Реферат: Цінові обмеження для окремих видів діяльності

– масло тваринне та олія рослинна.

Нагадаємо, що права регулювати ціни на продовольчі товари місцеві органи набули з 24.07.2003 р. у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 24.07.2003 р. N 1150. До цього часу вони такого права не мали (виняток становило дитяче харчування, на яке обладміністрації могли встановлювати граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки).

Однак на відміну від лікарських засобів та виробів медичного призначення, щодо яких постановою N 1548 встановлено граничний розмір торговельної націнки, для перелічених вище видів продовольчих товарів таку «верхню» планку не встановлено. Користуючись наданими повноваженнями, місцеві органи відповідними розпорядженнями встановлюють граничні націнки на зазначені продовольчі товари.

Мабуть, серед усіх видів продовольчих товарів особливий інтерес викликає регулювання цін на хліб і хлібобулочні вироби. Тому з метою запобігання повсюдному зростанню цін на хліб і хлібобулочні вироби місцеві органи, отримавши на це певні повноваження, поспішили прийняти відповідні рішення (розпорядження), спрямовані на регулювання цін на ці товари.

Чим цікаві ці документи?

По-перше, не всі ґатунки хліба та хлібобулочних виробів можуть піддаватися державному регулюванню.

До цього списку потрапили так звані «соціально значущі сорти хліба». Цей вислів, який нещодавно з'явився в нашому лексиконі, з часом перетворився на спрощену назву «соціальний» хліб. Які ґатунки хліба належать до цієї категорії?

Практично в кожному регіоні місцеві органи влади обрали індивідуальний підхід до вирішення цього питання.

Наприклад, у Києві (згідно з рішенням Київської міської державної адміністрації, Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2005 р. N 4/646) до переліку продукції, що підлягає державному регулюванню, включено:

– хліб і хлібобулочні вироби з борошна пшеничного першого та другого ґатунків та житнього;

– хліб і булочні вироби із суміші борошна пшеничного першого і другого ґатунків (із кількістю борошна пшеничного вищого ґатунку не більше 50 відсотків);

– хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків.

У Миколаївській області згідно з розпорядженням обласної адміністрації від 30.08.2004 р. N 394-р до цієї категорії віднесено хліб білий першого ґатунку (формовий) та хліб «Дарницький» формовий.

Однак у деяких регіонах перелік ґатунків «соціального» хліба місцеві органи виклали досить детально. Наприклад, в Автономній Республіці Крим (постановою Ради міністрів АРК від 27.01.2006 р. N 17) до таких ґатунків належать:

– хліб із борошна пшеничного першого ґатунку, хліб із суміші борошна пшеничного вищого та першого ґатунків із вмістом борошна першого ґатунку понад 51 % (крім ґатунків «домашній», «обідній», «степовий», «південний», «губернський», «обліпиховий»);

– хліб із суміші борошна пшеничного першого та другого ґатунків (крім ґатунків «поживний», «пшеничний», «кишинівський», «селянський»);

– хліб із борошна пшеничного другого ґатунку (крім ґатунку «білий» формовий);

– хліб із суміші житнього та пшеничного борошна (крім ґатунків «карельський», «скіфський», «бородинський», «вілинський», «осінній», «бадьорість», «елітний», «житній цілющий новий», «житній обійний поліпшений», «особливий», «житній поліпшений», «стаханівський», «асорті», «кминний», «московський», «пікантний», «володимирський», «єлісаветградський», «столичний», «монастирський», «ароматний», «Дарія», «український новий»).

По-друге, на зазначені вище ґатунки хліба переважно в усіх регіонах України встановлено граничний розмір торговельної націнки в розмірі 10 % до оптової ціни виробника.

Перерозподіл торговельних надбавок між оптовими та роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за погодженням сторін. Наявність такого застереження в регіональних документах зобов'язує кожного продавця знати оптову ціну виробника.

Фактично це означає, що на всьому шляху товару від виробника до кінцевого споживача його вартість може підвищитися не більше ніж на 10 %. При цьому виходить, що на розмір граничної торговельної націнки не впливає, через скільки посередників пройшов такий товар: чи то він потрапив відразу від виробника до кінцевого споживача, чи то до цієї схеми «вклинилося» декілька оптовиків.

У будь-якому з цих випадків торговельна надбавка на хліб не повинна бути більшою, ніж Ціна виробника х 0,1. Урешті-решт, максимальна ціна реалізації розраховується так: Ціна виробника х 1,1.

Ураховуючи, що практично в усіх регіональних документах міститься застереження, що при встановленні торговельних надбавок враховано оптову надбавку та суму ПДВ, ціна виробника береться з урахуванням ПДВ.

Крім того, понад рівень торговельних надбавок до ціни можуть включатися транспортні витрати від станції (порту, пристані) виробника продукції до станції (порту, пристані) першого покупця, а також транспортні витрати у випадках вивезення покупцем товару автомобільним транспортом безпосередньо зі складу виробника, за винятком внутрішньоміських перевезень.

Пасажирські перевезення та звільнення від ПДВ

У деяких випадках державне регулювання не тільки спрямоване на обмеження у виборі цінової політики, а пов'язане з порядком оподаткування окремих операцій.

Одним із прикладів є надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом.

Як відомо, відповідно до пп. 5.1.13 Закону про ПДВ операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом, звільняються від оподаткування.

Розглянемо, які умови для застосування цієї пільги передбачені цим пунктом.