Реферат: Технологія підготовки гіпсокартонної поверхні під облицювання глазурованою керамічною плиткою

Клеючі матеріали для облицювання виготовляють у вигляді сухих клейових сумішей та двокомпонентних клейових композицій.

Клейові суміші. Згідно з ДБНВ 2.6-22-2001, клейові суміші - це полімер мінеральні системи, що містять мінеральні в'яжучі, наповнювачі та полімерні добавки, які регулюють фізико-механічні і реологічні властивості розчинових сумішей і розчинів.

Клейові суміші всіх груп мають:

забезпечувати високу міцність зчеплення облицювальних матеріалів з різними основами - бетонними, цегляними, цементно-піщаними, гіпсокартонними, пінобетонними та деревино-стружковими плитами не менш як 0,5 МПа і зберігати цей показник за впливу різних експлуатаційних чинників - мінусових температур, водного середовища, статичних і динамічних навантажень;

мати тривалий термін придатності розчинової суміші - не менш як 60 хв;

виявляти високу фіксувальну здатність (опір зміщенню плитки, покладеної на розчинову суміш) - не більш як 0,5 мм;

мати високу липкість до приклеюваного облицювального матеріалу та основи;

забезпечувати тривалість витримування не менше 10 хв і тривалість коригування положення плиток не менше 10 хв.

Основні фізико-механічні характеристики кожної групи клейових сумішей наведено в табл.4.

Ceresit CM 11 - клейова суміш, призначена для кріплення типових кам'яних та керамічних плиток (глазурованих, теракотових) розміром не більше 30 х 40 см на міцних, стійких до деформації основах, таких як бетон, цементно-вапняна штукатурка. Розчин стійкий на вертикальних поверхнях усередині й зовні будинків. Застосовують у житлово-громадському та промисловому будівництві. Товщина клейового шару має бути не більше 10 мм. У разі облицювання гіпсових та інших основ, які сильно вбирають воду, на цих поверхнях потрібно створити водонепроникну плівку за допомогою ґрунтовки Ceresit CT 17.

Таблиця 4. Фізико-механічні характеристики клейових сумішей