Реферат: Третій Універсал та проголошення УНР

Підсумовуючи долю західноукраїнських земель у 20-ті – 30-ті роки можна сказати, що саме найважче прийшлось українцям під владою Румунії. Уряди Польщі, Румунії та Чехословаччини вбачали в українських територіях сировинний придаток, вели політику асимілювання.

Особливості політичного життя Західної України в 20-30 роки.

Через тяжку економічну, соціальну ситуацію виникли багато українських партій, які боролись за права українців. Говорячи про політичні українські партії на території Польщі можна сказати, що українці краю мали 12 політичних партій. Найчисельнішим об’єднанням з них було Українське народно-демократичне об’єднання. Це була ліберальна партія, що виступала за конституційну демократію та незалежність України. У 20-ті роки серед українців краю поширюються прорадянські погляди так у 1919 році утворюється Комуністична партія Східної Галичини, яка в 1923 році стала Комуністичною партією Західної України (КПЗУ). Серед інших політичних партій були і Українська католицька партія, Руська селянська та Руська аграрна партії та інші. В 20-ті роки ідеологією революційного руху став інтегральний націоналізм, головним ідеологом якого став Дмитро Донцов. У 1920 році у Празі засновується УВО, що прагнула продовжити боротьбу з поляками. Командиром її було обрано Євгенія Коновальця. У 1929 році представники УВО та “Української націоналістичної молоді”, “Легіону українських націоналістів”, “Асоціації націоналістичної молоді” зустрілися у Відні ту заснували “Організацію українських націоналістів” (ОУН). Основним змістом її діяльності був терор проти представників польської влади. Незважаючи на все це українські землі залишились аграрно-сировинним придатком Польщі. Суспільно-політичне життя краю характеризувалось наростанням конфронтації між корінним українським населенням краю та польською владою, що проводила жорстоку колоніальну політику. Говорячи про Румунію треба відзначити військовий стан до 1928 року. В цій ситуації діяльність будь-яких політичних партій була заборонена. Діяли лише малі комуністичні групи, які згодом влились до складу компартії Румунії. Татарбунарське повстання 1924 року змусила власті дещо зменшити свій тиск. 1928-1938 роки характеризуються як роки відносно ліберального правління. В цей час виникають політичні партії та організації. Так у 1929 році на Буковині розгорнула свою діяльність прокомуністична організація “Визволення” з програмою одержавлення економіки, аграрних перетворень і приєднання до Радянської України. Однак масової підтримки ця організація не знайшла. Також діяли інші організації як “Чорноморе”, “Кобзар”. У 1927 році виникла Українська національна партія, яка уособлювала інтереси політичних кіл зорієнтованих на відстоювання національних інтересів. Головою партії став Залозецький. Це була виключно ліберальна партія, члени якої вели лише легальну діяльність. Але з боку молодих політиків УНП зазнала критики. Під керівництвом Забачинського, Григоровича, Квітковського в середині 30-х років стала формуватися конспіративна радикальна націоналістична організація на принципах подібних до ОУН. Вона стала популярною в молодіжних кругах. Але коли у 1938 році до влади в