Реферат: Технологія отримання основних видів продукції тваринництва
Симентальська порода виведена в Швейцарії. Нині найбільш поширена в зоні Лісостепу. Вим'я у більшості корів дещо підтягнуте, з досить широкою основою, залозисте. Жива маса корів 550–650 кг, бугаїв 860–1100 кг. Жива маса телят при народженні 36–45 кг. Корови відзначаються високими надоями (3500–4500 кг за 300 днів лактації); жирність молока 3,7–3,8%.
Бугай (симентальська, айрширська і монбельярдська)
Корова симентальської породи
Сіра українська порода походить від сірої степової худоби, яку розводили в Румунії, Угорщині, Італії, Болгарії ще в XIX ст. Основну роботу з нею проводили у напрямі створення м'ясних і витривалих до роботи тварин.
З розвитком промисловості і збільшенням міського населення, яке потребувало молока, низькопродуктивну сіру степову худобу витіснили продуктивніші породи.
Лебединська порода виведена на Україні в Сумській області схрещуванням корів сірої української породи з бугаями швіцької породи. Тварини характеризуються високою енергією росту, великі, мають добре розвинені кістяк і мускулатуру. Молочна продуктивність корів 4028 кг молока жирністю 3,86%, жива маса – 543 кг. Розводять її у Сумській і Харківській областях. Кращі стада цієї худоби знаходяться у племінних господарствах «Михайлівський», «Чупахівський», «Півненківський» Сумської області.
Бура карпатська порода формувалася на пасовищах у гірській місцевості Закарпатської області розведенням «в собі» помісей місцевої худоби з різними породами бурої альпійської. Тварини мають міцний кістяк, пристосовані до гірських умов, жива маса корі 400–500 кг, бугаїв 700–800 кг, висота в холці 124–125 см, довжина тулуба 147–150 см. Середні надої корів 3000–3500 кг молока жирністю 3,69%. М'ясні якості задовільні. Розводять худобу в Закарпатській області.
Робота з породою спрямована на поліпшення молочності, жирномолочності, живої маси і м'ясних якостей.
1.2.3 Породи м'ясного напряму продуктивності
Шортгорнська порода походить від місцевої худоби, яку розводили в Англії. За продуктивністю серед шортгорнів виділяють молочно-м'ясний і м'ясний типи. В нашу країну 1132 голови цієї породи були завезеш в 1929–1939 pp. з Англії та Уругваю, а протягом 1955–1975 pp. у Англії, США та Канаді закуплено ще 367 голів. При інтенсивній годівлі в 15 міс тварини мають живу масу 473 кг, маса туші становить 266 кг і забійний вихід 60,4%. В заповіднику Асканія-Нова ведеться робота по створенню високопродуктивного м'ясного типу шортгорнів шляхом парування корів і телиць подвійної продуктивності з плідниками м'ясного типу.
Абердин-ангуська порода виведена в Шотландії. Тварини цієї породи безрогі, чорної масті, низькорослі, мають добре виражені м'ясні якості, ефективно використовують пасовища, пристосовані до поїдання великої кількості грубих кормів. М'ясо їх мармурове, кістяк становить всього 15–18% туші. При інтенсивній годівлі жива маса бичків у 15,5-місячному віці досягає 450 кг, маса туші 251 кг, кісток у туші 16,4%. На Україні абердин-ангуська худоба знаходиться в плем-заводі-репродукторі дослідної станції м'ясного скотарства Київської та в Чернігівській областях.
Кіанська порода виведена в Італії. З існуючих порід кіани найбільші: середня жива маса корів 720 кг, бугаїв 1300 кг, висота в холці корів 150 см, бугаїв 170 см.
У 1968 р. у нашу країну завезена з Італії сперма бугаїв цієї породи, а пізніше закуплено 12 бичків. У 1979 р. затверджено два породних типи – придніпровський і чернігівський.
1.3 Отримання молочної продукції
Тривалість життя великої рогатої худоби в середньому складає 18-20 років. Доцільно використовувати корів до 10-15-річного віку, оскільки вже після 10 лактацій їх зміст, як правило, стає невигідним через зниження плодючості і удоїв. Як виняток цікаво відзначити, що світова рекордистка по життєвому надою корова фінської айрширськой породи. Нопса мала 18 лактацій і за цей час від неї надоїли 117690 кг молока.
Найхарактернішою біологічною особливістю великої рогатої худоби є здатність корів давати молоко (лактувати) протягом довгого часу. Молочність диких предків великої рогатої худоби не перевищувала 400-500 кг; сучасні рекордисти дають за один рік 20-25 тис. кг, а за добу – до 90 кг молока.
Висока молочна продуктивність корів можлива завдяки інтенсивному перебігу фізіологічних процесів в їх організмі. Так, високопродуктивна корова поїдає в добу до 100 кг і більш корму. Для утворення 1 кг молока через вим'я проходить до 500 л крові. Рекордист чорно-строкатої породи – корова Волга з радгоспу «Росія» Челябінської області за 305 днів лактації дала 17 517 кг молока з 4,2% жиру. Для утворення такої кількості молока за добу через вим'я цієї корови повинно було пройти більше 38000 л крові, або 1600 л в годину.
Добовий раціон Волги в період найбільших удоїв складався з 7 кг люцернового сіна, 8 кг трав'яної муки, 20 кг концкормів, 70кг соковитих кормів, 40 кг висівок, 0,3 кг глюкози і 1 кг суміші мінеральних речовин. Загальна маса кормів раціону складала 146 кг. Він включав 46,5 кормової одиниці, 6,6 кг перетравного протеїну, 522 г кальцію, 330 г фосфору, 3153 міліграм протеїну, 8,5 кг цукрів. Цікаво відзначити той факт, що на виробництво молока витрачаються найдешевші корми. Адже основу раціону молочних корів складають зелена трава, сіно, силос, сінаж.
Молоко – найважливіший продукт живлення людини. У ньому містяться всі необхідні для людського організму живильні речовини в легкозасвоюваній формі. Склад молока залежить від багатьох чинників (породи, стадії лактації, складу кормових раціонів) і не є постійним, але в середньому він характеризується наступним змістом живильних речовин, %:
Вода 87,5
Молочний жир 3,8
Молочні білки 3,3
Молочний цукор 4,7
Мінеральні речовини 0,7
Особливість багатьох складових частин молока полягає у тому, що вони унікальні і не зустрічаються в інших продуктах харчування. Наприклад, молочний жир відрізняється від тварини і рослинного. У молоці він знаходиться у вигляді дрібних жирових кульок, які можна побачити тільки під мікроскопом. Білки молока містять всі необхідні для людини амінокислоти. Молочний цукор і частина мінеральних речовин знаходяться в молоці в розчиненому стані. Найбільшу частину білкових речовин молока складає казеїн, який, є основним компонентом сиру і сирів. Молочні білки засвоюються в шлунково-кишковому тракті людини на 96%, молочний жир – на 95%, молочний цукор – на 98%.
Другим важливим продуктом живлення, одержуваним від великої рогатої худоби, є м'ясо (яловичина і телятина). Його цінність визначається високою загальною поживністю, високим змістом білка (15-17%) і жиру (16-19%), дієтичними властивостями (завдяки невеликому змісту жиру і сала). На м'ясну продуктивність великої рогатої худоби впливають порода, вік, стать, спосіб відгодівлі. Про м'ясні якості можна судити по швидкості росту (добовому приросту маси), живій масі тварини і смаковим властивостям м'яса.
1.4 Свинарство в особистому господарстві