Реферат: Технічне обслуговування пускового двигуна

У переривника два контакти: рухомий 8 (див. рис. 2.8.) і нерухомий 10. Рухомий контакт з'єднаний з масою й притиснутий до нерухомого пластинчастою пружиною. Ізольований нерухомий контакт з'єднаний з кінцем первинної обмотки трансформаторної котушки. Кулачок 7 при обертанні вала ротора систематично розмикає контакти.

Працює магнето в такий спосіб. Двополюсний магніт, обертаючись між стійками, створює в них змінний магнітний потік. Магнітні силові лінії перетинають витки первинної обмотки, викликаючи в ній струм низької напруги. Струм низької напруги, проходячи по первинній обмотці, створює навколо неї сильне магнітне поле. Коли ланцюг низької напруги розмикається переривником, струм у первинній обмотці зникає, а разом з ним зникає й магнітне поле, що индукує у ланцюзі вторинної обмотки струм високої напруги, у результаті між електродами свічки запалювання проскакує іскра.

Паралельно контактам переривника включений конденсатор, що зменшує іскріння на контактах і збільшує різкість розриву ланцюга, від чого підсилюється енергія іскри, що подається в циліндр двигуна. При несправному конденсаторі іскра зникає (у випадку його замикання) або слабшає (при обриві).

Нормальний зазор між розімкнутими контактами переривника 0,25-0,35 мм; у замкнутому стані вони повинні щільно прилягати один до одного. При необхідності їх зачищають надфілем. Зазор між контактами переривника регулюють, переміщуючи нерухомий контакт гвинтом-ексцентриком.

Виключають магнето кнопкою 10 (див. Рис. 2.9.), що замикає первинну обмотку на масу. У магнето останніх випусків вище кнопки розташований ізольований від корпуса гвинт, з'єднаний з первинною обмоткою. Зовні до гвинта 1 приєднують провод, що йде до датчика блокування механізму перемикання передач.

Для утворення сильної електричної іскри в циліндрі двигуна встановлюють свічку запалювання, що представляє собою сталевий корпус 6, у нижній частині якого є різьба для закручування свічки в отвір головки циліндра, а у верхній частині - ребра під гайковий ключ.

У корпусі свічки перебуває ізолятор 5 з центральним електродом.

Провод від магнето підведений до центрального електрода свічки запалювання й закріплений на ній смушковою гайкою. Бічний електрод 8 приварений до торця свічки.

Між електродами повинен бути зазор 0,6-0,7 мм. Його регулюють, обережно підгинаючи бічний електрод. При закручуванні в головку циліндра свічки під її корпус встановлюють ущільнювальне кільце 7.

Рис. 2.9. Електрична схема магнето:

1 — контактний гвинт, 2 — вторинна обмотка, 3 — первинна обмотка, 4 — провод високої напруги, 5 — ізолятор, 6 — корпус свічки запалювання, 7 — ущільнювальне кільце, 8 — бічний електрод, 9 — повідець магнето, 10 — кнопка вимикача магнето

3. Редуктор

Обертання від пускового двигуна до дизельного передається через блок шестерень та одноступінчастий шестерінчастий редуктор (Рис. 3.1.).

Редуктор змонтовано в алюмінієвому корпусі 8, який закріплений трьома болтами до картера маховика дизельного двигуна. Всередині корпуса знаходиться вал 12, що обертається на двох кулькових підшипниках. Один з цих підшипників встановлений у корпусі, а інший – у втулці 11 підшипника. На передньому кінці вала розташоване зчеплення, на задньому – автомат вимкнення.

Зчеплення. Зчеплення не постійно замкнуте, багатодискове, мокре. Воно складається з ведучого 9 та ведомого 5 барабанів, дисків, вижимного механізму і муфти вільного ходу, що змонтована між ведомим барабаном та валом. Диски зчеплення виготовлені зі сталі. Вирізи ведучих дисків 7 входять у виступи ведучого барабана, який прикріплений до шестірні 10, що вільно сидить на валу і опирається на нього через бронзову втулку. Ведомі диски 6 чергуються з ведучими і входять внутрішніми виступами у пази ведомого барабана. Всередині ведомого барабана знаходится муфта вільного ходу.

