Реферат: Травлення та засвоєння їжі

Випорожнення товстого кишечника (дефекація), здійснюється рефлекторно внаслідок подразнення його нагромадженими рештками їжі. Діяльність цього акту контролюється корою головного мозку.

Всмоктування. Харчові речовини в шлунку майже не всмоктуються Цей процес відбувається у тонких кишках, чому сприяють рухи спеціальних виступів слизової — ворсинок і мікроворсинок. Продукти перетравлення вуглеводів та білків надходять в кров, а продукти перетравлення жирів — у лімфу, разом з якою попадають у кров. Проходячи через печінку, кров очищується від шкідливих речовин, які могли потрапити до кишечника разом з їжею і всмоктатися в кров.

Ці шкідливі речовини виводяться з жовччю через кишечник.

Рис. 1.5. Печінка з жовчним міхуром, дванадця­типала кишка та підшлункова залоза: 1 — серповидна зв'язка; 2 — права частка; 3 — ліва частка; 4 — квадратна частка; 5 — жовчний міхур; 6 — міхурцева протока; 7 — печінкова протока; 8 — загальна жовчна протока; 9 — підшлункова залоза; 10 — головка підшлункової залози; 11 — хвіст підшлункової залози; 12 — підшлункова залоза; 13, 14, 15 — різні частини дванадцятипалої кишки; 16 — перехід дванадцятипалої кишки в порожню кишку; 17 — порожня кишка.

Функція печінки у процесі травлення. Печінка — це найбільша залоза травної системи. Вона розташована у верхньому відділі черев­ної порожнини, залишаю­чи простір у правому підребер'ї і частково заходить у ліве підребер'я. Печінка нутряною поверхнею дотикається до шлунка та стравоходу, дванадцятипалої та товстої кишок, правої нир­ки та надниркової залози. У місці перетину реберної дуги середньоключичною лінією розміщений жовчний міхур.

Печінка відіграє важливу жовчоутворю-ючу функцію у процесі травлення. Жовч без-перервно утворюється печінковими клітинами. Вона проходить жовчними ходами, утворюючи печінкову протоку (рис. 1.5).

Жовч потрібна для травлення у кишках.

У проміжках між травленнями вона нагрома-джується в жовчному міхурі, де стає концентро-ванішою, тому що слизова оболонка міхура всмоктує воду (міхурова жовч). Будова системи жовчовивідних проток дає змогу переміщатися жовчі у напрямку дванадцятипалої кишки та жовчного міхура. Під час перетравлення їжі, яка містить жир, жовч надходить у кишку, тому що при цьому відбувається скорочення жовчного міхура. Під впливом жовчі жири розпадаються на дрібні краплини, а потім розщеплюються ферментами травних соків.

Жовч — це гірка на смак рідина забарвленням від жовто-коричневого до зеленого кольору. Найважливішим компонентом для травлення жовчі є солі жовчних кислот, а інші її компоненти — це переважно продукти, що підлягають видаленню.

Засвоєння їжі. З усіх харчових речовин, що потрапляють в організм, найліпше засвоюються ті, які мають високий вміст білка. Проте мінеральні речовини за такого раціону засвоюються погано. При вживанні продуктів, багатих на вуглеводи, засвоєння білка знижується, а мінеральних речовин — збільшується. До товстої кишки надходить неперетравлена їжа (переважно клітковина). Кишкова мікробна флора розщеплює клітковину, з якої вивільняються поживні речовини, які перетравлюються ферментами та всмоктуються, проте частина вуглеводів бродить, а частина білків гниє. Внаслідок цього утворюються гази та токсичні продукти, що частково всмоктуються в кров. Однак печінка їх знешкоджує. Тому частина продуктів, що не піддається повному розщепленню, не може всмоктатися в тонкому кишечнику і виводиться з організму разом із калом.

Складаючи меню їдальні, слід пам'ятати, що продукти тваринного походження засвоюються ліпше, ніж продукти рослинного походження. Тому важливо використовувати змішану їжу, оскільки при цьому значно зростає засвоєння продуктів рослинного походження.

Для ліпшого засвоєння їжі дуже важливо дотримуватися режиму харчування. У певні години, перед прийманням їжі, в організмі виділяється шлунковий сік, завдяки якому їжа потрапляє в сприятливе для перетравлення середовище.