Реферат: Теоретичний та практичний інтелект школярів

Одночасно продовжується інтелектуалізація всіх інших пізнавальних процесів.

Продовжується в юнацькому віці розвиток абстрактно-логічного мислення. Воно визначає появу не тільки нової інтелектуальної якості, але й відповідної потреби. Все частіше старшокласники починають сперечатись про абстраговані предмети, про які вони нічого не знають. Наприклад, про будову світобудови.

Однією з особливостей юнацького віку є те, що широта інтелектуальних інтересів часто поєднується в ранній юності з розкиданістю, відсутністю систематичності поглядів та підходів, а також адекватної оцінки своїх можливостей.

Разом з цим у цьому віці з’являється велика кількість байдужих, нудьгуючих хлопців та дівчат, яким навчання здається взагалі нецікавим в порівнянні з уявним „справжнім” життям. Подібне явище частково може бути пояснене рутинністю і монотонністю навчального процесу в школі, який не дає простору індивідуальним здібностям та ініціативі учнів. Крім цього, ймовірно, деяким юнакам не під силу складна програма, вони не хочуть вчитись, а лише формально „відсиджують” уроки.[4]

3. Розвиток теоретичного мислення у школяра

В підлітковому і ранньому юнацькому віці завершується формування когнітивних процесів, і перш за все мислення. У ці роки думка остаточно поєднується зі словом, в результаті чого утворюється внутрішня мова як основний засіб організації мислення і регуляції других пізнавальних процесів. Інтелект в своїх вищих проявах стає мовленнєвим, а мова інтелектуалізованою. Виникає повноцінне теоретичне мислення. Поряд з цим йде активний процес формування наукових понять, які містять в собі основи наукового світогляду людини в межах тих наук, які зустрічаються в школі. Здобувають остаточні форми і розумові дії і операції з поняттями, що описують логіку міркувань і відрізняють словесно-логічне, абстрактне мислення від наочно-дієвого і наочно-образного. Чи можна пришвидшити ці процеси, і якщо так, то яким способом це зробити?

Інтелектуальний розвиток дітей можна пришвидшити по трьом напрямкам:

- понятійний склад мислення;

- мовленнєвий інтелект;

- внутрішній план дій.

Розвитку мислення в старших класах школи може сприяти такий вид занять, як риторика, яка розуміється в якості вміння планувати, складати і промовляти публічні промови, вести диспути, вміло відповідати на запитання. Більшу користь можуть зіграти різні форми письмового викладу думки, які застосовуються не тільки на заняттях літератури, а й іншими шкільними предметами. Вони можуть бути використані на заняттях по історії, географії, біології, іноземній мові, ряду інших дисциплін як засіб мовленнєвого мислення, а не тільки як спосіб перевірки знань школярів. При цьому важливо оцінювати не тільки зміст, а й форму викладеного матеріалу.

Пришвидшеного утворення наукових понять можна добитись на заняттях спеціальними предметами, де відповідні поняття вводяться і вивчаються. При представленні школяру будь-якого поняття, в тому числі і наукового, важливо звернути увагу на наступні моменти:

А) майже кожне поняття, в тому числі і наукове, має декілька значень;

Б) звичайні слова з повсякденної мови, яка вживається і для визначення наукових понять, багатозначні і недостатньо точні для того, щоб визначити об’єм і зміст наукового поняття. Тому будь-які визначення понять через слова повсякденної мови можуть бути тільки наближеними;

В) відзначені властивості допускають як нормальне явище існування різних визначень одних і тих же понять, що не повністю співпадають одне з одним і це відноситься навіть до таких точних наук, як математика та фізика.

Г) для однієї і тієї ж людини по мірі її розвитку, а також для науки та вчених по мірі їх проникнення в сутність явищ, що вивчаються, об’єм та зміст понять, звісно ж, змінюються. Вимовляючи одні і ті ж слова через значний проміжок часу, ми часто вкладаємо різний, такий, що змінюється з часом, зміст.

З цього випливає, що в середніх та старших класах школи учні не повинні механічно вчити і повторяти застиглі визначення наукових понять. Швидше варто домагатись того, щоб самі учні знаходили і давали визначення цих понять. Це неодмінно пришвидшить процес розвитку понятійної структури мислення у старшокласників.

Становленню внутрішнього план у дій можуть допомогти спеціальні вправи, які направлені на те, щоб одні і ті ж дії відбувались якомога частіше не з реальними, а з уявними предметами, тобто подумки.

· Наприклад, на заняттях математикою варто спонукати учнів до того, щоб вони більше рахували не на папері або за допомогою калькуляторів, а про себе, знаходили і чітко формулювали принцип і послідовні кроки у розв’язанні деякої задачі перед тим, як практично приступати до реалізації знайденого розв’язку.

Потрібно притримуватись правила:

! поки рішення до кінця не продумане в голові, поки не складений план включених у нього дій і поки він не перевірений на логічність, до практичної реалізації приступати не варто.

Цими принципами та правилами можна користуватись на заняттях всіма без виключення шкільними предметами, тоді і внутрішній план дій буде формуватись у школярів швидше.

Звичайно, що три представлені основні напрями пришвидшеного розвитку теоретичного інтелекту не існують незалежно один від одного, і формувати кожен з них окремо, без зв’язку з іншими, не можна. Розвиток мовленнєвого мислення так чи інакше позначиться на розвитку понять і внутрішньому плану дій.

Зміни, що відбуваються у внутрішньому плані дій, пов’язані з розвитком внутрішньої мови, позитивно впливають на мовленнєве мислення і на формування понять. І так далі. Тому всю роботу по інтелектуальному розвитку підлітків і юнаків необхідно вести комплексно, підбираючи вправи і розраховуючи на завдання таким чином, щоб вони розвивали інтелект по всім його найважливішим напрямkам. [2]

4. Практичний інтелект школяра та його удосконалення

У практичного інтелекту є також інші атрибути: здоровий глузд, кмітливість, „золоті руки”, інтуїція. Протягом тривалого часу розвитком цих сторін інтелекту дитини школа відносно зневажала чи зводила до придбання учнями елементарних трудових умінь та навичок, що відносяться до малокваліфікованої роботи.

В умовах переходу до ринкових відносин і самостійної економічної діяльності людей значення практичного інтелекту особливо зростає, так як кожній людині тепер необхідно вести розважливий та продуманий образ життя.

В структуру практичного інтелекту входять наступні якості розуму:

- заповзятість;