 2 | 37 |
| Країни Центральної та Латинської Америки –37 в т.ч. | 56 995 | 240 323 |
Країни Центральної та Латинської Америки –37 в т.ч. | 17 466 | 131 216 |
| Бразилія | 10126 | 98620 | Бермуди | 1773 | 74824 |
| Аргентина | 16425 | 49101 | Бразилія | 2255 | 24476 |
| Бермуди | 3194 | 25674 | Аргентина | 2629 | 7832 |
| Чилі | 5515 | 23740 | Чилі | 6185 | 4928 |
| Венесуела | 3792 | 9563 | Британські Віргінські острови | 370 | 3176 |
| Колумбія | 4907 | 8645 | Багами | 596 | 2960 |
| Перу | 5122 | 4014 | Панама | 17 | 2815 |
| Панама | 117 | 2419 | Венесуела | 906 | 2719 |
| Ель-Сальвадор | 40 | 1899 | Кайманські острови | 761 | 2090 |
| Пуерто-Рико | 142 | 1789 | Колумбія | 384 | 1477 |
| Еквадор | 233 | 1670 | Антільські острови | 462 | 1273 |
| Болівія | 1135 | 1422 | Барбадос | 0 | 737 |
| Куба | 299 | 823 | Пуерто-Ріко | 0 | 635 |
| Багами | 1754 | 370 | Перу | 306 | 569 |
| Країни Близького і Центрального Сходу – 13, в т.ч. | 2 082 | 17 088 |
Країни Близького і Центрального Сходу – 13, в т.ч. | 9 021 | 22 169 |
| Ізраїль | 1732 | 13948 | Ізраїль | 1243 | 10696 |
| Йорданія | 26 | 1577 | Саудівська Аравія | 2933 | 4714 |
| Кувейт | 6 | 480 | Бахрейн | 2816 | 3511 |
| Об’єднані Арабські Емірати | 0 | 385 | Кувейт | 847 | 1656 |
| Ліван | 0 | 331 | Об'єднані Арабські Емірати | 583 | 852 |
| Бахрейн | 40 | 208 | Катар | 42 | 209 |
| Оман | 100 | 52 | Абу Дабі | 528 | 201 |
| Сирія | 0 | 10 | Оман | 0 | 197 |
| Країни СНД та країни ЦСЄ (крім членів ЄС) – 15, в т.ч. | 5 406 | 40 572 | Країни СНД та країни ЦСЄ (крім членів ЄС) – 15, в т.ч. | 966 | 12 636 |
| Росія | 659 | 18999 | Росія | 511 | 11269 |
| Румунія | 504 | 5541 | Болгарія | 3 | 903 |
| Болгарія | 213 | 5490 | Казахстан | 450 | 181 |
| Хорватія | 253 | 3602 | Україна | 0 | 157 |
| Казахстан | 3666 | 3356 | Хорватія | 0 | 80 |
| Азербайджан | 1 | 1475 | Румунія | 0 | 30 |
| Україна | 96 | 713 | Македонія | 2 | 16 |
| Македонія | 0 | 416 | Албанія | 0 | 0 |
| Вірменія | 0 | 279 | Боснія і Герцеговина | 0 | 0 |
| Узбекистан | 13 | 237 | Молдова | 0 | 0 |
| Боснія і Герцеговина | 0 | 199 | Вірменія | 0 | 0 |
| Албанія | 1 | 148 | Азербайджан | 0 | 0 |
| Молдова | 0 | 64 | Грузія | 0 | 0 |
| Грузія | 0 | 46 | Узбекистан | 0 | 0 |
| Білорусь | 0 | 7 | Білорусь | 0 | 0 |
|
Країни Африки – 42, в т.ч. | 6 759 | 44 212 | 9 770 | 26 724 | |
| Південна Африканська Республіка | 3660 | 26016 | Південна Африканська Республіка | 8475 | 24817 |
| Єгипет | 530 | 4865 | Лівія | 314 | 528 |
| Марокко | 187 | 4513 | Зімбабве | 20 | 327 |
| Гана | 53 | 1709 | Єгипет | 18 | 284 |
| Екваторіальна Гвінея | 0 | 993 | Уганда | 0 | 250 |
| Туніс | 0 | 953 | Гана | 541 | 141 |
| Судан | 8 | 929 | Маврикія | 4 | 114 |
| Кенія | 40 | 583 | Марокко | 48 | 82 |
| Танзанія | 52 | 562 | Замбія | 15 | 43 |
| Замбія | 45 | 558 | Ліберія | 15 | 37 |
| Свазіленд | 37 | 424 | Туніс | 11 | 28 |
| Маврикія | 0 | 352 | Намібія | 11 | 22 |
| Кот-Д’івуар | 38 | 202 | Ботсвана | 4 | 20 |
| Габон | 448 | 126 | Кенія | 0 | 14 |
| Нігерія | 1000 | 14 | Габон | 229 | 0 |
Поряд із категорією "світова економічна інтеграція" необхідно виділити категорію "міжнародна економічна інтеграція". Розвиток міжнародних економічних відносин з другої половини минулого сторіччя характеризується розгортанням інтеграційних процесів у різних регіонах світового господарства. Об’єктивними передумовами формування регіональних інтеграційних угрупувань є розширення економічної глобалізації, інтернаціоналізації виробництва та транснаціоналізації господарського життя. Між країнами формуються глибокі економічні відносини, які в сучасних умовах випливають, з одного боку, з національних інтересів, а з іншого боку знаходять свій розвиток внаслідок розширення впливу транснаціональних корпорацій через організацію ними транскордонної діяльності в певному географічному просторі (регіоні). Ці відносини набувають структурованого, розгалуженого коопераційного характеру і визначаються динамічністю, міцністю, взаємовигідністю і відтворюваністю. Вони становлять фундаментальну структуру інтеграційного утворення.
