Реферат: Трудовий договір з іноземцями за законодавством держав – членів Європейського Союзу

Трудовий договір укладається в письмовій формі.

Умови працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Чеської Республіки

Питання працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Чеської Республіки (далі – Чехія) регламентуються законом "Про працевлаштування" (2004 року). Крім того, між Україною і Чехією укладено Договір про соціальне забезпечення (4 липня 2001 року), за яким працівники – резиденти України підлягають соціальному забезпеченню за вимогами законодавства Чехії (ратифіковано на підставі Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною і Чеською Республікою про соціальне забезпечення" від 22 листопада 2002 року № 238-IV).

Іноземець, який бажає працевлаштуватися на території Чехії, але не перебуває на її території, має:

• узяти в компетентних посередницьких установах у країні його постійного місця проживання інформацію щодо працевлаштування в Чехії;

• заповнити заяву-анкету (чеською мовою) на отримання дозволу на працевлаштування;

• сплатити державне мито;

• подати дійсний закордонний паспорт чи його фотокопію, диплом (документ про освіту);

• надати від роботодавця гарантію про працевлаштування;

• надати проект трудової угоди, якщо роботодавець – чеська фірма, або копію контракту з центром зайнятості Чехії на право працевлаштування іноземців, якщо роботодавець – іноземна фірма (або посередник);

• у разі потреби надати копію візи з дозволом на проживання в Чехії;

• надати довідку про стан здоров'я та інші документи, залежно від характеру виконання робіт.

Отримавши від центру зайнятості дозвіл на працевлаштування в Чехії, іноземець подає до консульства Чехії в тій країні, громадянином якої він є, заяву на отримання багаторазової візи з метою працевлаштування.

Отримавши візу і приступивши до роботи, особа протягом трьох днів повинна повідомити поліцію в справах іноземців про місце свого проживання.

Дозвіл на працевлаштування видається щонайдовше на один рік. Такий дозвіл можна отримати повторно.

Закон "Про працевлаштування" містить винятки, коли в іноземця не вимагається дозвіл на працевлаштування, а саме:

• є дозвіл на постійне проживання;

• отримано статус політичного біженця;

• іноземець є членом родини дипломатичного чи консульського працівника або працівника міжнародної організації.

У зазначених випадках роботодавець протягом восьми календарних днів має повідомити місцеве відділення центру зайнятості про прийняття на роботу такого працівника.

Дозвіл на працевлаштування не вимагається від іноземців, які направляються до Чехії роботодавцями з держав – членів ЄС для виконання певних робіт.

На підставі отриманого дозволу роботодавець укладає з працівником-іноземцем трудову угоду, яка має містити такі умови: вид роботи, на яку працівник буде прийнятий; місце виконання роботи; розмір заробітної плати; початок (день) виконання робіт; адресу проживання та ін.

Працевлаштування та укладення трудового договору за законодавством Австрійської Республіки.

Умови та правила працевлаштування та укладення трудових договорів іноземців в Австрійській Республіці (далі – Австрія) регулюються законом "Про працевлаштування іноземців", за яким громадянин іншої держави має право на роботу на території Австрії лише, якщо є певного типу дозвіл на працевлаштування. Відповідні дозволи надаються на основі щорічних трудових квот, які погоджуються на рівні урядів федеральних земель Австрії. Питання надання дозволів розглядаються урядами федеральних земель за клопотаннями роботодавців.

Відповідно до вищевказаного закону розрізняють такі форми дозволів на працевлаштування іноземців:

• дозвіл для висококваліфікованих провідних спеціалістів, що є незамінною робочою силою для роботодавця, який водночас є дозволом на роботу та дозволом на проживання;

• підтвердження (довідка про забезпечення сезонною роботою), яке дає право роботодавцеві наймати іноземців на сезонні роботи в Австрії, при цьому вказана довідка є передумовою отримання дозволу на роботу на певному (конкретному) робочому місці та відповідної в'їзної візи;

• дозвіл на роботу на певному (конкретному) робочому місці, який дає право роботодавцеві на працевлаштування іноземної робочої сили за принципом закріплення за конкретною особою певного робочого місця;

• дозвіл на скерування на роботу (трудове відрядження) в Австрії (відрядження є короткостроковим, тривалістю не більше чотирьох місяців, інакше треба отримати згаданий вище тип дозволу);