Реферат: Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН
Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на рівноправних засадах до Європейського Співтовариства.
Економічне підґрунтя для створення необхідних передумов щодо набуття Україною статусу члена ЄС вбачають в активному пошуку шляхів ефективної співпраці з європейськими партнерами, поступовій реалізації пропозицій щодо адаптації українського законодавства до європейських стандартів, поліпшенні інвестиційного клімату та вдосконаленні умов щодо підвищення зацікавленості іноземних інвесторів в ефективному розміщенні коштів в Україні.
З огляду на це Україна розраховує на спільні дії і підтримку своїх зусиль з боку країн Європейського Співтовариства. В такому аспекті у сфері зовнішньоекономічних відносин України українсько-німецьке співробітництво можна вважати пріоритетним. По-перше, Федеративна Республіка Німеччини (далі ФРН, Німеччина) – найпотужніша в економічному відношенні держава Європи. По-друге, вона посідає друге місце (після США) серед країн світу за обсягами зовнішньоторговельного обороту: у 2000 p. у світових обсягах експорту на США припадало 12,3%, ФРН – 8,7%, Японію – 7,5%, а в імпорті частка США становила 18,9%, Німеччини – 7,5%, Японії – 5,7%[1] . Ці ж тенденції збереглись і протягом 2001–2002 рр. По-третє, ФРН – один з найбільших торговельних партнерів України, вагомий також її внесок як іноземного інвестора.
Про потенціал Німеччини як зовнішньоекономічного партнера свідчить динаміка її зовнішньоторговельного обороту, що в 2000 p. становив 2 221,5 млрд. нім. марок, а в 2001 p. – 2 322,8 млрд. марок[2] . При цьому позитивне зовнішньоторговельне сальдо становило 115,7 млрд. марок (5,21% від обсягу зовнішньоторговельного обороту) в 2000 p. і 170,3 млрд. марок (7,33%) у 2001 p. Структуру експортно-імпортних операцій ФРН відповідно до частин світу та країн характеризують дані табл. 1.
Таблиця 1
Структура зовнішньоторговельного обороту
Федеративної Республіки Німеччини по країнах
та частинах світу[3] , в %
| Частини світу та країни | Експорт з ФРН | Імпорт у ФРН | ||
| 2000 p. | 2001 p. | 2000 р. | 2001 p. | |
| Європа | 73,3 | 72,6 | 69,6 | 71 9 |
| у тому числі: | ||||
| країни Європейського Співтовариства | 56,5 | 55,2 | 50,9 | 52,1 |
| Республіка Польща | 2,4 | 2,4 | 2,2 | 2,5 |
| Російська Федерація | 1,1 | 1,6 | 2,7 | 2,6 |
| Угорська Республіка | 1,7 | 1,7 | 2,0 | 2,2 |
| Україна | 0,24 | 0,32 | 0,16 | 0,15 |
| Чеська Республіка | 2,1 | 2,3 | 2,7 | 2,6 |
| Африка | 1,7 | 1,9 | 2,3 | 2,1 |
| Америка | 13,6 | 14,0 | 11,3 | 10,7 |
| у тому числі: | ||||
| США | 10,3 | 10,6 | 8,8 | 8,3 |
| Азія | 10,4 | 10,6 | 16,3 | 14,8 |
| у тому числі: | ||||
| КНР | 1,6 | 1,9 | 3,4 | 3,6 |
| Японія | 2,2 | 2,1 | 5,0 | 4,1 |
| Австралія та Океанія | 0,7 | 0,7 | 0,3 | 0,4 |
| ВСЬОГО | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Як видно з наведених у табл. 1 даних, Україна на цьому етапі посідає доволі скромне місце в зовнішньоторговельному обороті Німеччини. За даними Федеральної служби статистики ФРН, серед 160 країн світу – торгових партнерів Німеччини, Україна займає в обсягах німецького експорту 45 місце, а в обсягах німецького імпорту – 51 місце.
У той же час частка ФРН у зовнішньоторговельному обороті України значно вища. Так, за даними Державної митної служби України, частка Німеччини в загальних обсягах українського експорту становила у 1999 p. 4,9%, у 2000 p. – 5,1%, у 2001 p. – 4,3%, за січень–лютий 2002 p. – 4,5%, а в загальних обсягах українського імпорту на ФРН припадало у 1999 p. 7,9%, у 2000 p. – 7,4%, у 2001 p. – 8,9%, за січень–лютий 2002 p. – 9,0%. Протягом останніх років Німеччина стабільно посідає друге місце (після Російської Федерації) як зовнішній торговий партнер України. Наведені вище цифри засвідчують, насамперед, про важливість розвитку торговельного співробітництва України з ФРН і про значні потенційні можливості нашої держави в цьому важливому напрямку розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Про стан торгових відносин України з Німеччиною протягом останніх років свідчать результати проведеного аналізу. Загальні показники зовнішньої торгівлі між державами подані в табл. 2.
