Реферат: Теоретичні передумови фінансових ресурсів і витрат держави
Видатки бюджетів можуть мати кількісну і якісну характеристики. Якісна характеристика дає змогу встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, кількісна — їх величину. Активна роль держави в економічному житті суспільства, здійсненні соціальних перетворень зумовлюють різноманітність конкретних видів бюджетних видатків.
Склад видатків бюджетів та їхня частка у ВВП є індикаторами пріоритетності тієї чи іншої функції держави.
Одним із основних пріоритетів у сфері видатків бюджетів є соціальна спрямованість бюджету. Тому щороку обсяг коштів, спрямованих на фінансове забезпечення заходів щодо вирішення найнагальніших соціальних проблем і програм, збільшується порівняно з іншими видатками бюджету.
В Україні діяльність держави у соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для суспільства. Це зумовлено як різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки, так і традиційною орієнтацією громадян на одержання соціальних послуг саме від держави. Не було забезпечено становлення принципово нової, адаптованої до ринкової економіки соціальної інфраструктури.
Головним у соціальній сфері є зниження рівня бідності та зменшення диференціації доходів населення за рахунок посилення адресності соціальної підтримки, стимулювання випереджальних темпів зростання заробітної плати, поетапне наближення заробітної плати до прожиткового мінімуму.
Загалом видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення є найбільшими серед соціальних видатків. Видатки на освіту посідають друге місце серед соціальних видатків. Також значну увагу приділяють і фінансуванню охорони здоров'я.
При здійсненні соціальних заходів необхідно забезпечити: визначення переліку платних і безоплатних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями; завершення процесу відокремлення державних позабюджетних фондів, які формуються на страховій основі, від державного бюджету; розвиток страхових систем формування соціальних бюджетів.
Окрім соціальних видатків, надзвичайно важливим є інвестиційна діяльність держави та підтримка пріоритетних галузей економіки, зокрема структурної перебудови економіки. Україна зможе посісти належне місце в Європі і світі за умови опанування інноваційного шляху розвитку, підвалини якого мають бути закладені в процесі структурної перебудови економіки.
Зниження ставок оподаткування підприємств та населення, вирівнювання умов господарювання стане основним чинником утвердження в Україні інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку. Скасування численних пільг дає змогу вирівняти умови господарювання для всіх суб'єктів ринку. Запровадження справедливої конкуренції на ринку як для ефективних підприємств, так і для нерентабельних виробництв сприятиме оздоровленню економіки через механізми банкрутства та санації. Як наслідок, в економіці прискориться процес переливання фінансових ресурсів з відповідною активізацією інвестиційної діяльності.
Активний вплив бюджетної системи на фінансові зв'язки і потоки між секторами економіки — необхідна умова подальшого економічного зростання. У свою чергу, фінансове оздоровлення підприємств реального сектору економіки, створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи повинні забезпечити стабільні й достатні надходження до бюджетів.
Важливу роль відіграють видатки бюджету на загальнодержавні функції, зокрема на державне управління, фундаментальні дослідження, обслуговування державного боргу.
Видатки бюджету на державне управління повинні узгоджуватись із завданнями адміністративної, конституційної реформ.
Успішне вирішення завдань соціально-економічного розвитку значною мірою залежить від подальшого обмеження боргової залежності держави, особливо зовнішньої. При цьому вирішального значення набуває дотримання принципу бездефіцитності державного бюджету.
Треба виробити узгоджену стратегію держави в питаннях запозичень, особливо зовнішніх. Слід законодавчо заборонити використання таких запозичень для фінансування поточних бюджетних витрат, передбачити після завершення програми розширеного фінансування перебудову відносин з МВФ, обмеживши їх лише консультативними угодами.
За економічними ознаками видатки бюджетів поділяються на поточні і капітальні. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежів у рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.
Поточні видатки поділяються на такі категорії: видатки на товари і послуги; виплата процентів за зобов'язаннями; субсидії і поточні трансфертні виплати.