Міжнародні економічні інтеграційні процеси характеризуються суперечливістю, неоднозначністю щодо наслідків як для суб’єктів співпраці на макро-, мезо- та мікрорівнях, так і для глобального економічного середовища. Як показує світова практика, міжнародні інтеграційні процеси поліпшують в цілому соціально-економічне становище країн, однак в історичному плані досить складно оцінити ступінь альтернативних витрат (opportunitycosts), які могли б бути меншими, та ступінь економічних та інших вигод, які б могли бути більшими, якби країна не обрала для себе певне регіональне інтеграційне утворення, або обрала інше. Сьогодні можна простежити негативний світогосподарський ефект міжнародних економічних інтеграційних процесів, коли різноякісні інтеграційні утворення зумовлюють глибоку диференціацію, фрагментацію світової економіки, функціонування відносно відокремлених економічних ареалів, які ґрунтуються на філософії колективного егоїзму[6] . Це стосується регіональних економічних інтеграційних угрупувань розвинутих країн (наприклад ЄС, ЄАВТ, НАФТА), які формують основу "золотого мільярда" Земної кулі та використовують економічний потенціал країн, котрі розвиваються і трансформаційних країн, поглиблюючи при цьому нерівномірний розподіл в світовому господарстві існуючих багатств і новостворюваних благ. Також можна говорити і про спроби розвитку регіональних реінтеграційних моделей країнами, які належать до глобальної периферії, зокрема СНД (ЄЕП), ГУАМ. Функціонування таких регіональних економічних угрупувань як СНД (ЄЕП) може вести до гальмування процесу більш швидкої інтеграції країн до глобальної економічної системи в зв’язку з намірами неформального Центру залишати за собою геополітичний та економічний вплив в регіоні, а також сприяти недопущенню домінування в останньому західного капіталістичного способу життєдіяльності. Це може поглиблювати економічну закритість таких регіональних інтеграційних угрупувань. Технології виробництва і ведення бізнесу можуть набувати закритого характеру, в регіоні буде пропагуватись мобілізаційна модель "сильної держави" та економічна політика, що направлена на попит зі значною роллю механізмів активного державного втручання, сприяння національним інвестиціям та промисловому експорту. В цих умовах буде обмежуватись процес проникнення прямого та фінансового капіталу з третіх країн в дане регіональне інтеграційне угрупування і воно може ставати відірваним від глобальної економіки в багатьох площинах.
Економічна інтеграція країни в будь-яке об’єднання країн (регіональний економічний простір) пов’язана передусім з інституційними і структурними змінами. Дж. Вінер[7] визначає регіональну інтеграцію як стан або процес, що охоплює як кількісні (усунення тарифних і кількісних торгових обмежень), так і якісні елементи (інституційно-політична гармонізація).
Б. Баласса[8] наводить ступені регіональної економічної інтеграції:
1. Вільна економічна зона (передбачається усунення митних та інших торгових обмежень між країнами без умови встановлення ними однакових митних та інших торгових обмежень щодо третіх країн);
2. Митний союз (усунення митних та інших торгових обмежень між країнами з умовою встановлення ними однакових митних та інших торгових обмежень щодо третіх країн);
3. Спільний ринок (умови митного союзу + усунення обмежень щодо вільного руху факторів виробництва, а саме фізичного і технологічного капіталу та робочої сили всередині спільного ринку);
4. Економічний союз (включає усунення всіх обмежень щодо вільного руху товарів і факторів виробництва всередині спільного ринку і гармонізацію національних економічних політик, в т.ч. промислової, податкової, фінансової, монетарної, регуляторної з метою ліквідації будь-якої дискримінації, тобто неоднакового ставлення до економічних суб’єктів. На вищому щаблі економічного союзу країни створюють між собою валютний союз з використанням єдиного нероздільного платіжного засобу);
5. Повна економічна інтеграція (найвищий ступінь інтеграції, який передбачає усе вищезазначене, а також уніфікацію всіх сфер економічної політики та економічної системи і створення наднаціональних інстанцій прийняття рішень).
Метою інтеграції, зумовленої економічними чинниками, є забезпечення ефективнішої, більш гнучкої економічної системи, що має гарантувати країнам інтеграційного об’єднання постійне економічне зростання і добробут населення, збут продукції при зростаючому капіталістичному виробництві, а також отримання більших вигод від внутрірегіональної та міжнародної торгівлі в результаті мінімізації витрат за відсутності дискримінації між країнами інтеграційного об’єднання.
Сучасні моделі розвитку економічних інтеграційних процесів
Інтеграційна модель на основі принципу федералізму. Країни, котрі приймають рішення стосовно економічної інтеграції, формують структуру наднаціональних органів з наділеною їм владою, яку мали до цього традиційно самі країни. Прикладом є Європейський союз та Європейський валютний союз, які поєднують наднаціональні і міждержавні інститути.
Інтеграційна модель поглибленої міждержавної кооперації. Вся влада залишається в національних органах країн, а економічна кооперація здійснюється створеними дорадчими органами, які представляють глави урядів та держав, а також/або міністри країн-членів інтеграційного угрупування. В світовій практиці слід говорити про поглиблену кооперацію у вигляді зон вільної торгівлі (Північноамериканська зона вільної торгівлі – НАФТА), політичних регіональних об’єднань з елементами економічної співпраці (Асоціація держав Південно-Східної Азії – АСЕАН, СНД), спільного ринку (Спільний ринок південного конуса Америки – МЕРКОСУР, Карибський спільний ринок – КАРІКОМ).