Реферат: Теорія і методика виховної роботи

5) Частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці , яких можна охарактеризувати як «педагогічний брак».

Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група.

6) В навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різноманітні наукові школи виховання , що відображалось в методах виховання, які вони застосовували.

Наслідок: неодноманітне ставлення учнів до членів педагогічного колективу (і дорослим взагалі), до дисципліни, до одногрупників, до самого себе тощо.

7) Одностатевий став навчальних груп в силу специфіки тієї чи іншої професії.

Наслідок: відсутність такого об’єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі.

Все це спостерігається на фоні загальних прорахунків освіти:

1. відсутність уваги до конкретної людини і знань про неї;

2. вербальний (словесний) підхід до навчання та виховання і методи, пов’язані з ним;

3. заборонно-обмежувальний стиль виховання;

4. відсутність уваги педагогів до розвитку в учнів загальнолюдських рис особистості (гідності, достоїнства, порядності, доброти, милосердя тощо);

5. відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків та дівчат;

6. фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялись окремі сторони виховання – естетичне, трудове, моральне та ін.).

Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища та його специфіка

Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великих категорії інженерно-педагогічних працівників:

1. Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.

2. Викладачі, які здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:

а) викладачів спеціальних дисциплін;

б) викладачів загально технічних дисциплін;

в) викладачів загальноосвітніх дисциплін.

До особливостей ІПК можна віднести:

1. Наявність в ІПК працівників, які не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд з працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів та коледжів).

Наслідок: взаємне непорозуміння в питаннях кінцевої мети виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педагогічних вузів намагаються працювати на науковій основі, то їх колеги, що не мають педагогічної освіти , працюють виходячи з позицій щоденно-побутового світогляду.

2. Різний рівень психолого-педагогічної підготовки інженерно-педагогічних працівників (одно-двомісячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз).

Наслідок: різний ступінь використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів ПТНЗ.

3. Відмінності не тільки в освітньому, але і в загальнокультурному рівні інженерно-педагогічних працівників , які зумовлені наявністю в інженерно-педагогічних кадрах особистостей, що представляють по своєму попередньому життєвому досвіду різні класи і прошарки суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної та творчої інтелігенції.

Наслідок: відмінності в розумінні соціальних, професійних та індивідуальних життєвих цінностей.

4. Мимовільне зниження культури педагогічного спілкування (можливість професійних деформацій ), з причини довготривалої роботи з контингентом учнів ПТУ, більшу частину якої (порівняно з загальноосвітньою школою) складають учні з відхиленнями в поведінці.

Наслідок: не всі колеги по роботі можуть служити особистим прикладом для учнів.