Реферат: Термінознавство як система
Отже, зважаючи на викладене вище, ми можемо зробити висновок, що терміносистема є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія.
Проблема пошуку терміна для позначення
Коли вчений хоче позначити нове поняття, він починає шукати відповідне слово. Проблема пошуку є досить серйозною, бо кожний новий термін, запроваджений у ту чи іншу галузеву терміносистему, має бути вдалим і гармонійним. Вважається за краще обирати такий термін, який годен створювати похідники. Якщо відповідний еквівалент не знайшли, тоді запозичують відповідне слово з іншої мови.
Отже, нові терміни утворюють або шляхом використання внутрішніх ресурсів мови, або шляхом запозичення.
Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови
За допомогою внутрішніх ресурсів мови науково-технічні терміни створюють двома основними способами:
1. Зміна значення. Вона може відбуватися двома шляхами:
1) шляхом зміни значень звичайних слів літературної мови;
2) шляхом зміни значень термінів, запозичених з інших галузей науки й техніки
2. Зміна структури:
• утворення похідних термінів за допомогою префіксів та суфіксів:
а) суфікс «ість» означає властивість;
б) суфікси «анн», «енн» — процесс;
• утворення складних термінів;
• утворення термінологічних сполучень;
• утворення термінів-абревіатур.
Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов
Наукова термінологія має досить високу здатність сприймати іншомовні запозичення. Такі запозичення формують спільний лексичний фонд у різних, не обов'язково споріднених мовах, що сприяє взаєморозумінню фахівців, які розмовляють різними мовами. Разом із запозиченням слова часто відбувається й «запозичення» його значення. Під час запозичення нових термінів з мови джерела завжди постає питання: як передати новий термін рідною мовою? Є два шляхи:
1. Просто запозичити його та:
а) переписати за правилами орфографії рідної мови
б) зберегти його оригінальне написання.
2. Перекласти цей термін рідною мовою:
а) буквально (калькувати)
б) описово.
Отже, запозичення може бути повним або частковим.
1. При повному запозичується як внутрішня, так і зовнішня форма терміна. Потім іншомовне слово пристосовують до фонетичних і морфологічних особливостей мови-реципієнта, тобто асимілюють його. Розрізняють повну та часткову асиміляцію.
Повна асиміляція — це повне пристосування іншомовного слова до фонетичних (заміна звуків, не властивих цій мові; перенесення наголосу тощо) і морфологічних (підпорядкування системі відмінювання мови-реципієнта) законів рідної мови.
Часткова асиміляція — це збереження деяких фонетичних і граматичних особливостей мови-продуцента.
2. Основним способом часткового запозичення є калькування, тобто буквальний переклад елементів слова з мови-продуцента мовою-реципієнтом. Калька також буває повною або частковою.