Рис. 3.1 Редуктор:

1—ступиця, 2— нерухомий упор, 3 — рухомий упор, 4 — нажимний диск, 5 — ведомий барабан, 6 — ведомий диск, 7 — ведучий диск, 8—-корпус, 9 — ведучий барабан, 10— шестірня, 11 —втулка підшипника з гумовим ущільнюючим кільцем, 12 — вал, 13—пусковая шестірня, 14 — зацеп-тягарець, 15 — втулка штовхача, 16 — утримувач, 17 — штовхач, 18—вінець маховика, 19 — важіль, 20 — гвинтові передаточні шестірні, 21 — плунжер, 22 — ролик

Муфта вільного ходу включає ролики 22, через які ведомий барабан опирається на вал. Ролики вставлені у фасонні пази барабана. Пружини плунжеров 21 загоняютьролики у вузьку частину пазів. До торців ведомого барабана болтами притиснуті упорний диск і фланець маточчини 1, які утримують ролики від випадання.

Вижимний механізм складається з натискного диску 4, рухомого 3 (натискного) та нерухомого 2 упорів, важеля 19 і передаточних шестерень; двох гвинтових 20 та однієї прямозубої. Натискний диск, вільно сидячий на маточчині, зєднаний пальцями з ведомим барабаном. У натискний диск через кульковий підшипник упирається натискний упор. Гвинтові виступи натискного упора торкаються такихож поверхонь нерухомого упора, запресованого у корпус. Натискний упор виготовлено разом з прямозубою шестернею, яка знаходиться в зачепленні з одною з передаточних шестерень.

Вмикають зчеплення важілем керування, розташованим у кабіні трактора. Через тягу, важіль та передаточні шестерні рух передається на рухомий упор, що переміщується праворуч вздовж осі вала і через упорний підшипник та натискний диск прижимає ведомі диски до ведучих. Обертання від шестерні передається ведомому барабану, а від нього через ролики муфти вільного ходу на вал редуктора.

Вимикають зчеплення, переміщуючи важіль керування в іншу сторону. Натискний упор повертається у вихідне положення, а центральна пружина переміщує натискний диск 4 ліворуч, і стискання дисків припиняється. В цьому випадку обертання від колінчастого вала пускового двигуна на вал редуктора передаватися не буде.

Муфта вільного ходу зберігає пусковий двигун від розносу під час запуску дизельного двигуна. Передаючи рух від пускового двигуна до основного, пружини через плунжери рухають ролики 22 у вузьку частину пазів ведомого барабана. Обертаючись, ведомий барабан примушує ролики котитися по нерухомому валу 12 редуктора, в результаті виникаючої сили тертя ролики заклинюють вал. У такому стані ведомий барабан рухається разом з валом. Після того як заведеться дизельний двигун, частота обертання вала редуктора зростає. Кутова швидкість Б в точці б буде більше кутової швидкості А в точці а, тому вал редуктора в результаті сили тертя виведе ролики із заклиненого стану, витиснувши їх в уширену частину профільованих пазів. Таким чином,муфта вільного ходу розєднає редуктор з пусковим двигуном при мінімально стійких обертах дизельного двигуна. Розєднана муфта вільного ходу працює недовго, так як при підвищенні частоти обертання в дію вступає автомат вимикання.

Автомат вимикання. Автомат вимикає пускову шестірню після запуску дизельного двигуна. Головною деталлю автомата являється пускова шестірня 13. До її торця болтами прикріплений утримувач 16, на осях якого змонтовані зачепи-тягарці 14. В утримувач зачепів упирається штовхач 17 двома пружинами, які знаходяться в заглибинах вала редуктора. Направляюча втулка 15 штовхача ввернута в вал редуктора.

Пускову шестірню вводять в зачеплення з вінцем маховика шляхом переміщення важіля керування з середнього положення (нейтрального) у крайнє верхнє. При цьому Важіль 6 (рис. 2.5.) повернеться ліворуч і введе в зачеплення пускову шестірню з вінцем маховика. Виступи зачепів 5 за буртик втулки штовхача і будуть утримувати пускову шестірню у ввімкнетому стані, в той час як важіль керування повернеться у вихідне положення.

Передаточне число від колінчастого вала пускового двигуна до вала дизельного двигуна дорівнює 24,1. При номінальній частоті обертання колінчастого вала пускового двигуна, яка дорівнює 4000 об/хв, частота обертання основного двигуна буде дорівнюватиме 166 об/хв.

Після пуску дизельного двигуна частота обертання колінчастого вала зростає, обертання від нього передається валу редуктора, і муфта 7 (рис. 3.2.) вільного ходу роз’єднує редуктор з пусковим двигуном. Коли досягається номінальна частота обертання колінчастого вала дизельного двигуна зачепи-тягарці під дією центробіжної сили розходяться, виходять із зачеплення з буртиком втулки штовхача, і під дією пружин 10 штовхач 11 відводить пускову шестірню із зачеплення із маховиком. Таким чином, редуктор відключається від дизельного двигуна [2].