Категорія видатків на товари та послуги об'єднує видатки на: оплату праці працівників бюджетних установ: заробітну плату за встановленими окладами, ставками або розцінками всіх штатних працівників, оплату праці за трудовими угодами, встановлених надбавок, премії, виплати з тимчасової непрацездатності; нарахування на заробітну плату: нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці; видатки на відрядження: на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, семінари, наради, конференції, а також надбавки до заробітної плати, що виплачуються окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження; видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв: оплата теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, оплата інших комунальних послуг тощо.
Виплата процентів за зобов'язаннями. Під процентами розуміють платежі за користування грошовими позиками. У випадках дисконтних цінних паперів, коли сума процента вираховується раніше, процент обчислюється як різниця між ціною емісії і ціною погашення цінного паперу, а реєстрація провадиться на момент фактичного погашення боргу банківським установам, у тому числі виплата процентів за позичками Національного банку України, виплата процентів комерційним банкам; за іншими внутрішніми позичками; виплати процентів за зовнішнім державним боргом.
Поточні видатки, які об'єднують всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі. Таким чином виключаються капітальні трансферти, що надаються з метою фінансування видатків на придбання капітальних активів або збільшення фінансового капіталу отримувача.
Під субсидіями розуміють усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.
Субсидії — це невідплатні поточні виплати підприємствам, організаціям, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.
Трансфертні платежі є невідплатними і безповоротними і не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі, так і шляхом оплати рахунків. Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, які передбачені для збільшення їх доходу. Подібні платежі можуть бути окремою надбавкою до бюджету певної сім'ї чи особи або компенсування певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду тощо. До цієї категорії також включаються допомоги інвалідам, багатодітним сім'ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення.
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) — це поточні платежі юридичним особам, які включають субсидії державним підприємствам, субсидії установам та організаціям, субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства, субсидії на відшкодування збитків підприємств, державну підтримку підприємств, приріст обігових коштів, інші субсидії.
До поточних трансфертів належить також виплата пенсій і допомоги, виплата стипендій та ін. (оплату безоплатно наданих квартир і комунальних послуг); додаткові виплати населенню на покриття витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу; з оплати житлово-комунальних послуг; повернення заощаджень громадян та інші виплати.
Поточні трансферти за кордон включають в себе невідплатні, безповоротні платежі іншим країнам, міжнародним організаціям, наднаціональним органам, некомерційним зарубіжним закладам; членські внески до міжнародних організацій.
До видатків на створення державних запасів і резервів включаються видатки на закупівлю товарів для створення стратегічних та надзвичайних запасів, запасів зерна й інших товарів, що мають особливо важливе значення для країни, зокрема, державні фонди дорогоцінних металів та каміння, а також державний матеріальний резерв.
Розрізняють капітальні трансферти підприємствам, установам, організаціям; капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів; капітальні трансферти населенню; капітальні трансферти за кордон (включають невідплатні, безповоротні платежі органів державного управління, призначені для здійснення капітальних витрат, що передаються іншим країнам, міжнародним організаціям, національним органам, некомерційним установам та іншим економічним одиницям, що не є резидентами даної економіки).
Бюджетне фінансування — це надання юридичним особам із бюджетів різних рівнів фінансових ресурсів у вигляді безповоротних і безоплатних коштів на розвиток економіки, соціальної сфери, державне управління, оборону тощо.
Система бюджетного фінансування, значним недоліком якої раніше була відсутність ефективно діючого механізму стимулювання кращих результатів роботи установи, організації, їх трудових колективів, збагатилася нині застосуванням різноманітних систем матеріального стимулювання, які покликані встановити залежність розмірів матеріального стимулювання від кінцевих результатів діяльності трудових колективів, а індивідуального заохочення — від обсягу, якості й ефективності роботи конкретних працівників.державний бюджет видаток податковий