Таблиця 2
Загальні показники зовнішньоторговельних операцій
України з Федеративною Республікою Німеччини
за 2000 –2001 рр. (за даними німецької статистики)
№ з/п | Показники | Одиниці виміру | 2000 p. | 2001 p. | Відхилення 2001 p. щодо 2000 p. (+,–) | |
| у сумі | у % | |||||
| 1. | Загальний обсяг зов-нішньоторговельного обороту | тис. дол. США | 2106952 | 2565921 | +458 969 | +21,8 |
| 2. | Експорт | тис. дол. США | 796516 | 755 798 | –40718 | –5,1 |
| 3. | Імпорт | тис. дол. США | 1310436 | 1 810123 | +499 687 | +38,1 |
| 4. | Сальдо | тис. дол. США | –513920 | –1054325 | +540 405 | +105,2 |
| 5. | Обсяг імпорту на 1 дол. США експорту | дол. США | 1,645 | 2,395 | +0,75 | +45,6 |
| 6. | Процент покриття імпорту експортом | % | 60,8 | 41,7 | х | х |
Як засвідчують наведені дані, торговельне сальдо між Україною і ФРН залишається від’ємним, причому протягом 2001 р. воно зросло більш ніж у два рази. Відбулось це за рахунок скорочення українського експорту до Німеччини на 40,7 млн. дол. США (–5,1%) щодо рівня 2000 p. і одночасного збільшення на 499,7 млн. дол. (+38,1%) німецького імпорту в Україну. При цьому обсяг німецького імпорту в Україну на 1 дол. українського експорту до ФРН збільшився з 1,645 у 2000 р. до 2,395 у 2001 р., відповідно процент покриття німецького імпорту українським експортом знизився з 60,8% до 41,7%.
Для конкретизації позицій і виявлення факторів, що впливають на такий стан, розглянемо, насамперед, обсяги та структуру українського експорту до Німеччини за видами товарних груп і товарних позицій, відображених у табл. 3.
До позитивних змін у 2001 p., як підтверджують вищенаведені цифри, належить зростання обсягів експорту з України до ФРН харчових і кормових виробів рослинного походження на 52,2% (+11,6 млн. дол.), виробів для промислового використання на 24,0% (+15,5 млн. дол.), готових виробів для кінцевого споживання на 8,7% (+26,7 млн. дол.)[4] . Особливо слід наголосити на позитивній тенденції в загальних обсягах готових виробів (7 + 8 товарні групи): їх частка зросла за 2001 p. з 46,6% до 54,7%, а сума експортованих готових виробів з України до Німеччини збільшилась на 42,2 млн. дол. (+11,4%).
Разом з тим, сумарно обсяги приросту перекриває величина зменшення експорту продукції у групі напівфабрикатів на 40,2%, або на 149,8 млн. дол. Структурні зміни в основних товарних позиціях, що мали визначальний вплив на такий результат, подані у табл. 4.
Як позитивний результат, слід зазначити збільшення поставок продукції легкої промисловості, зміну її частки в загальних обсягах експорту з 38,47% до 44,08%, приріст вартісного показника на 26 млн. дол. (+8,7%). У той же час негативно на загальні обсяги українського експорту до Німеччини у 2001 р. вплинуло значне зменшення у товарній групі «Напівфабрикати», зокрема у таких позиціях, як металобрухт, алюміній і його сплави, мідь та її сплави.
Звідси перший висновок щодо структури і загальних обсягів експорту: зазначені товарні ресурси як стаття експорту вже вичерпали себе і надалі необхідно орієнтуватись на суттєве збільшення експорту готових виробів.
Таблиця 3
Загальні показники динаміки обсягів експорту продукції
з України до Федеративної Республіки Німеччини у 2001 p.
