Реферат: Технологія вирощування рису

Обробіток грунту

Вирощування рису кілька років на одному місці посилює розмноження специфічних бурянів — просянок, буль-бокомніиу та ін. Тому основним завданням обробітку грунту є мак­симальне знищення бур'янів і нагромадження в грунті доступних елементів живлення. Дуже мілке загортання насіння та необхід­ність затоплення рослин рівномірним шаром води потребують, як уже зазначалося, ретельного планування й вирівнювання поверхні. Особливості обробітку пов'язані також з тим, що при перебуванні під шаром води в грунті нагромаджуються відновлені шкідливі сполуки, які нездатні розкладатися й вивільняти елементи живлен­ня без доступу кисню.

Під рис застосовують зяблевий обробгнж грунту плугами з пе­редплужниками па глибину 20-27 см (залежно від глибини орно­го шару), а при заорюванні багаторічних трав —до 30 см. Післн пранки грунт не обробляють, а залишають гребенистим, щоб він провітрювався, перемерзав взимку і взагалі зазнавав дії змін погодннх умов. Па полях, де вирощували не рис, а інші культури, після оранки поверхню вирівнюють планувальниками. Навесні провадять 2-3 культивації чизель-культиваторами на глибину 15-18 см з одночасним боронуванням. Після другої культивації поверхню старанно вирівнюють планувальниками. Перед­посівну культивацію з внесенням добрив провадять па глибину 8-12 см, потім боронують і коткують важкими котками.

Внесення добрив

Рис дуже чутливий до добрив. Па кожен центнер врожаю зерна (з відповідною кількістю соломи) він виносить з грунту 2,4 кг азоту, 1.2 кг фосфору, 3 кг калію. Па Україні рис вирощують переважно па каштанових і солонцюватих грунтах, де потреба рослин у калії майже повністю задовольняється. Тому калійні добрива з розрахунку 30 кг/га діючої речопвини вносять ліпне при вирощуванні рису на чорноземах. Азотних і фосфорних добрив у перший рік вносять не менш як по 90-120 кг/га. а на повторних посівах дозу збільшують на 20кг/га. Більшу частину добрив вносять до сівби. Якщо сівбу впровадять сіналкамн, доцільно в рядки внести по 50 кг/га суперфосфату. Під час вегетації роблять 1—2 підживлення за допомо­гою авіації. Вносять 30 кг/га азотних і фосфорних добрив (за діючою речовиною). Кра­щим з фосфорних добрив е суперфосфат і преципітат, а з азотних —сірчанокислий амопііі, сечовина, хлористий амоній. Нітратні азотні добрива дія рпсу непридатні, бо легко вимиваються. з грунту.

Дуже підвішують урожаіі рису органічні добрива. Вносять під нього по 40 т/га гною або приорюють зелену масу сидеральних культур. Осіаннім часом широко досліджується питання ефективності внесення подрібненої соломи як органічного добрива.

Місце в сівозміні

Важливим заходом підвищення врожанності рису є правильне чергування його в сівозмінах з суходільними культурами. На заплавних річкових долинах, де навесні довго застоюється вода, рис висівають після овочевих культур. Сам рис є також добрим попередником для овочевих культур.

Беззмінна культура рису призводить до забур'янення площі і зрештою до зниження врожаю. При вирощуванні на каштанових, солонцюватих та інших грунтах, придатних для рису, його розміщують після багаторічних бобових трав. Кращими попе­редниками для рису є люцерна, конюшина. Крім того, рис висі­вають після просапних культур - цукрових буряків, картоплі, баштанних, овочевих, а також після зернобобових у зайнятому пару (гороху, сої, вики та ін.). На Всесоюзній рисовій дослідній станції, у Краснодарському краї прожайність рису після конюшини становила 45,5, а після рису — 33,6 ц/га.

Догяд за посівами

В Україні рис вирощують із застосування режиму зрошення за типом скороченого затоплення .

При появі сходів злакових бур'янів (плоскухн та пі.) посіви рису по сходах обробляють сумішшю гербіцидів сатурну (3 кг/га) і пропаніду (3 кг/га за діючою речовиною) і через 6-10 год чеки затоплюють.

На початку кущення посіви обприскують проти шкідників (рисо­вого комарика, прибережної мухи та ш.) метафосом або фосфамідом у нормі 1 - 1.5 кг/га одного з препаратів. Проти болотних бур'янів посі­ви у фазі 8-10 листків та фазі кущення обробляються малими нор­мами гербіцидів — амінною сіллю 2,4Д (2 кг/га за діючою речо­виною), базаграном (1.9 кг/га) або 2М-4Х-0.5 (0.7 кг/га) у суміші з базаграном (1 - 1,5 кг/га за діючою речовиною). Застосовують, зок­рема, метод ультрамалооб'ємного обприскування посіву (УМО) висококонпентрованимп гербіцидами, які не викликають опіків рос­лин, без застосування води.

При з'явленні на рослинах ознак захворювання на пірикуляріоз рис обробляють такими препаратами, як рацид-П (1-2 кг/га). ци-неб (3 кг/га) або фундазол (2 кг/га).

В період появи сходів — виходу у трубку залиті водою рисові поля розпушують в інтервалі 5-7 днів. Це поліпшує аерацію ґрунту, знищується біологічна плівка водоростей, гинуть бур'яни.

Збирання врожаю

Зерно у волотях рису достигає неодночасно і раніше, ніж висихає солома. Тому рис збирають роздільним способами. Скошують його у валки жатками ЖПУ-4,0, коли у 75% рос­лин зерно достигне. Висота зрізу становить 10-15 см. Коли воло­гість зерна знизиться до 15%, палки підбирають і обмолочу­ють спеціальними комбайнами на напівгусеничному ходу СКПР-6.

За вологої погоди зерно при збиранні вимолочується не повністю. Тому застосовують подвійний обмолот. При першому обмолоті масу не копнують, а розстилають валками по стерні. Через 2 - 3 дні валки підбирають і обмолочують вдруге при більших оборотах ба­рабана.

Щоб зменшити травмування насіння, з подвійним обмолотом збирають врожай і на насінних посівах. Зерно після першого об­молоту використовують як насіння, а після другого -на продовольчі цілі.

З метою поліншеня збирання застосовують десикацію (підсу­шування) рослин. Під час повної стиглості 70—75% зернівок посіви обприскують хлоратом магнію з розрахунку 50 кг/га препарату, розчиненого в 200 д воли. Після підсихання зерна до 16—15% рис обирають прямим комбайнуванням, застосовуючи подвійний обмолот.

Насіння рису під час обмолоту травмустьея і при вологості, ви­щій за 15%, втрачає схожість. Тому після збирання його треба швидко й добре очистиш та просушити до вологості 14-13%.

Література

1. Т. С. Кияк

2. Ю. В. Шелестов

3. Д. М. Алішов

4. А. П. Довбах

5. Е. П. Альошин

6. В. П. Конохова

7. О. С. Алєксєєва