Реферат: Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз

У сучасній науковій літературі проблеми свободи совісті розглядаються як право особистості на свободу виявлення своїх переконань в суспільстві. Осмислюючи різні аспекти свободи совісті, автор звертався до робіт класиків західно-європейської соціально-філософської думки – П. Бейля, М. Вебера, Ф. Вольтера, Р. Гегеля, Т. Гоббса, В. фон Гумбольдта, Д. Дідро, Дж. Локка, К. Маркса, Ж. Руссо та ін. Принципи дослідження проблем демократизації, становлення громадянського суспільства дисертант почерпнув з робіт сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників – соціальних філософів і політологів – В. Гараджі, І. Гобозова, Л. Даймонда, Дж. Кіна, І. Кального, А. Мадатова, М. Моїсєєва, Ю. Різника, Ю. Хабермаса, З. Хантінгтона. Аналізуючи питання розвитку і здійснення свободи совісті, автор звертався до робіт фахівців у галузі філософії релігії – Ю. Бабінова, В. Бабія, В. Бондаренко, К. Дьюрема, В. Єленського, В. Журавського, З. Здіорука, А. Колодного, А. Кураєва, Р. Лобовіка, В. Любащенко, В. Лубського, М. Маріновіча, Ю. Розенбаума, О. Сагана, Л. Філіповіч, О. Шуби, П. Яроцького, а також були використані гносеологічні, соціальні та правові досягнення вітчизняного академічного гуманітарного знання. Найбільш важливими роботами із заявленої проблеми для дисертанта стали монографії М. Бабія "Свобода совісті: філософське антропологічне і релігієзнавче осмислення", В Гараджі "Социология религии", І. Кального та І. Лопушанського "Гражданское общество. Истоки и современность", А. Мадатова "Теория и история демократии, Л. Філіповіч "Етнологія релігії: теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення", О. Шуби "Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз)".

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження полягає в тому, щоб систематизувати, узагальнити і конкретизувати категорію свободи совісті та визначити механізми здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні.

Здійснення даної цілі вимагає вирішення дослідницьких завдань:

систематизувати філософську категорію "свобода совісті";

сформувати узагальнене соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища;

розглянути свободу совісті в співвідношенні явищ секуляризації та постмодерну;

визначити місце і роль свободи совісті в системі цінностей сучасного суспільства;

виділити механізми, що впливають на формування і розвиток свободи совісті;

визначити роль релігійних інститутів у процесі розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні;

проаналізувати актуальні проблеми розвитку державно-церковних відносин в умовах демократичних процесів в Україні.

Об'єктом дослідження виступає свобода совісті як соціокультурний феномен.

Предметом дослідження є свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства.

Теоретична і методологічна основи дисертаційного дослідження.

Методологічну основу дослідження складають загальні принципи наукового аналізу – системність та історизм. Відносно заявленої теми принципами з'явилися також систематизація і теоретичне узагальнення достовірної інформації відносно свободи совісті; дотримання логіки побудови наукових висновків; вивчення явищ соціального життя як в статичному стані, так і в динаміці; виявлення в дослідженні свободи совісті суттєвих і стійких зв'язків, а також мінливих властивостей; виявлення причинно-наслідкових залежностей у сфері здійснення свободи совісті; моделювання явищ і процесів, що вивчаються.

У процесі роботи використовувалися методи систематизації, порівняння, історизму, аналізу і синтезу, аналогій, узагальнення, прогнозування, а також структурно-функціональний метод. Метод систематизації забезпечив розуміння того, що свободу совісті треба розглядати, виходячи з уявлень про суспільство як єдину систему. Для виявлення взаємозв'язку свободи совісті і суспільства, аналізу взаємодії релігійних і суспільних інститутів використовується порівняльний метод. Для дослідження закономірностей розвитку релігійних і суспільних процесів обраний традиційний історичний метод, який дає можливість показати еволюцію проявів свободи совісті в суспільному житті. Завданням автора було не тільки розглянути еволюцію певних процесів, але й прогнозувати можливі напрями розвитку свободи совісті в Україні. З цією метою в роботі застосовується метод прогнозування. Різноманітність проявів свободи совісті в суспільному житті України зумовила вибір структурно-функціонального методу дослідження. Даний метод використовується при розгляді аспектів свободи совісті, за допомогою його також аналізуються різноманітні прояви свободи совісті як чинника суспільних процесів, що відбуваються на різних рівнях сучасного розвитку.

Як прийоми дослідження використовувалися поєднання теоретичного і емпіричного аналізу; порівняльний аналіз інформації, одержаної з різних джерел і на основі відмінних методик.

Основними ключовими поняттями, розглянутими в дисертації, є: свобода, совість, свобода совісті, права людини, громадянське суспільство, демократизація, релігійний плюралізм, свобода віросповідання, державно-церковні відносини.

Наукова новизна дослідження.

Наукова новизна дисертації обґрунтована як самою постановкою проблеми дослідження, так і запропонованими рішеннями конкретних її аспектів. Дисертація є одним із перших в українській соціально-філософській науці системним і цілісним науковим дослідженням особливостей розвитку і реалізації свободи совісті в демократичних процесах сучасної України. Конкретні інноваційні моменти дослідження полягають у тому, що:

Розроблена розгорнена концепція свободи совісті, яка забезпечила її структурне вивчення як філософської категорії в систематизованому і узагальненому вигляді. Введено поняття "структура свободи совісті". Цю структуру складають: релігійний плюралізм, толерантність і терпимість; свобода віросповідання; права і обов'язки між суб'єктами громадянського суспільства у сфері релігійних відносин.

Розглянутий процес культурно-історичної генези свободи совісті. Вперше виявлена і сформульована залежність розробки поняття про свободу совісті від фаз становлення і розвитку демократичних процесів у суспільстві:

фаза попередньої умови демократизації – ранньофілософський етап;

підготовча фаза в становленні демократизації – доктринально-єретичний етап;

фаза ухвалення рішень у сфері демократизації – етап реформації;

фаза звикання до функціонування демократії в сучасному розумінні – гуманістичний етап.

На основі аналізу парадигми постмодерну розкрита специфіка функціонування свободи совісті в епоху секуляризації та періоду розвитку "нової релігійності".

На основі доказу залежності між реалізацією принципів свободи совісті і закріпленням в суспільстві основних демократичних прав і свобод розроблене положення про стабілізуючу соціальну природу вільного світоглядного вибору.

Подальший розвиток і конкретизацію одержав аналіз механізмів здійснення свободи совісті в умовах демократизації суспільного життя сучасної України. Класифіковане і проаналізоване законодавство України про релігійні культи; обґрунтована актуальність вдосконалення принципів свободи совісті і реалізації їх на практиці для забезпечення гармонійного розвитку суспільства.