(за даними німецької статистики)
Код товар-ної групи | Назва товарної групи, товару, продукції | 2000 р. | 2001 p. | Відхилення: 2001 p. щодо 2000 p. (+,– ) | |||
| у тис. дол. США | питома вага, в % | у тис. дол. США | питома вага, в % | у тис. дол. США | у % | ||
| 1. | Живі тварини | 112 | 0,01 | 317 | 0,04 | +205 | +183,0 |
| 2. | Харчові вироби тваринного походження | 5131 | 0,64 | 4494 | 0,59 | – 637 | –12,4 |
| 3. | Харчові та кормові вироби рослинного походження | 22319 | 2,80 | 33975 | 4,50 | +11656 | +52,2 |
| 4. | Харчосмакові вироби | 6920 | 0,87 | 4524 | 0,60 | –2396 | –34,6 |
| 1–4 | Сума продовольчих товарів | 34482 | 4,43 | 43310 | 0,57 | +8828 | +25,6 |
| 5. | Сировинні товари | 6364 | 0,80 | 69593 | 9,20 | +63229 | +993,5 |
| 6. | Напівфабрикати | 373011 | 46,83 | 223235 | 29,54 | –149776 | – 40,2 |
| 7. | Вироби для промислового використання | 64843 | 8,14 | 80378 | 10,63 | +15535 | +24,0 |
8. | Готові вироби для кінцевого споживання | 306451 | 38,47 | 333 153 | 44,08 | +26702 | +8,7 |
| 7+8 | Сума готових виробів | 371294 | 46,61 | 413 531 | 54,71 | +42237 | +11,4 |
| 5–8 | Сума промислових товарів | 750669 | 94,24 | 706 359 | 93,46 | – 44310 | – 5,9 |
| 9. | Повернені та замінені товари | 11365 | 1,43 | 6129 | 0,81 | – 5236 | – 46,1 |
| ВСЬОГО | 796 516 | 100,00 | 755 798 | 100,00 | – 40718 | – 5,1 | |
Таблиця 4
Структурні зміни обсягів експорту продукції
в основних товарних групах з України
до Федеративної Республіки Німеччини в 2001 p., у %
| Код товарної групи | Назва товарної групи, товару, продукції | 2000 p. | 2001 p. | Відхилення обсягів експорту: 2001 р. щодо 2000 р. (+, –) |
| 2. | Харчові вироби тваринного походження | 0,64 | 0,59 | –12,4 |
| 3. | Харчові та кормові вироби рослинного походження | 2,80 | 4,50 | +52,2 |
| 4. | Харчосмакові вироби | 0,87 | 0,60 | –34,6 |
| 6. | Напівфабрикати | 46,83 | 29,54 | –40,2 |
| у т. ч. | металобрухт | 9,07 | 4,77 | –50,1 |
| алюміній та його сплави | 3,02 | 1,77 | –44,3 | |
| мідь і її сплави | 17,26 | 5,53 | –69,6 | |
| нікель і його сплави | 0,35 | 0,03 | –92,8 | |
| 7. | Вироби для промислового використання | 8,14 | 10,63 | +24,0 |
| у т. ч. | вироби легкої промисловості (текстиль) | 0,22 | 0,21 | –7,8 |
| 8. | Готові вироби для кінцевого споживання | 38,47 | 44,08 | +8,7 |
| у т. ч. | вироби легкої промисловості | 28,81 | 33,06 | +8,9 |
| 7+8 | Сума готових виробів | 46,61 | 54,71 | +11,4 |
| 5–8 | Сума промислових товарів | 94,24 | 93,46 | –5,9 |
| у т. ч. | вироби легкої промисловості | 29,02 | 33,28 | +8,8 |
| ВСЬОГО | 100,00 | 100,00 | –5,1 |
Актуальне завдання збільшення експорту продукції значною мірою залежить від пошуку нових форм і методів роботи на німецькому ринку. Один з таких напрямків, котрим займається Торговельно-економічна місія в складі Посольства України в Німеччині, – це виявлення нових ніш і сегментів німецького ринку, на які потенційно можуть орієнтуватись українські експортери. Проте в умовах жорсткої конкуренції зайняти нові позиції на цьому ринку, враховуючи його наповнення, можна лише за рахунок наполегливої та копіткої діяльності українських підприємств і підприємницьких об’єднань. Цього можна досягти, насампред, за рахунок активізації маркетингової діяльності суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності через чітку організацію роботи зі забезпечення експорту продукції, дотримання договірної та платіжної дисципліни, підвищення якості та технічного рівня продукції, оптимізації цінових параметрів.
Щодо цього цікавими є дані з аналізу експорту до ФРН, здійснюваного сусідніми з Україною державами, близькими як за економіко-географічними характеристиками, так і за рівнем розвитку продуктивних сил – Польщею, Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Чеською Республікою.
Проведений аналіз засвідчує про різний підхід до формування експортних поставок до Німеччини та різну експортну політику. Характеризується це, насамперед, структурою експорту як за товарними групами, так і відповідно до повної номенклатури. Зокрема, в 2000 р. у загальних обсягах експорту із перелічених країн на ФРН припадало:
· продовольчих товарів – від 0,8% до 6% (Україна – 4,33%);
· сировинних товарів – від 0,4% до 43,3% (Україна – 0,8%, Росія – 43,3%);
· напівфабрикатів – від 2,2% до 47,6% (Україна – 46,8%);
· виробів для промислового використання – від 4,7% до 10,8% (Україна – 8,1%);
· готових виробів для кінцевого споживання – від 7,4% до 92,3% (Україна – 46,6%, Росія – 7,4%).
За перше півріччя 2001 р. значних змін у структурі експорту не відбулось. Зокрема, питома вага товарних груп в експорті становила:
· продовольчих товарів – від 0,6% до 5,87% (Україна – 5,87%);
· сировинних товарів – від 0,3% до 40,2% (Україна – 1,26%);
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--